1520
Врятувати рядового вкладника
— Кредит&Депозит
"Схвалення в першому читанні законопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання правових відносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг" (відомого у фінансових колах як проект закону "Про захист прав кредиторів") - без перебільшення, одна з найважливіших подій, які зумовлюють розвиток українського банківського ринку в найближчі роки", - стверджує голова правління "ОТП Банку" Дмитро Зінков.
На думку банкіра, врегулювання правовідносин "банк-позичальник" здатне, в першу чергу, повернути до активного кредитування як бізнес, так і населення. "У системи достатньо ліквідності, щоб кредитувати економіку. Основний стримуючий чинник - неврегульованість питання проблемної заборгованості, який з початку кризи є дамокловим мечем банківської системи", - відзначає Зінков.
Водночас, на думку банкірів, законопроект містить норми, які не будуть стимулювати активний розвиток кредитування населення. В першу чергу - заборона на видачу кредитів у валюті, якого Нацбанк домагався кілька років і який послідовно відстоює. "Завдання нового закону - не боротися з наслідками неповернення кредитів, а зробити так, щоб ці кредити не були видані, убезпечити позичальника від спокуси піти на невиправданий ризик", - відзначає директор юридичного департаменту НБУ Віктор Новиков. На його думку, законопроект здатний в цьому допомогти. "Як інститут, що відповідає за стабільність системи, НБУ не зацікавлений у докризових темпах зростання кредитування, він зацікавлений в гарантіях повернення цих кредитів і гарантії прав кредиторів банків", - підкреслив він.
Водночас, за словами голови правління Ощадбанку Сергія Подрезова, створення юридичних лазівок і неоднозначне трактування законодавства плюс специфічне правозастосування одних і тих самих норм судами різних інстанцій призводить до того, що на позичальнику і кредиторі буйним цвітом розквітає ще кілька бізнесів, серед яких - адвокатський, колекторський і антиколекторський. Що, природно, не покращує ані відносин між кредиторами і позичальниками, ні ситуацію в банківському секторі та економіці.
Правда, за словами банкірів, позичальники почали потихеньку "відтавати": тільки в травні поточного року заявки на іпотечні кредити в деяких банках перевищили обсяги минулого року цілком. Тому, упевнений голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін, банкірам зараз дуже важливо знову не почати демпінгувати і змагатися, у кого умови менш жорсткі. І тут дуже до речі було б доречним втручання НБУ. "Потрібен "голос зверху" або з боку, який заборонить банкам нульовий перший внесок за автокредитами та іпотеки, тому що це провокація - запропонувати людині гроші практично безкоштовно, - упевнений банкір .- Виходить адже, що за 5% вартості за КАСКО і 1% комісійних молода людина, наприклад, може виїхати на цьому авто. А через три місяці з'ясується, що обслуговувати такий кредит він не може, - і почнуться дива". Водночас наявність 30% початкового внеску вже свідчить про те, що людина вміє планувати свої фінансові потоки.
"Водночас було б помилково думати, що цей законопроект - виключно "пробанківський". Одночасно із захистом прав банків він підсилює і захист споживачів фінансових послуг, чітко визначаючи їх права та можливості", - наполягає Дмитро Зінков.
При цьому фінансисти погоджуються, що дана редакція законопроекту потребує доопрацювання цього аспекту до другого читання, оскільки ніяких радикальних нововведень не приносить: основна маса цих норм раніше містилася в підзаконних або регуляторних актах. Водночас, як наголосила керівник юридичного відділу проекту USAID "Розвиток фінансового сектора" Юлія Витка, в Україні немає державного інституту, який контролює захист прав споживачів банківських та небанківських фінансових послуг. Ця функція не належить ні НБУ, ні Держфінпослуг, ні Держстандарту.
На думку ж Новікова, більш активну роль мають взяти на себе бюро кредитних історій, які матимуть в своєму розпорядженні не тільки інформацію про погашення банківських позик, а й інші відомості про платіжну дисципліну клієнта - оплату комунальних послуг, користування інтернетом та мобільним зв'язком.
Як би там не було, банкіри прогнозують, що приріст активів банківської системи до кінця поточного року складе 10%, а кредитного корпоративного портфеля - близько 15%. Але це буде великий і дуже великий бізнес. "Малому і середньому бізнесу майже ніхто грошей давати не буде - це чорна діра, можна відразу списувати", - нарікає Тимонькін, але додає, що кредитувати банки все одно будуть. "Ми ж не можемо квіти вирощувати..." - підсумував він.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
