Про акциз на тютюн всерйоз і без політики — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Про акциз на тютюн всерйоз і без політики

Казна та Політика
1012
На світовому рівні визнано, що підвищення податків і цін на тютюнові вироби є ефективним засобом зменшення тютюнопаління, особливо серед молоді.
Ці положення закріплені в Рамковій конвенції Всесвітньої організації охорони здоров'я із боротьби проти тютюну, ратифікованої Україною в 2006 році. Однак статус цього міжнародного договору (що не містить імперативних норм або норм прямої дії) залишає відкритим на розсуд України питання про форму і механізм податкового впливу на тютюновий ринок. Тобто в Рамковій конвенції не прописані конкретні ціни на сигарети або конкретні ставки акцизу - кожна країна-учасниця повинна самостійно вирішити ці питання, враховуючи свою соціально-економічну ситуацію.
Необхідне не тільки подорожчання сигарет, але і альтернатива палінню
Саме споживач фактично платить акциз, тому подорожчання сигарет негативно впливає на сімейний бюджет курця. Звичайно, ідеальним і логічним наслідком цього була б відмова від куріння. Втім, у реальному житті люди, на жаль, не завжди керуються раціональної логікою, та й позбутися шкідливої ​​звички досить складно. Як говорив Марк Твен, "немає нічого простішого, ніж кинути курити! Я робив це тисячу разів!"
Тому в багатьох країнах поряд з підвищенням тютюнового акцизу існують ще й програми допомоги тим, хто вирішив відмовитися від смертельної звички. Це безкоштовні центри допомоги, "гарячі лінії", консультації з фахівцями в лікарнях. Це програми пропаганди здорового способу життя: розвиток спортивної інфраструктури, залучення молоді до спорту, соціальна реклама і тому подібне.
Яскравим прикладом такої політики є соціальні кампанії "Допомога - За життя без тютюну" у 27 країнах ЄС, які привертають увагу широких мас до небезпеки активного і пасивного куріння, до важливості попередження куріння серед молоді, дають рекомендації щодо відмови від цієї звички. Інший приклад - у США і Канаді проходять регулярні освітні семінари серед молоді, спрямовані на запобігання вживання тютюну. Тут також діють спеціальні "гарячі лінії", фахівці яких готові надати професійну психологічну допомогу тим, хто вирішив кинути курити. У постійному фокусі державних діячів залишається розвиток програм оздоровлення нації, розвиток спортивної інфраструктури та мотивування громадян до здорового способу життя.
Якщо в цьому розрізі ми подивимося на ситуацію в Україні, то побачимо не дуже оптимістичну картину. З усього перерахованого поки можемо пишатися лише тим, що податковий тиск на смертельні вироби нарешті є найвищим у країнах СНД. Безумовно, це важливе досягнення. Але, на жаль, здорової альтернативи паління, яка створена в Європі і США, в Україні поки що немає.
Обережно: контрабанда
Підраховано, що зараз український курець із середньою зарплатою витрачає близько 12% сімейного бюджету на свою згубну звичку. Це чимала частка. Звичайно, можна продовжити різко підвищувати акциз, щоб витрати на сигарети в бюджеті курця становили ще більшу частку. Але тут ми стикаємося з іншою проблемою - проблемою контрабанди. Пропозиція "сірих" торговців смертю виглядає досить привабливою для курців: навіщо платити більше за сигарети або кидати курити, піддаючи себе психологічному стресу, якщо можна купувати дешеві контрабандні сигарети?
Зі схожою проблемою зіткнувся свого часу і Євросоюз у період його розширення за рахунок країн Східної Європи, економічний і соціальний розвиток яких значно відставав від аналогічних показників "старих" членів ЄС. "Запуском" серйозних проблем стала вимога привести податковий тиск нових країн-членів до загальних норм ЄС: йдеться про мінімальну частку акцизу в ціні сигарет, яка на той час мала скласти не менше 64 євро за 1 тис. штук. Застосування такого стандарту призвело до різкого збільшення податків і цін на сигарети в нових членах ЄС. Звичайно, це сприяло певному зниженню куріння. Разом з тим ці країни стали привабливими для "сірих" торговців смертю, які наводнили місцеві ринки і навіть магазини дешевими контрабандними сигаретами. Так, у Румунії обсяг нелегального обороту сигарет досяг у 2006-2009 роках 23% ринку, в Польщі - 18, Угорщині - 24%.
Найгірша ситуація склалася в Литві, де протягом всього двох років (2002-2004) ставки акцизного податку були збільшені на 121%, а середня ціна на сигарети перевищила білоруську і російську в 2-2,5 рази. Реакція була негайною: у 2004 році споживання контрабандної продукції з сусідніх країн збільшилося до 40% (для порівняння: у 2001 році контрабанда становила лише 3%)!
При цьому рівень куріння в цей період помітно не змінився, оскільки на той момент в країні програми підтримки екс-курців і молодіжні ініціативи залишалися поза увагою державної політики. Така катастрофічна ситуація, яку можна пояснити серйозними економічними прорахунками і спробою будь-якими способами і швидко виконати вимоги Брюсселя, змусила уряд Литви відмовитися від подальшого збільшення ставок аж до 2007 року і звернути увагу на необхідність соціальних програм з популяризації здорового способу життя.
Після такого гіркого досвіду країни ЄС почали дуже продумано підходити до акцизного податку. Так, Словенії та Чехії запропонували ввести нові вимоги лише через п'ять років після їх вступу до ЄС, Польщі, Словаччині та Угорщині - через шість років, Естонії, Латвії, Литві, Болгарії та Румунії - через сім років.
Більш високі податки не тільки на сигарети, але і на інші тютюнові вироби
На жаль, згубна звичка має багато "зовнішностей": це і сигарети, і сигари, і цигарки, і просто тютюн, з якого можна скрутити цигарку, і тютюн, який нюхають і жують, і кальяни, і тютюн для трубки і тощо. Всі ці "облики" смертельні. Однак іноді деякі з них залишаються поза увагою акцизної політики держави.
Досвід інших країн, які вже більше десяти років планомірно проводять політику посилення податкового тиску на споживачів тютюнових виробів, доводить, що акцизний тиск на ціни ефективний, коли він обумовлює подорожчання всіх без винятку тютюнових виробів і не допускає цінових перекосів. Збереження знижених ставок акцизного податку для окремих видів тютюнових виробів (сигарет без фільтра, тютюну для самокруток або трубок, сигар і тому подібного) призводить до того, що споживач задовольняє попит за звичайними для нього цінами. Цією ситуацією активно користуються тютюнові компанії, модифікуючи свою продукцію так, щоб вона зберігала звичайний вигляд і споживчі якості, але за технологією виробництва перебувала у пільговому режимі.
Саме така ситуація склалася в першій половині 2000-х років у Німеччині, коли федеральний уряд різко підвищив акцизний податок тільки на сигарети. При цьому акцизне навантаження на тютюн для самокруток і на сигарили (тонкі сигари) залишилося майже в 2,5 рази нижчим, ніж на сигарети. Цим моментально скористалися виробники і запропонували споживачеві так зване Tobacco Portion - тютюновий виріб, що включає тютюнову суміш і порожню сигаретну гільзу з фільтром. За допомогою нескладних маніпуляцій людина самостійно виготовляла сигарету з фільтром, при цьому ціна на таку "порцію" була значно нижчою, ніж на сигарети. Ситуація стала ще більш абсурдною, коли податкове навантаження на "порцію" у Німеччині становила в 2002-2005 роках не більше 41%, на сигарили - 23%, а на тютюн для "традиційних" самокруток - 13% від податкового навантаження на промислово вироблені сигарети з фільтром. Наслідком такої помилки стало не довгоочікуване зниження рівня споживання тютюну, а перехід курців з сигарет на більш дешеві й доступні, але не менш смертельні тютюнові вироби. Тільки в 2006 році було схвалене рішення про модифікацію акцизного податку, який вирівняв акцизний тиск на різні вироби.
Український шлях
У 2008-2009 роках парламент вжив ряд законів про збільшення акцизу на сигарети. У цей період специфічна ставка акцизу, встановлювана у твердих сумах за одиницю продукції, для сигарет з фільтром виросла в 6,4 рази і для сигарет без фільтру - в 8,1 рази; адвалорна ставка акцизу, яка встановлюється у відсотках від ціни, підвищилась у 2,6 рази. Середня ціна на сигарети з фільтром збільшилася в 3 рази, без фільтра - в 4,1 рази. Протягом 2010-го - на початку 2011 року завдяки спільним зусиллям всіх гілок влади акциз на сигарети продовжував зростати, результатом чого стало збільшення середньої ціни на сигарети в кілька разів - зараз вона становить 8 грн.
Для стабільного зменшення тютюнопаління в Україні, безумовно, необхідно подальше підвищення акцизу. Міжнародні експерти в сфері боротьби з тютюном вже давно визначили найбільш ефективний механізм збільшення ставок цього податку - це регулярне підвищення специфічної ставки і мінімального акцизного податку з урахуванням макроекономічних показників та індикаторів споживчого ринку.
Багато країн світу вже взяли до уваги цю рекомендацію. Так, в переважній більшості країн - членів ЄС акциз регулярно підвищується. Як орієнтир для збільшення специфічної ставки і мінімального акцизного податку виступає індекс зростання споживчих цін або інфляції, який вважається найбільш адекватним показником споживчого ринку. Що ж стосується адвалора, то більшість країн ЄС відмовилися від практики збільшення цієї складової, і протягом останніх двох років деякі з них навіть ухвалили рішення про зниження цієї ставки. Подібний підхід застосовується і в Росії, де ставки акцизного збору визначаються на три роки вперед і підлягають коригуванню з урахуванням індексу зростання споживчих цін. При цьому адвалорна ставка акцизного податку на тютюнові вироби в Росії майже в 4,5 рази менша, ніж в Україні.
Незважаючи на те, що ми дійсно можемо пишатися досягненнями України в акцизній політиці щодо сигарет за останні кілька років, є ще багато аспектів, на яких ми повинні зосередитися для того, щоб допомогти курцям відмовитися від цієї смертельної звички.
Ірина Горіна
За матеріалами:
Дзеркало Тижня
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас