1966
ООН обіцяє Києву проблеми
— Казна та Політика
Антоніо Гутьєррес і його представники уважно стежать за ставленням Києва до біженців "У нас немає силових інструментів, щоб примусити кого-небудь до виконання взятих на себе зобов'язань. Але якщо держава порушує норми конвенції, це означає її невідповідність стандартам демократичних свобод", - сказав регіональний представник УВКБ ООН Олдріх Андрісек. Він підкреслив, що покаранням для Києва за недотримання прав біженців може стати відмова Євросоюзу надати членство в цій організації. "Це одна з умов для кандидатів на вступ до ЄС", - додав він.
Серед найбільш очевидних порушень положень конвенції пан Андрісек назвав відкритість для сторонніх конфіденційної особистої інформації претендують на статус біженця. Однак ця проблема однаковою мірою стосується і українців, додав представник УВКБ ООН. А в юридичній компанії AstapovLaweyrs серед порушень міжнародного законодавства українською владою називають висилку претендентів на рятівний статус в країні, де на них чекають тортури, а можливо, і смерть. Представник компанії-партнера УВКБ ООН Іван Ліщин зазначив, що конвенція забороняє висилку груп людей, а також запрошення до міграційних органів тих, хто очікує на вирішення своєї долі, для їх подальшого затримання. Саме так були затримані міліцією і ймовірно співробітниками СБУ п'ятеро громадян Узбекистану. В липні минулого року вони потрапили до Лук'янівського СІЗО, оскільки їх видачі домагається прокуратура на батьківщині. Всіх підозрюють у вчиненні тяжких злочинів проти держави лише на підставі того, що вони належать до течій ісламу, непідконтрольних режиму президента Карімова. Одного затриманого довелося звільнити через кілька тижнів. Інший вийшов на свободу після більш ніж піврічної відсидки - його визнали біженцем з правом подальшого виїзду в третю країну. Ще троє претендентів на цей статус залишаються за ґратами. Негативне ставлення до іноземців, які шукають притулку в Україну, не залежить від зміни влади в Києві. Серйозно зіпсувала імідж країни депортація групи узбеків у 2006 р., коли Україною керувала попередня команда. Після прибуття в аеропорт Ташкента вислані з України були засуджені в закритих судових засіданнях на тривалі терміни ув'язнення за звинуваченням у злочинах проти конституційного ладу. Практика свідчить, що в умовах узбецьких в'язниць засуджені за релігійними мотивами вмирають в ув'язненні або повертаються додому інвалідами.
Українське законодавство дозволяє утримувати під вартою іноземців, які переховуються від переслідувань, до 1,5 років. "Це не відповідає світовим стандартам", - визнала у розмові з представник Центру правової реформи і законопроектних робіт Мін'юсту Олена Синчук. За її словами, міністерство розробило законопроект, що передбачає розширення прав біженців. Зокрема, передбачається дозволити їм легально працювати в країні. "Головне експертно-аналітичне управління Ради визнало наші пропозиції занадто обтяжливими для державної скарбниці і надто ліберальними по відношенню до біженців, тому документ повернули нам для доопрацювання", - повідомила пані Синчук.
Остаточне рішення долі іноземців, які шукають порятунку в Україні, ухвалює суд. За даними представництва УВКБ ООН, в нашій країні на 1 січня 2011 р. перебувало 1345 чоловік, які чекають на рішення міграційних органів і судів за їхніми заявами про надання відповідного статусу. За свідченням співробітників представництва, більшість звернень українська влада відхиляє без розгляду по суті. За перше півріччя 2010 р. права біженця отримали лише 10% тих, хто звернувся. Адміністративна реформа та реорганізація державної міграційної служби тільки погіршили ситуацію. "Я зустрічався днями з керівником новостворюваної служби. Очевидно, що вони тільки думають, як їм працювати. Поки ця служба не в порядку і не може працювати нормально", - зазначив Андрісек. Водночас він не схильний сприймати практику українських судів при розгляді прохань про притулок як результат системної політики. Представник УВКБ ООН вважає формальний підхід наслідком перевантаженості суддів і відсутністю належної підготовки. Щоб хоча б частково заповнити прогалини в освіті, регіональне представництво Управління верховного комісара планує провести триденний семінар для суддів з України, Білорусі та Молдови.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
