842
Між реформою і виборами
— Казна та Політика
Українська влада як ніколи потребує хорошого перекладача. Уже котрий місяць поспіль чиновники б'ються над тим, щоб пояснити народу, навіщо вони хочуть провести пенсійну реформу. Народ не розуміє. "Дефіцит Пенсійного фонду" - це китайська грамота для 90% населення, якийсь віртуальний світ, неіснуюча реальність. Що? В уряду проблеми? Так от хай уряд їх і вирішує. Причина взаємного нерозуміння - у короткотермінових політичних амбіціях. Якщо від них не відмовитися, провал влади неминучий.
Уявіть, що вам терміново потрібно перекласти слово "дефіцит" з чиновницької на людську мову. Доступніше за все буде: "грошей мало". А "величезний дефіцит" - це "грошей дуже мало або немає взагалі". У випадку з Пенсійним фондом "дефіцит" означає: "пенсії вам платять з останніх сил". "Величезний дефіцит", до якого, як стверджують прихильники якнайшвидшого впровадження пенсійної реформи, Україна стрімко наближається, означає "вам будуть платити дуже мало або не платити взагалі".
Коли Сергій Тігіпко тільки починав просування пенсійної реформи, його ключовий посил зводився до того, що пенсії - завдяки впровадженню накопичувального рівня - будуть істотно збільшуватися. А збалансований Пенсійний фонд - це лише перший етап на шляху до добробуту. Тоді ці тези сприймали з іронією: хто ще знає, коли перші учасники накопичувальної системи вийдуть на пенсію? Схоже, настав час змістити акценти. Зараз мова йде про те, щоб хоча б залишити виплати на колишньому рівні і не урізати їх, як це робилося в Греції. Складається враження, що українці почнуть підтримувати пенсійну реформу, тільки коли їхні батьки отримають удвічі менше грошей, ніж зазвичай, та ще й з 2-3-місячною затримкою. А поки сьогоднішні пенсіонери продовжують отримувати з ПФ хоч щось, загроза не здається настільки явною.
Про те, що відступати більше нікуди, говорять на повний голос лише в експертних колах. Більше того, деякі економісти вже почали називати запропоновані Кабміном поступки надто вже пом'якшуючими законопроект. Вони ж відзначають, що не в одній пенсійній реформі щастя. Реформи охорони здоров'я, освіти вже перезріли, в очікуванні дерегуляції і незалежних судів нудиться бізнес. Без модернізації задихається житлово-комунальне господарство (і останні відставки свідчать, що в цій галузі не всі розуміють суть реформ). Можливо, рішучість щодо однієї реформи - пенсійної - може підстьобнути реалізацію всіх інших.
Політики поки не знаходять слів, щоб пояснити, що провал економічної системи через зволікання реформ близький як ніколи. Як не знаходять їх і сміливості взяти на себе відповідальність за нинішнє катастрофічне становище. Основна причина такого "ступору" - звичайно ж, турбота про рейтинги. Партія регіонів, як, втім, і інші політичні сили, що перебувають при владі, звикли заробляти бали. З прийняттям пенсійної реформи їх доведеться втратити. Можливо, ризикуючи навіть не просто втратити, а "перерахувати" опозиції.
Однак очки будуть втрачатись при і без того невтішній динаміці. За рік рейтинг Партії регіонів упав в 2,5 рази. За даними соціологічної служби Центру Разумкова, якщо в квітні 2010 року за правлячу політичну силу на найближчих парламентських виборах готові були проголосувати 39,1% опитаних, вже в квітні 2011 таких стало всього 15,7% респондентів. Тому питання збереження всієї повноти влади як після осені 2012 року, так і після весни 2015 року, коли пройдуть президентські вибори, стоїть для "регіоналів" як ніколи гостро.
І тут настає за великим рахунком моральний вибір: так брати чи не брати на себе відповідальність за непопулярне рішення? Обґрунтувань, чому не брати, - очевидна безліч, на те рішення і непопулярне. А от з позитивною відповіддю все може бути дуже цікаво...
У першу чергу тому, що такий поворот подій вигідний, як не дивно, і самій партії влади. Сьогодні більшість депутатів від Партії регіонів дивляться лише на найближчу перспективу і на свою можливість потрапити в "розклади" після виборів 2012 року. Заглядати в 2015 рік - рік президентських виборів - вони явно не збираються, чим "підставляють" свого Лідера.
Подивимося на електоральні перспективи "регіоналів" у разі, якщо пенсійна реформа не буде прийнята в найближчі тижні. Схематично події розгортатимуться наступним чином. 2012 рік. Партія регіонів під прапором "народних рятівників" (адже врятували ж від підвищення пенсійного віку!) в'їжджає в парламент. Формується новий або продовжує працювати сьогоднішній уряд. Дефіцит Пенсійного фонду тільки збільшується, оскільки число платників єдиного соцвнеску невпинно знижується, а число пенсіонерів зростає. Альтернативи пенсійній реформі не запропоновано. Адже і "регіонали", і опозиційні фракції також протестують і проти ініціатив щодо легалізації зарплат, не пропонуючи натомість інших - крім утопічних - варіантів розвитку ситуації.
І ось Пенсійний фонд починає задихатися: зростання економіки недостатньо, щоб покривати всі побажання ПФ з держказни, списувати борги перед бюджетом більше немає економічного сенсу, і уряд змушений урізати пенсійні виплати, або відмовлятися від їх індексації. Загалом, ціни ростуть, а пенсії - ні. За розрахунками експертів, які консультують уряд з питання пенсійної реформи сьогодні, в такий передколаптоїдний стан пенсійна система прийде приблизно в 2013 - на початку 2014 року. А це, як відомо, напередодні президентських виборів. І можливість "регіональної" еліти продовжити своє перебування на владному олімпі ще на п'ять років (за рахунок другого президентського терміну Віктора Януковича) тане на очах.
Пенсійна реформа стає необхідністю вчорашнього дня. Але тепер її доведеться проводити набагато жорсткіше, підвищуючи пенсійний вік різко, скорочуючи виплати VIP-пенсіонерам миттєво і т. д. А значить, що падіння рейтингу - але тепер вже не тільки і не стільки Партії регіонів, скільки особисто глави держави - буде ще стрімкішим. Альтернатива - виймати гроші з економіки, щоб підтримувати Пенсійний фонд. Ще одна альтернатива - взяти дорогий кредит (оскільки відносини з МВФ до того часу вже досить прохолодні, ставки на світовому ринку будуть дуже навіть кусючими). Ще одна можливість вийти із ситуації - надрукувати гроші, яких бракує і передати їх у Пенфонд. Тобто фактично розігнати до неймовірних висот інфляцію...
У сухому залишку маємо факт, що Янукович і Партія регіонів опинилися між молотом і двома ковадлами, чи то пак між пенсійною реформою і виборами - парламентськими і президентськими. Проголосують "Регіони" реформу зараз - будуть зазнавати труднощів з виборами у Верховну раду. Проголосують після парламентських виборів - поставлять під величезне питання другий термін свого Лідера. Незмінною залишається лише необхідність впровадження пенсійної реформи.
Анастасія Лось
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
