558
Усім світом на "Укриття"
— Енергетика
У другій половині квітня Україна привернула до себе увагу всього світу. Привід, а це 25-а річниця Чорнобильської катастрофи, важко назвати радісним. Але все-таки Київ намагається використати момент на повну котушку. Наприклад, вирішити фінансові проблеми проекту "Укриття".
Мільйони для загального блага
Сумний ювілей на кілька днів перетворив Київ на центр тяжіння світового інтересу. Різні заходи, присвячені черговій річниці вибуху на четвертому реакторі ЧАЕС, планували відвідати делегації багатьох зарубіжних країн (в тому числі і "президентсько-прем'єрського" рівня) і керівництво міжнародних організацій - від інститутів, що займаються ядерними дослідженнями, до ООН і МАГАТЕ. Центральною темою саміту передбачувано стала безпека атомної енергетики, чому нинішні японські події лише сприяли. Центральна конференція "Двадцять п'ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього" пройде 20-21 квітня. А за день до цього Україна зайнялася вирішенням насущних проблем - збиранням грошей.
На 19 квітня припав дуже значущий для України пункт "ювілейного" розкладу - конференція країн-донорів проекту "Укриття". Як відомо, самостійно впоратися з наслідками катастрофи нашій державі не під силу. За даними на 2011 рік загальний кошторис запущених у Чорнобилі проектів становить понад півтора мільярди євро. У першу і головну чергу мова йде про будівництво нового "саркофага" над четвертим енергоблоком. Про новий безпечний конфайнмент (НБК) (від англійського confinement - "обмеження") мова йде вже багато років. Новий захист від давніх проблем, згідно з проектами - це аркова споруда 105 метрів заввишки, 150 метрів завдовжки і 260 метрів завширшки, яку збираються встановити (а по суті - побудувати на віддалі і потім "пересунути" на потрібне місце) над вже існуючим саркофагом. А вже після цього, зайнятися наступним фронтом проблем, який передбачає, зокрема, плани з демонтажу нині діючої захисту. З часів створення керованого ЄБРР фонду "Укриття" в 1997, рішення про яке було прийнято "Великою сімкою" ще в 1997 році, запуск довгограючого починання анонсувався неодноразово, доки в 2007 році конкурс виграла франко-італійська компанія Novarka. У 2011-му організатори і виконавці рапортують, що роботи з підготовки майданчика ведуться повним ходом, а сам проект захисної арки "практично готовий".
Схожим чином йдуть справи з ще одним постчорнобильським "дітищем". Інший масштабний задум (щоправда, менш дорогий) - будівництво нового сховища відпрацьованого ядерного палива "на допомогу" щільно порожній СВЯП-1, під що гроші збираються на окремий рахунок. І тут не обійшлося без зволікань: реалізацію СВЯП-2 вже запускали, але зупинили в 2003 році. Офіційна причина - перегляд вимог безпеки. Після того, як тендер переграли, право будувати сховище перейшло до американців. І ось після кількох років утрясання подробиць у 2011-му стало відомо, що новий проект готовий до запуску. Справа за "малим" - потрібні всього лише гроші.
З необхідних 1,55 мільярда євро (один тільки конфайнмент затягує на 870-990 мільйонів за різними оцінками, хоча спочатку французи збиралися будувати його за 550 мільйонів) близько п'ятисот мільйонів уже було залучено і освоєно. Частину грошей Україна планує вкласти сама, але все одно - дефіцит бюджету чорнобильського будівництва складає, за словами вітчизняних влади, 740 мільйонів євро.
Проблема повільного фінансування і такої ж повільної реалізації проектів ось-ось постане дуже гостро. Проектний "термін придатності" саркофагу закінчується вже через п'ять років - у 2016 році. З приводу масштабів можливої екологічної катастрофи, до якої може призвести зволікання, експерти дещо розходяться в оцінках. Вірніше, предмет суперечок припадає на зону припущень "Як швидко завалиться "Укриття"?", яке потроху руйнується, і "Кого більше накриє радіоактивна хмара?"
Небезпека ситуації, як би цинічно це не звучало, відіграє Україні на руку. Проектанти готові поручитися, що запровадять у життя проект НБК у 2015 році - тобто, практично "упритул". Того ж вимагає один з основних спонсорів чорнобильських проектів - Європейський банк реконструкції та розвитку. "ЄБРР і його керівництво націлене на виконання такої видатної завдання, і ми очікуємо завершення в 2015 році всіх робіт, тобто через 4 роки, щоб народ в Україні та за її межами відчував себе в безпеці", - заявив 19 квітня президент ЄБРР Томас Міров. Мрія про безпеку народу за межами України, схоже, непогано впливає на щедрість зарубіжжя. У всякому разі, у квітні 2011 року Україні вдалося зібрати врожай досить щедрих обіцянок.
Парад міжнародної щедрості
Програма-максимум збору "пожертвувань", озвучена керівництвом української держави, збігалася з передбачуваним дефіцитом у кошторисі проектів - 740 мільйонів євро. Напередодні конференції донорів гарант був налаштований оптимістично. "Ми вважаємо, що на цій конференції нам вдасться зібрати, напевно, всю суму, необхідну для добудови проекту "Укриття" та проведення всіх робіт, які забезпечать безпеку всіх робіт на ЧАЕС", - сподівався Віктор Янукович. Україна намагалася показати хороший приклад - було прийнято рішення про збільшення наступного фінансового внеску нашої країни практично вдвічі від запланованого - до 104 мільйонів доларів. Щоправда, і тут не обійшлося без невеликої каверзи - одночасно з сумою збільшилися і терміни їх виділення. Вкладення своєї сотні мільйонів Київ планує розтягнути на чотири роки - до 2014-го включно. Причому, цілком можливо, що можновладці багато в чому розраховують на свої майбутні досягнення: у поточному році "На Чорнобиль" хочуть виділити трохи більше 3 мільйонів, зате в 2014-му - більше 32-х.
Київська готовність до звершень і позбавленням могла б підбадьорити ті близько чотирьох десятків країн і організацій, які збиралися стати спонсорами нових проектів. У підсумку, за словами глави держави, Україні вдалося зарезервувати 550 мільйонів євро. Масштаби майбутніх вкладів різняться - кілька сотень тисяч, де євро, де - доларів (Корея чи, наприклад, Греція), від одного до трьох мільйонів (Індія, Азербайджан, Австрія і, до речі, найбагатша людина в Україні, готовий віддати мільйон), кілька десятків (у євро - 42 - Німеччина, 45 - Росія, 47 - Франція, у фунтах - 28,5 - Великобританія), а то й кілька сотень мільйонів.
Парад щедрості готові очолити США (від імені Штатів Збігнєв Бжезиньський пообіцяв 123 мільйони доларів), Єврокомісія (18 квітня Жозе Мануель Баррозу порадував звісткою про "додаткові" 110 мільйонів євро) і ЄББР. Але Європейський Банк реконструкції та розвитку може ще забезпечити сюрприз. Спочатку передбачалося, що ЄББР виділить близько 120 мільйонів євро, потім мова зайшла про 25 відсотків від усього обсягу "пожертвувань". Чверть від 550 мільйонів становить трохи більшу суму, і, при цьому мова заходила і про те, що, якщо інші країни зберуть більше 470 мільйонів, то внесок ЄББР в загальну справу міг би скласти до 180 мільйонів. Остаточно ж масштаби допомоги від ЄББР стануть відомі у травні - за підсумками засідання ради директорів.
Обіцяючи Україні великі суми країни та організації-благодійниці не забували нагадати, скільки вони вже вклали у проекти НБК та СВЯП-2 (пальму першості продовжує утримувати ЄС). Київ, у свою чергу старанно підбадьорювали чужу щедрість власної (так, за підсумками конференції Микола Азаров заявив про рішення України "накинути" ще 29 мільйонів євро), демонстрував стійкість намірів, а також продовжував сподіватися на те, що залишилися ще країни, що не прийняли остаточного рішення. "Такі країни як Італія, Канада, Бразилія, Мексика, Болгарія ще остаточно не визначилися. Ми чекаємо від них конкретної пропозиції щодо участі в чорнобильському фонді", - розраховує президент на нові прориви. З потенційно серйозних спонсорів на сьогодні не виправдала надії в першу чергу Японія, яка, за повідомленнями ЗМІ, спочатку планувала виділити Україні близько 30 мільйонів євро. Але в світлі ситуації навколо "Фукусіми-1" розраховувати на таку підтримку Країни висхідного сонця вже не вийде.
Хоча до очікуваних обсягів фінансування чорнобильських проектів Україні дотягнути так і не вдалося, уже обіцяному півмільярда євро керівництво країни, схоже, щиро радіє. Ось тільки подальші успіхи можуть впертися в кілька перешкод. У першу чергу, поки неясно, як саме виглядатиме графік зарубіжної щедрості. Поки найчіткіше сформулювала його Росія - вона свої мільйони готова видавати впродовж двох років. Адже, якщо багато донори візьмуть на озброєння українську схему "Спочатку - трохи, а далі - як знадобиться", терміни реалізації проекту можуть "перевалити" за запланований на кінець 2015-го кордон. Крім того, не на користь Україні грають і обґрунтовані побоювання урядів інших країн з приводу вміння українських чиновників високоефективно "освоювати ресурси"...
Між тим, деякі експерти побоюються, що на повномасштабну підтримку ідей з приводу конфайнменту Захід підписуватися не стане. "Перший (етап, -"Подробиці") - це створення арки, яка буде захищати від зовнішнього світу залишки палива. Другий етап - налагодження спеціального устаткування і розбирання аварійних конструкцій саркофага. Третій - звернення з залишками палива, яке там є", - розповів про плани на нове укриття директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАНУ Олександр Ключников, уточнивши, що"... на жаль, міжнародне співтовариство хоче закінчити все це на першому етапі. Але сама арка нічого не вирішить, бо там є радіоактивна вода..." Легко здогадатися, що в такому разі збирати гроші на мрію про абсолютно безпечну чорнобильську зону Україна буде ще дуже довго. Врешті, треба усвідомлювати, що будівництвом конфайнменту (теж, до речі, тимчасовим заходом, тільки розрахованим вже на сотню років) проблеми Чорнобиля не вирішаться - дорогий проект дорогий і в подальшому обслуговуванні і, за попередніми планами, може обходитися в 50-80 мільйонів євро на рік. І їх теж потрібно буде десь шукати...
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
