3133
Королева Бать
— Казна та Політика
Криза в Білорусі - успішний приклад реалізації пропагандистської кампанії Кремля. Про це нещодавно вже заявив президент Білорусі Олександр Лукашенко. У Білокам'яній відразу вирішили скористатися плодами своєї роботи і запропонували білоруському президенту фінансову допомогу в обмін на участь в приватизації білоруських активів.
Проте Олександр Лукашенко твердо відмовив російським компаніям. Незважаючи на це, в Білорусі виходу немає - їй доведеться піти на масову приватизацію. А прийнятною альтернативою Кремлю можуть стати європейські і українські компанії, які менш агресивні в порівнянні з російськими учасниками ринку.
Раптова криза в Білорусі змусила Мінськ задуматися про її реальні причини. Аналітики в білоруському уряді вирішили, що паніку в країні породили повідомлення ЗМІ, підконтрольних Кремлю. А після того, як Москва оповістила умови надання фінансової допомоги Білорусі, всі сумніви з цього приводу були відкинуті. Зокрема, згідно з планом Кремля паніка в країні знецінить білоруський рубль, призведе до дефіциту валюти і імпорту, зростання курсу іноземної валюти, зменшення золотовалютних запасів Мінська. В результаті країні знадобиться фінансова допомога.
Саме у цей момент і прийде на допомогу "братська" Росія, яка запропонує істотну фінансову допомогу в обмін на участь російських компаній в білоруській приватизації. У результаті російські олігархи повинні будуть викупити всі стратегічні активи Білорусі. Саме за таким сценарієм на даний момент і розвиваються події в Білорусі.
Як вже відзначалося, після повідомлень російських ЗМІ, що працюють в медіапросторі Білорусі, про неминучий крах білоруської економіки в країні почалася паніка. ЗМІ поширювали інформацію про те, що незабаром білоруський рубль знеціниться, тому білоруси, незважаючи на "загрозу страти", почали скуповувати іноземну валюту. Услід за нею - продовольство і інші товари. Всі свої заощадження у вітчизняних грошових знаках, які вони не могли обміняти на іноземну валюту, вкладалися в електроніку, продукти харчування тощо. Таким чином, через місяць у фінансових установах країни практично не залишилося іноземної валюти.
Ціни в країні почали зростати дуже нестримно - продукти харчування дорожчали з кожним днем. Білоруси почали подумувати про те, аби переїхати на постійне місце проживання в сусідні країни. Білоруська влада намагалася боротися з поширенням чуток про швидке знецінення рубля. Проте 23 травня оповістили інформацію про його девальвацію, внаслідок чого офіційний курс долара зріс на 56%.
Так, якщо 23 травня долар коштував 3155 білоруських руб., то 24 травня його курс був встановлений на рівні 4930 руб. Курс євро був підвищений Національним банком Білорусі з 4516 до 6914 руб., курс російського рубля зріс з 113 до 174 білоруських руб. В результаті валютної кризи білоруська влада змушена була витратити велику частину золотовалютних запасів на погашення попиту на валюту, а також ввести обмеження на валютні операції. При цьому долар на чорному ринку коштував на 1 тис. руб. дорожче.
Всі спроби білоруської влади стабілізувати ситуацію в країні ні до чого не привели. Л.Лукашенко почав шукати причини кризи і в результаті всю провину звалив на російські ЗМІ, які пообіцяв вигнати з країни всупереч незадоволеності російського МЗС. МЗС відразу ж зреагувало і повідомило, що це може негативно позначитися на виділенні Білорусі фінансової допомоги. Лукашенко зрозумів, до чого хилить Росія, і звернувся по фінансову допомогу до Міжнародного валютного фонду.
Варто зазначити, що валютна криза в Білорусі дійсно зіграла на руку Кремлю, оскільки саме в цей час між Кремлем і Мінськом йшли переговори про продаж решти 50% акцій білоруського магістрального монополіста Белтрансгазу. У 2006 році компанія була оцінена в 5 млрд дол., що викликало невдоволення Лукашенка, який вважає ціну дуже заниженою. Проте його обурення було недовгим і в травні 2007 року Держкоммайна Білорусі і Газпром уклали договір про купівлю-продаж 50% акцій. Протягом 2007-2010 років Газпром купував по 12,5% простих іменних акцій Белтрансгазу на рік, заплативши у результаті 2,5 млрд дол.
На даний момент, за інформацією російських джерел, операція з купівлі решти 50% акцій Белтрансгазу, тобто білоруської газотранспортної системи, завершена. За словами російського прем'єра Володимира Путіна, якщо російський концерн стане 100% власником Белтрансгазу, то зможе впевненіше інвестувати в розвиток білоруської ГТС. Треба нагадати, що для російського Газпрому інвестиції в будівництво нафто- і газопроводів є пріоритетним напрямом.
Судячи з інвестиційної політики російського концерну, майбутнє - за будівництвом магістральних ліній. Цим і пояснюється його зацікавленість в білоруській і українській газотранспортних системах, а також в будівництві газопроводів "Південний потік" і "Північний потік". Експерти вже підкреслювали, що Україні також варто звернути увагу на зміну маршрутів своїх нафто- і газопроводів, а точніше - інтегрувати їх з магістральними трубопроводами країн Малої і Центральної Азії. Це б дало можливість постачань в Україну альтернативних джерел палива, а також альтернативних маршрутів транзиту, які б не залежали від агресивної політики Газпрому.
Проте апетити Кремля до білоруських активів лише розгораються. У 2010 році Газпром нафта і ТНК-ВР завершили розділ збутових активів компанії "Славнафта", що базується в Білорусі, і вже з жовтня минулого року самостійно поставляли нафту на Мозирський НПЗ. До того ж ці компанії вже зверталися до білоруського уряду з проханням продати державну частку нафтопереробного заводу, але Лукашенко не пішов назустріч росіянам.
Проте, на думку російських експертів, ТНК-ВР не втратила інтерес до купівлі контрольного пакету акцій Мозирського НПЗ. Зараз ТНК-ВР розширює збутову мережу в Україні, а для білоруського заводу український ринок є найпривабливішим для збуту продукції.
Тому, скориставшись кризою в Білорусі, Кремль запропонував Лукашенку фінансову допомогу в обмін на участь російських компаній в масовій приватизації. Причому масова приватизація була однією з умов виділення кредитної лінії. За словами Лукашенка, Росія готова виділити Білорусі понад 6 млрд дол. фінансової допомоги, проте Москва підтвердила іншу цифру - 3 млрд дол.
"Я щойно говорив з президентом Росії Дмитром Анатолійовичем Медвєдєвим. У нас йдуть переговори з РФ про надання стабілізаційного кредиту для підтримки курсу білоруського рубля. Вони готові до того, аби надати терміново, якщо це необхідно, і це приблизно 3,1 млрд дол.", - сказав Лукашенко. Проте російський міністр фінансів Олексій Кудрін заявив, що Москва готова надавати Білорусі в 2011-2013 роках по 1 млрд дол. щороку за рахунок коштів фонду ЄврАзЕС. За словами Кудріна, окрім кредитної підтримки, Білорусь могла б залучити ще понад 2 млрд дол. вже цього року за рахунок приватизації.
Проте, за словами Лукашенка, додатково до 3,1 млрд дол. Росія готова надати під майбутні постачання білоруських товарів ще 3 млрд дол. "Разом виходить 6 із зайвим млрд дол. - це вистачає в поточному році, не лише для стабілізації, але і для того, щоб мати солідні золотовалютні резерви", - сказав білоруський президент.
Та чекання глави держави не справдилися - Росія погодилася надати допомогу білоруським братам лише за умови масової приватизації для російських компаній. Лукашенко у відповідь вибухнув антиросійськими висловлюваннями і повернувся спиною до Росії. Він заявив, що не допустить бандитської приватизації, тобто продажі білоруських державних активів російським компаніям. "Жодного бандитського розпродажу країни не буде. Ніхто, ні МАЗ, ні Белкалій, ні БелАЗ, ні БМЗ (Білоруський металургійний комбінат), ніхто нічого не купить без мого відома", - заявив Лукашенко.
За словами білоруського президента, деякі ЗМІ стверджують, що іноземні політики почали вишиковуватися в чергу, оскільки Лукашенко починає продавати активи найбільш ліквідних підприємств. "І навіть суми почали називати - 7,5 млрд дол. Я навіть один актив за таку суму не продам. Розпродажу цього не буде. І це я говорю уряду і Національному банку, якщо вони розраховують, що ми завтра щось почнемо продавати, щоб стабілізувати ситуацію в країні", - заявив він.
Більше того, під час свого візиту в Астану батька засудив дії Росії, сказавши, що союзники переслідують корисливі цілі, бажаючи нажитися на білоруській приватизації. І тут же звернувся до Заходу: "Європейці і американці повинні знайти в собі сили відмовитися від помилкових стереотипів і застарілих підходів... Давно пора приступити до вибудовування конструктивної взаємодії на користь наших народів. Ми зі свого боку до цього готові". Варто зазначити, що звернення до Європи сильно здивувало експертів, оскільки зовсім недавно білоруський лідер обізвав європейського комісара Жозе Мануеля Баррозу "козлом", що перекреслило всі можливі відносини між Європою і Білоруссю.
Як вже відзначав Мінпром, Лукашенко зробив велику помилку, поставивши на Москву і грубо висловившись на адресу Єврокомісії і України. Росія довго чекати себе не змусила і скористалася ситуацією. В результаті сьогодні Лукашенко загнаний в кут і виною всьому - його особиста "дипломатичність". Проте Євросоюз поставив тверді умови подальшої співпраці: звільнення всіх політв'язнів і припинення репресій в країні. "Вже всіх звільнили, окрім двох, які в авангарді йшли. Звільнимо і тих, напевно. Нічого державні гроші тринькати у в'язниці, проїдати хліб", - сказав білоруський президент.
Ще одним альтернативним джерелом фінансової допомоги Білорусь розглядає МВФ, який в 2009-2010 роках вже надавав допомогу країні у розмірі 3,5 млрд дол. Зокрема, Білорусь звернулася до МВФ з проханням про надання стабілізаційного кредиту. "Уряд Білорусі і Національний банк країни направили до Міжнародного валютного фонду звернення про надання Білорусі стабілізаційного кредиту", - повідомив уряд Білорусі.
Для України ситуація в Білорусі є дуже яскравим прикладом того, до чого може призвести співпраця з Росією, наприклад, СП Газпрому і Нафтогазу, контроль над ГТС і іншими стратегічними проектами. Тому в Києві заявили, що до жовтня цього року мають намір остаточно "розвернутися на захід", а саме, підписати угоду про зону вільної торгівлі з ЄС. Нинішній владі треба віддати належне в її твердій позиції при переговорах з Кремлем. Досі українська влада не давала слабини в відносинах з Москвою і залишається сподіватися, що, засвоївши білоруський урок, вона не зробить цього і в майбутньому.
Тарас Жирош
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
