1318
І дати, і взяти
— Казна та Політика
З 1 липня по хабарах вдарить новий закон про боротьбу з корупцією. Фокус розібрався, як чиновники будуть "брати на лапу" по-новому.
"Я голосував проти цього закону, за духом він мені нагадує слова Жванецького: "Бачу, бачу світло в кінці тунелю, але тунель, блін, ніяк не кінчається", - іронізує якщо не самий головний, то найгучніший борець з корупцією Геннадій Москаль. Генерал міліції, нардеп і перший заступник голови парламентського комітету з боротьби з оргзлочинністю і корупцією стверджує: прийняття закону відтягували як могли. "Дали можливість поховати свої активи, переписати на кого слід. Після третього читання наш комітет кілька разів збирався, в порушення регламенту щось там ще правили. "Тушки" і Партія регіонів все це обстряпали і підсунули на підпис Януковичу. Звичайно, це не боротьба з корупцією, а дитяча присипка замість хірургічного втручання", - обурюється Москаль. І з деякими його висновками не можна не погодитися
Історія війни
Ідея вдарити новим законом по українській корупції - далеко не нова. Епопея з прийняттям правого акта з пафосною назвою "Про засади запобігання та протидії корупції" тривала більше двох років. Перший закон був розроблений ще за президента Ющенка в червні 2009-го. Він був досить радикальним. Наприклад, співробітник правоохоронних органів, який попався на хабарі в особливо великому розмірі, тобто понад 50 тис. грн., міг отримати довічний тюремний термін. Чиновникам такий закон був не потрібен, і його введення відстрочили до 1 січня 2011 р. Проте 21 грудня 2010-го набрання чинності антикорупційного закону знову по-тихому перенесли. Ситуація вийшла абсурдна: старий закон про боротьбу з корупцією 1995 р. вже не діє, а новий так і не з'явився. Чиновники такому повороту зраділи - якщо немає закону, немає за що і протоколи про корупцію складати. І, до речі, не складали - півроку країна жила практично без корупції.
У парламенті тема знову ожила лише 7 квітня цього року, і то через те, що президент Віктор Янукович з кінця 2010-го говорив про важливість прийняття закону. Його навіть називали президентським. Документ прийняли, але, як виявилося згодом, неабияк скоротили. Замість боротьби з корупцією закон створює лише видимість цієї боротьби, адже нікому з чиновників, включаючи президента, реальна боротьба з хабарами не вигідна.
За здравіє і упокій
Парламентські експерти, опитані Фокусом, роблять однозначний висновок: закон складений так, щоб залишити чиновникам необхідні корупційні лазівки.
"Я не голосував за цей документ, тому що в ньому, на відміну від того, який був прийнятий 11 червня 2009 року, а потім скасований Януковичем, немає ключового пункту - безумовного декларування всіма чиновниками і членами їхніх сімей своїх витрат", - говорить нардеп і член комітету з нацбезпеки і оборони Анатолій Гриценко. - У нинішньому законі лише записано, що повинні декларувати витрати ті, хто живе разом з чиновниками під одним дахом. На ділі ж це в основному малолітні діти. Президент, прем'єр і міністри по деклараціях будуть бідні, немов церковні миші, а їхні діти увійдуть у рейтинги багачів. Наприклад, виходячи з декларації Януковича-старшого, у нього навіть машини своєї немає, зате його син Олександр потрапляє до рейтингу найбагатших українців. Банки скуповує направо і наліво".
Колега Гриценка Сергій Міщенко, голова комітету ВР з питань правової політики, голосував за новий закон, хоча і не припиняє його критикувати. "Мене шельмували за це голосування, у новому законі маса мінусів, але я вважаю, нехай буде хоч такий закон, ніж взагалі ніякого", - виправдовується він. Депутат зазначає, що основні статті закону починають діяти з 1 липня, але декларування доходів і витрат по-новому - тільки з 1 січня 2012 року. А якщо взяти звітний період, до якого потрібно подати декларацію, то взагалі виходить, що перші декларації чиновників громадяни побачать лише в квітні 2013-го. "Я запитав у одного регіонала: "Ну навіщо ви це зробили?" А він мені: "Нам же потрібно підготуватися", - розповідає Міщенко.
Біг на місці
Детальне вивчення закону викликає масу запитань. Наприклад, обов'язкова сума декларування витрат чиновниками та їхніми родичами збільшена з 50 тис. до 150 тис. грн. Хоча навіть 149 тис. 99 грн., які вже не підпадають під обов'язкове декларування, - значна сума, на яку можна купити автомобіль. Правову плутанину викличе розширення списку корупційних діянь. Якщо раніше стаття була одна - "отримання хабара", то новий закон додає до Кримінального кодексу такі поняття, як "незаконне збагачення" або "комерційний підкуп". Покарання в даному випадку передбачені більш м'які.
До того ж критерії застосування нових понять не розроблені, і це дає можливість подвійного тлумачення злочину: слідчий може вважати, що судити корупціонера треба за більш м'якою статтею. При цьому ніяких змін в ті сфери, які й породжують системну корупцію - хоча б у ту ж дозвільну систему, в митне законодавство, новий закон не вносить.
Джерела в правоохоронних органах до закону, що набирає чинності 1 липня, ставляться доволі скептично. Неприйняття у силовиків викликає те, що порядок боротьби з корупцією не спростили. "Якщо говорити про адміністративну відповідальність за корупцію, то за старим законом на чиновника складали протокол про корупцію, і потрібно було йому особисто вручити копію, - згадує один з високопоставлених співробітників ГПУ, який займався документуванням хабарів суддів і корупцією чиновників. - Але більшість ВІПів спеціально протокол не брали, цвяхами ж до них не приб’єш. Згадайте, як співробітники УБОЗ свого часу ганялися за мером Черновецьким, щоб вручити йому цей, по суті, марний протокол".
Оригінал протоколу передавали до суду, і передбачався граничний термін, протягом якого суддя мав його розглянути, але служителі Феміди спеціально затягували час нібито через завантаженість. Витікали терміни, і чиновники навіть без штрафу залишалися. У новому законі практично нічого в цій частині не змінилося.
Втім, дещо з 1 липня зміниться кардинально: в країні створюють єдиний реєстр корупціонерів. З одним "але" - до нього будуть вносити не тільки чиновників, а й простих громадян, які захотіли відкупитися від ДАІ або дали хабар лікарю. Якщо правоохоронці почнуть ловити таких бідолах під час спецрейдів, то статистика боротьби з корупцією і правда злетить угору. Правда, корупцію це не викорінить, і краще нікому від цього не стане.
Як тепер брати
Проаналізувавши закон про "Про засади запобігання та протидії корупції", Фокус виявив, як його можна обійти.
1. Відповідно до закону чиновник не може отримувати подарунки більше двох разів на рік і дорожче 50% мінімальної зарплати (зараз - 480 грн.). Заборону цю обійти неважко. По-перше, чиновнику не заборонено приймати подарунки від близьких родичів. А отже, достатньо передати презент через дружину. Крім того, подарунок на суму більше 480 грн. не можна приймати від однієї людини. Якщо ж подарунок дарує колектив з 100 осіб, то чиновник цілком може отримати в своє розпорядження недорогий автомобіль. Головне - оформити це все як колективне підношення.
2. Декларувати витрати зобов'язані члени сім'ї чиновника, які мешкають разом з ним. Ця норма спрямована на те, щоб виявляти дисбаланс доходів і витрат родичів чиновника - коли сім'я витрачає більше, ніж заробляє. На практиці обійти закон нескладно: треба прописати дружину в іншій квартирі. відповідно, на неї оформляються дорогі покупки.
3. До Кримінального кодексу повинні ввести нові статті - "Незаконне збагачення" і "Комерційний підкуп". На відміну від статті "Отримання хабара", вони не передбачають покарання до 12 років позбавлення волі. Поки в КК немає відповідних пояснень, у правоохоронній системі корупція лише посилиться - обвинувачені стануть платити за призначення м'якшої статті.
4. За законом родичі не можуть перебувати в безпосередньому підпорядкуванні у чиновника. Втім, ніхто з чиновників не засмутиться з приводу того, що їхні родичі не зможуть працювати з ними в одному кабінеті. Достатньо пролобіювати призначення родича в сусідній департамент, управління, відділ.
5. Відповідно до закону, якщо чиновник відкрив валютний рахунок за кордоном, він зобов'язаний у 10-денний термін повідомити про це податкову адміністрацію. Дуже дивна норма, враховуючи те, що і зараз чиновники не декларують свої реальні статки. Справжні капітали високопосадовці продовжать ховати через офшорні компанії.
Андрій Ткач, Сергій Висоцький
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
