1387
Під регіоналів закладають бомбу
— Казна та Політика
Вчора парламентська опозиція подала до Конституційного суду (КС) чергове подання, націлене на ліквідацію створених регіоналами правил гри в судовій системі. Йдеться про скандальні зміни до закону про судоустрій та статус суддів (№ 2982-VI від 3 лютого 2011 р.), в рамках якого впливові юристи-регіонали розподіляли між собою зони відповідальності у процедурі призначення суддів на перший п'ятирічний термін (див. довідку). Головна претензія, яку висловлюють опозиціонери, - не всі народні депутати, які підтримали згаданий закон, фізично були присутні в залі і голосували персонально, як того вимагає Конституція.
Важливо, що цей аргумент використовується опозицією в КС вже не вперше. Він фігурував і в інших уявленнях, в тому числі - пов'язаних зі спробою скасування низки ключових положень торішньої судової реформи. Звичайно, успішний результат подібних ініціатив може викликати іронічну посмішку: "кнопкодавочне" голосування вже давно стало в Україні одним зі стовпів політичного життя, і навряд чи тільки на цій підставі щось буде скасовано. І вже тим більше - закон такого серйозного характеру і значення, як згадані вище зміни до закону про судоустрій та статус суддів.
Але зруйнувати українські політичні традиції може інша сила. Зокрема, колишні судді, звільнені минулого року регіоналами за порушення присяги, вже реалізували в Україні всі можливості з судового захисту своїх прав і попрямували тепер шукати справедливості в Євросуді. Нагадаємо, що серед цих колишніх служителів Феміди - екс-суддя Верховного суду (ВСУ) Олександр Волков і екс-голова Окружного адмінсуду Києва Олег Бачун, звільнення яких досі залишає політичний присмак.
За інформацією "ЭИ", колишні судді, у справах яких Євросуд вже відкрив провадження, також використовують аргумент, що народні депутати порушували Конституцію і їх права, не голосували персонально за їх звільнення і навіть не були присутні у залі в достатній для результативного голосування кількості. Все це легко доводиться відеозаписом відповідних засідань Верховної Ради. Якщо не переважної більшості засідань нашого парламенту.
Тривожні сигнали для регіоналів, імовірно, полягають у тому, що Євросуд, за даними "ЭИ", об'єднав справи колишніх суддів, "скривджених" нинішньою владою. Більш того, розгляду цих справ був наданий пріоритетний статус, тобто розглядатися вони будуть за прискореною процедурою. Не виключено, що свій вердикт з цього питання Євросуд оголосить вже восени поточного року.
Варто припустити: якщо Євросуд погодиться з аргументами колишніх українських суддів, то це може стати найпотужнішим ударом по нинішній владній команді, оскільки легітимність багатьох законодавчих актів та вжитих в їх рамках дій може бути поставлена під сумнів. Як наслідок не слід виключати, що самі по собі процеси колишніх суддів у Євросуді можуть стати своєрідним інструментом у досвідчених руках впливових західних політиків. Тим більше що тональність розмов між регіоналами і представниками Заходу і без того сьогодні, здається, залишає бажати кращого, оскільки українська влада навіть не намагається прикривати хоча б непоганою ширмою демократії те, що вона робить насправді.
Тепер м'яч на стороні регіоналів - час покаже, наскільки серйозно вони поставляться до потенційної загрози. Але, в будь-якому випадку, навряд чи на життя українського суспільства негативно позначиться те, що нинішня влада не як до порожнього звуку буде ставитися до дотримання української Конституції і реального втілення в життя демократичних принципів і стандартів.
Історія поправок до закону про судоустрій
В кінці 2010 р. "ЭИ" неодноразово писали про те, що в стані головних провладних юристів виник потужний конфлікт на ґрунті розподілу зон впливу в процедурі призначення суддів на перший п'ятирічний термін.
Так, впливові колеги ополчилися проти свого соратника, голови комітету Верховної Ради з правосуддя Сергія Ківалова. Суть проблеми - опоненти пана Ківалова були категорично не згодні з тотальним домінуванням думки останнього в питаннях трактування законодавства, пов'язаного з призначенням суддів на перший п'ятирічний термін.
А це, в свою чергу, виражалося в ключовій ролі юридичних вузів у процедурі призначення суддів. З одного боку, Сергій Ківалов має беззаперечний авторитет і повагу в середовищі юридичних вузів. З іншого боку, на той момент жодна людина не могла стати суддею без спеціальної суддівської освіти, яку можна одержати лише в двох юридичних вузах країни.
Сторони протистояння увійшли до настільки глибокого клінчу, що втрутитися в ситуацію довелося президентові Віктору Януковичу.
І законопроект № 7451, що перетворився в подальшому на закон № 2982-VI, став, швидше за все, результатом переговорів на найвищому державному рівні.
Андрій Уманець
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
