747
Ще один держбанк
— Казна та Політика
Остаточна модель нової фінустанови ще не узгоджена. Тим не менш Держагентство спільно з Нацбанком вже завершують розробку законопроекту про банк розвитку та його організаційної моделі.
Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин констатує, що історія роботи держбанків, або установ, що працювали в зв'язці з ними, свідчить про низький рівень досягнення поставлених завдань. "Згадаймо, приміром, банк "Україна" або Промінвестбанк, покликані фінансувати держпрограми. Їх кошти були використані в корисливих цілях вузьким колом осіб", - нагадує експерт. Таким чином, впевнений він, немає ніякої необхідності знову створювати спеціальний держбанк. Тим більше що в держвласності вже є п'ять фінустанов. І якщо новий банк буде працювати на тих же принципах, що й чинні, про ефективність такої діяльності можна забути. "Банк повинен працювати на ринкових підставах, а не перерозподіляти державні кошти. Інакше - це просто додатковий привід для корупційних дій", - застерігає економіст.
На думку старшого аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, чинні схеми держстимулювання окремих галузей, що працюють на принципі компенсації кредитних ставок виробникам, значно дешевші за створення нового банку. Адже банк повинен буде компенсувати не тільки суму відсотків за кредитами, а й знаходити кошти на самі кредити. Плюс - банк буде нести на собі ризики неповернень з виданих позик. Крім того, ефективність управління таким банком (а керувати ним будуть держчиновники) викликає величезні сумніви. "У цьому світлі підвищити ефективність чинних держпрограм значно легше і дешевше", - вважає експерт.
Згоден з колегами і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, який розглядає створення в Україні спеціального банку розвитку як апріорі нездійсненну ідею. По-перше, для цього в уряду немає грошей. І навіть якщо банк буде створений - модель української економіки не дозволить йому ефективно працювати. "Подібні банки працюють в європейських країнах з низькими економічними ризиками і тривалими термінами кредитування. В нас же все навпаки - швидкі доходи і великі ризики", - констатує експерт. А зміна вивіски вже існуючого для цих цілей Українського банку реконструкції та розвитку нічого принципово не змінює.
Разом з тим екс-заступник голови НБУ, радник міністра економіки Сергій Яременко впевнений, що для слабких економік, якою є економіка України, подібна установа необхідна. За приклад він наводить досвід країн Латинської Америки, де є подібні банки розвитку. "Останнім часом, щоправда, їх роль знижується, оскільки комерційні банки в економіках, що розвиваються вже можуть самі впоратися з багатьма завданнями, але в кризу роль державних фінустанов підвищується, - аргументує фінансист.- Інше питання, як в умовах України цей проект буде реалізований".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
