688
Банки поділяться боргами
— Кредит&Депозит
Проблема поганих кредитних портфелів залишається одним з головних гальм відновлення банківської системи. Міжнародні рейтингові агентства час від часу тичуть українських банкірів носом у їх кредитну "пухлину" і зберігають неабиякий скептицизм стосовно міцності вітчизняної фінансової системи. За офіційними даними, близько 10% роздрібних портфелів банків і 13% портфелів юридичних осіб є проблемними активами.
Однак насправді масштаб проблеми може бути в 3-4 рази більшим: багато чого залежить від методології розрахунку. Приміром, те ж агентство Fitch ще наприкінці минулого року оцінило банківську "проблемку" (прострочені і реструктуровані кредити) в 40%. Згідно з дослідженням Міжнародної фінансової корпорації та агентства "Кредит-Рейтинг", дані якого опинилися в розпорядженні "ЭИ", до кінця минулого року проблемний роздріб у банків перевалив за 50%, а корпоративні стресові активи за 35%. І поки процес розчищення портфелів просувається дуже вже неквапом. При цьому депозитна база банків зростає швидше за кредитний портфель. Таким чином, левова частина виданих кредитів належним чином не повертається, а вклади обслуговувати треба. Отже, виникає ризик касових розривів у банків.
Одна з останніх ідей з реставрації банківських активів - схеми за участю пайових інвестиційних фондів (ПІФ). За інформацією "ЭИ", Асоціація українських банків (АУБ) і МФК зараз активно стукають у двері НБУ для обговорення перспектив участі фондового ринку у розв'язанні банківських проблем. Відповідного листа з пропозицією провести спільну зустріч було відправлено на ім'я глави центробанку Сергія Арбузова. На даний момент учасники фондового ринку готові запропонувати банкірам кілька схем співробітництва. Перша з них полягає в наступному. Керівна компанія (КУА) створює інвестиційний фонд, сертифікати якого купуються банком. За ці кошти купується проблемний портфель банку. Таким чином гроші повертаються до банку, і на його балансі з'являються цінні папери у вигляді інвестсертифікатів, які за бажання можна запустити в обіг на біржу.
Одночасно з'являється і можливість вивільнення резервів, які були сформовані під уже переданий в ПІФ портфель. Проблемні активи, сконцентровані в інвестфонді, КУА за договором поруки передає колекторським та юридичним компаніям, які займаються поверненням боргів. У такій схемі вигода КУА полягає в отриманні комісії за розміщення сертифікатів, а юристів і колекторів - у фіксованому відсотку від суми, яку вдалося повернути. При цьому закритий ПІФ, згідно із законодавством, не платить податок на прибуток аж до моменту закриття.
Друга схема нагадує чинні угоди прямого продажу "проблемки" колекторам, однак у ній також з'являється ПІФ. Тобто активи просто купуються з дисконтом, концентруються в інвестфонді і так само передаються на аутсорсинг колекторам.
Третя схема - створення інвестфондів для непрофільних банківських активів, наприклад, заводів, які дісталися банкам у результаті повернення боргів або процедури банкрутства. Адже банкам простіше продати такі об'єкти, ніж намагатися керувати ними. Передбачається, що в таких випадках КУА буде знаходити зацікавлених у цих об'єктах інвесторів (резидентів і нерезидентів), за рахунок яких у банків і будуть викуповуватися дані активи. Як повідомило "i" джерело фондового ринку, декілька фінустанов середньої руки вже схвалили відповідні пропозиції щодо другої і третьої схем.
Але опитані банкіри поки досить стримано вітають такі ініціативи. Як вони кажуть, їх потрібно або доопрацювати, або ж практично довести їх доцільність. Приміром, першої схеми банкіри побоюються через те, що вона може серйозно спотворити звітність. "Перша схема може використовуватися для штучного поліпшення балансу (створення видимості високої ліквідності), тим не менше вона не вирішує проблему по суті, ризик проблемних активів залишається за банком", - відзначає голова правління "Ерсте Банку" Павло Цетковський. При цьому, додає він, поліпшення офіційних показників в такій схемі багато в чому залежатиме від внутрішніх аудиторів або нагляду НБУ. "У разі заміни проблемних активів інвестиційними сертифікатами складно спрогнозувати й оцінити реальний фінансовий результат, до якого може призвести використання даного інструменту", - погоджується Віталій Ліщук, начальник управління ринкових ризиків та ризику ліквідності VAB Банку.
Крім того, для того, щоб перша схема стала цікава банкам, Нацбанк потрібно переконати піти на поступки в питанні резервування, внісши зміни у відповідну інструкцію. Однак така лояльність НБУ, на думку експертів, малоймовірна. "Схема з передачею проблемних активів у ПІФ могла б бути популярною серед банків.
Проте наразі їм доводиться формувати під інвестсертифікати 100% резервів, тому вона не працює", - пояснює відсутність угод за першою схемою Павло Ружицький, директор фінансової компанії "Центр факторингових послуг".
За словами гендиректора Platinum Bank Грега Краснова, покупка проблемних активів ПІФом безпосередньо неможлива - для цього буде потрібне створення фінансової компанії з ліцензією Держфінпослуг. При цьому банк може сам зареєструвати її і самостійно провести розчистку балансу. "Вивід проблемних активів з банку у фінансову компанію можливий. Але постає питання, навіщо банку для цього зовнішня КУА. Банк сам може зареєструвати таку компанію на своїх акціонерів і її прокредитувати", - говорить він.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
