Фінансистам приструнять жадібність — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Фінансистам приструнять жадібність

Казна та Політика
1154
Такі дії банкірів очікувано потрапили в поле зору Кабінету міністрів України, який нещодавно запропонував посилити штрафи для нечистих на послуги банків. Особливо за нав'язування необов'язкових послуг або відмову виконувати взяті на себе зобов'язання за депозитними і кредитними договорами.
Ініціативу КМУ в юридичному середовищі оцінили як позитивну та своєчасну. "Можна відзначити, що ринок фінансових послуг в секторі банківського кредитування все ще не відновився в повному обсязі. Так, позичальник наразі значно обмежений у можливості вибирати, де йому кредитуватися. Адже багато банків посилили умови і скоротили обсяги або взагалі призупинили деякі види кредитування (наприклад, довгострокове та іпотечне)", - говорить Ганна Огренчук, керівний партнер юридичної компанії LCF Law Group. За її словами, в таких обставинах банки, які продовжують кредитувати, мають можливість диктувати свої умови при видачі кредиту. Наприклад, шляхом встановлення вимог до вибору акредитованої банком страхової компанії. А також включають умови договору, які в ряді випадків порушують рівноправність сторін, або ж встановлюють високий розмір відсоткової ставки.
Тому відповідні заходи щодо стримування цього процесу як ніколи актуальні. "Посилення відповідальності за нав'язування додаткових послуг може бути стимулом відмовитися від такого роду послуг і відповідно підсилить здорову конкуренцію", - заявив Віктор Скопінцев, адвокат юридичної фірми "Шонхерр". На його думку, дуже важливо, щоб урядові заходи щодо введення штрафів були грамотно і чітко сформульовані. "В іншому випадку вони можуть перетворитися на черговий інструмент збору платежів з фінансового сектора, що не буде сприяти його розвитку", - застерігає Скопінцев.
Штрафи за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, звичайно, існували завжди. Але навіть нинішнє підвищення, за прогнозами юристів, не стане заслоном на шляху фінансових зловживань. "Звичайно, проектом закону про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринку фінансових послуг передбачено нові розміри штрафів за такі правопорушення. Але вони трохи відрізняються від існуючих за розміром і, на наш погляд, не можуть бути істотною "санкцією" за правопорушення", - коментує Олександр Олексієнко, партнер МЮФ Integrites.
З фінансистів стягнути неустойку в судовому порядку нелегко, але можливо. "Українській судовій практиці відомі випадки вирішення такої категорії спорів на користь вкладників - фізичних осіб", - згадує Алексєєнко.
Як додатковий важель юристи рекомендують звертатися в державні органи, що здійснюють регулювання та нагляд із заявою про порушення прав і відповідними доказами. За їх досвідом, в більшості випадків, це ефективно і дієво. "Під загрозою негативних наслідків з боку таких органів недобросовісні фінустанови виправлять ситуацію з порушенням прав клієнта", - впевнений Віктор Скопінцев.
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України має право застосувати передбачені законом методи впливу. "Зокрема, суд може зобов'язати порушника вжити заходів для усунення відповідного порушення. А за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень комісії накладається штраф розміром до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи", - додає Юрій Верещинський, юрист ЮФ "Гвоздій та Оберкович". Стягується такий штраф в судовому порядку.
"Якщо несвоєчасно повертаються гроші, отримані банком у депозит, то договором можуть бути передбачені додаткові договірні санкції, зокрема, пеня за прострочення. В такому випадку настає відповідальність банку за договором у формі сплати пені за порушення свого зобов'язання, - каже Тетяна Христюк, старший адвокат МЮФ "Noerr Київ". - Аналогічна відповідальність, наприклад, може бути передбачена в кредитному договорі за несвоєчасне надання суми кредиту".
Втім, наявність умов про описану вище відповідальність банку в договорі є в дійсності, швидше, винятком, ніж правилом, оскільки умови в розглянутих договорах визначаються самими банками, а зміни з ініціативи споживача вносяться вкрай рідко.
Однак поряд з договірною відповідальністю за подібне порушення зобов'язань банк може бути покараний в адміністративному або фінансовий порядок. Наприклад, у вигляді штрафів, передбачених статтею 23 закону України "Про захист прав споживачів".
Відповідно до букви Верховного суду України, застосування згаданого закону до суперечок, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому випадку, якщо предметом і підставою позову є надання інформації споживачу про умови отримання кредиту, типи відсоткових ставок, валютні ризики і процедуру виконання договору.
Але після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, і у зв'язку з цим, на думку Верховного суду України, до суперечок щодо виконання такого договору, закону України "Про захист прав споживачів" застосовуватися не може. З цього моменту в силу вступає спеціальне законодавство в системі кредитування. "На наш погляд, споживач повинен мати відповідне право протягом усього терміну дії договору споживчого кредитування, а це значить, що таке право має забезпечуватися можливістю застосування відповідних санкцій у разі його порушення", - зазначає Тетяна Христюк.
За матеріалами:
Экономические Известия
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас