3358
Врятуйте дядю Сема: нові тенденції в економічній політиці США
— Казна та Політика
Республіканська більшість у палаті представників Конгресу США заблокувала 1 червня плани адміністрації президента Барака Обами. Депутати відмовилися збільшити граничний розмір державного боргу США на $2,4 трлн. Якщо американський Конгрес не змінить свого рішення протягом декількох найближчих тижнів, світова фінансово-економічна система опиниться в якісно новій ситуації.
Досягнута межа державного боргу США складає $14,3 трлн. Американська адміністрація і Федеральний резерв (ФРС) налаштовані на продовження політики грошового насичення ринків. Вона проводиться вже більше двох років і демократична влада не бачать причин для її згортання. У свою чергу партія республіканців не розуміє, чому курс доларової емісії та субсидування фінансової сфери має продовжуватися. Ослаблення долара і висока споживча інфляція негативно впливають на корпорації: відбувається знецінення не лише доходів трудящих, але і грошових капіталів.
Стрімке зростання цін на продовольство в світі в другій половині 2010 року - першій половині 2011 року невіддільне від другої хвилі "кількісного пом'якшення". Емісія долара зіграла чималу роль у прискоренні інфляції за межами США, що поставило американську економіко-політичну гегемонію під удар. Поглиблення соціальної кризи на Арабському Сході породило серію масових революційних виступів. Якщо США продовжать колишню фінансову політику, вони ризикують зіткнутися з повною втратою контролю над економічною периферією планети. Зростання цін на світових ринках за час реалізації другої хвилі емісійно-монетарної боротьби Білого дому з кризою майже досягло рівня першої половини 2008 року.
Існує уявлення, що США можуть нескінченно друкувати долари і нескінченно стимулювати зростання ринків. Проте дана практика не оживляє глобальної економіки, деяке відновлення кредиту і продажів не можна розглядати як ознаки виходу з кризи. У США за рік - з квітня 2010 року по квітень 2011 року - обсяг будівництва житла скоротився на 24%. У ключовій для економіки і базовій для економічного підйому галузі 2001-2007 років не спостерігається серйозних поліпшень. Будівельні компанії не бачать сенсу нарощувати зусилля, оскільки більш об'єктивно, ніж чиновники з Вашингтона, оцінюють ситуацію в американській економіці. Аналогічною є ситуація в Євросоюзі, де "відновлення економіки" 2009-2011 років породило найгострішу соціальну кризу.
Республіканська більшість у Конгресі називає політику Білого дому безвідповідальною. Але альтернатива опонентів Обами, по суті, не є альтернативою, хоча і може зміцнити долар до євро та інших валют. Зміцнення американської валюти відносно золота - неймовірний сценарій. Жорстка бюджетна економія, за яку виступають республіканці, не здатна поліпшити ситуацію в економіці США. Її перевага полягає в іншому: вона може допомогти повернути під контроль процеси в американській і світовій економіці. Незадовго до травневої корекції на ринках глава ФРС США Бен Бернанке на зустрічі з пресою заявив, що переконаний у правильності проведеного монетарного курсу. З точки зору ринкових спекуляцій він справді дуже корисний.
Без грошового підживлення з США ціни на нафту не змогли б менше ніж за рік злетіти до $123. Їх деякий спуск у травні - ознака швидкого завершення другої програми "кількісного пом'якшення". Термін її дії закінчується в червні, а в серпні міністр фінансів США Тімоті Гайтнер загрожує вже американським дефолтом, якщо Конгрес знову не піде на поступки Обамі. Але, швидше за все, на серйозні поступки доведеться йти президентській адміністрації. Обіцянка Тімоті Гайтнера повторення Великої депресії 1930-х років і "розв'язки найбільшої світового кризи" не більше ніж фантазія людини, що припускає, що Велика депресія ще не почалася.
Чимале число аналітиків не вірять у те, що трапилося, і чекають, що Конгрес піде незабаром на відступ. Здається протиприродним, що через три роки неймовірної емісії долара, він може зміцнити свої позиції. Однак гарантом такого становища можуть виступити низькі доходи трудящих і високе безробіття по всьому світу: довгий відступ інвесторів в долар при ослабленні інших валют посилить її. Згідно з доповіддю незалежного експерта з питання про прав людини і крайньої убогості Магдалени Сепульведи Кармонової, 205 мільйонів людей на планеті є безробітними. Кількість голодуючих або які недоїдають у світі за роки кризи збільшилася на 100 мільйонів, що не виглядає граничним показником. Швидке зростання цін на продовольство створює умови для прискорення процесу зубожіння не тільки в "третьому світі", але також у Північній Америці та Західній Європі.
Підривається економічна база неоліберального капіталізму. Ні США, ні Євросоюз не мають у своєму розпорядженні механізмів пожвавлення економіки. Грошова політика Сполучених Штатів служить лише для підтримання стабільності, а навіть рішення цього завдання з 2011 року є спірним. Зростання ринків у відповідь на фінансові вливання з боку США в 2010-2011 роках спрацював на погіршення матеріального становища трудящих світу - базових для економіки покупців. Інфляція, ще слабко помітна в 2009 році, в 2010-2011 роках проявилася великою мірою, показавши - боротьба з кризою за допомогою друкарського верстата не є безболісною. І якщо США покривають бюджетні проблеми за допомогою емісії, то Євросоюз демонструє "перемогу над кризою" в чистому вигляді. Особливо відчутна вона в Іспанії, Греції та Португалії.
Обрання Барака Обами президентом США пов'язувалося із завданням реіндустріалізації американської економіки. Нова адміністрація збиралася вирішити проблему промислового ослаблення країни, але робити це вона прагнула не через підвищення доходів американських робітників, а за рахунок посилення вивозу товарів. У 2010 році зростання експорту з США товарів і послуг, за даними Бюро економічного аналізу, перевищив докризове за відсотком приросту. У 2007 році даний показник дорівнював 9,3%, в 2008 - 6%, в 2010 - 11%. 2009 характеризувався падінням на 9,5%. Надзвичайно важливо, що за 2010 рік вивезення товарів з США за темпом приросту виявилося рекордно високим і склало 14,7%. При цьому рівень приросту імпорту товарів перевершував його ненабагато; він становив 14,8%.
Не можна сказати, що адміністрації Барака Обами не вдалося домогтися деякого зміцнення позицій промислового капіталу. Але лінія Білого дому на продовження політики "кількісного пом'якшення" явно працює на руйнування становища як американського, так і зовнішнього покупця. У Росії, яка вважає, що вона перемогла кризу, за даними Росстату матеріальне становище маси населення не покращилося помітно, попри зліт нафтових цін у 2010-2011 роках. 73% жителів країни малозабезпечені або нужденні. Лише 3% населення отримували в 2008 році дохід від 1200 до 2000 доларів, в той час, як тільки 1% жителів Росії мали більший дохід. Подібним чином виглядає ситуація на всьому пострадянському просторі. Така картина мало відрізняє республіки колишнього СРСР, від України до Казахстану, від інших держав світової периферії.
Ні про яке підвищення світового попиту на американські товари не доводиться мріяти, особливо в разі продовження політики емісії. Фактично даний курс, так позитивно оцінюваний спекулянтами, стає вбивчим для американської економіки. Зміни назріли об'єктивно і якщо одна неоліберальна партія США - демократи не в змозі запропонувати нічого нового, то інша сила - республіканці - намагатиметься взяти справу в свої руки. Можливо, Конгрес погодиться на поступки Білому дому. Однак американській адміністрації, ймовірно, доведеться піти на великі поступки, які означають відмову від колишньої політики. Даний крок стабілізує ситуацію і стримає стихійний розвиток наслідків курсу грошової терапії.
Зміна в економічній політиці США не мають стосунку до боротьби з економічною кризою. Незважаючи на розбіжності курсів республіканців і демократів, обидва вони орієнтовані на видалення тих чи інших (найбільш значущих в даний момент) ознак кризи.
Василь Колташов
За матеріалами: Хвиля
Поділитися новиною
