1299
Огріхи антикорупційного законодавства
— Казна та Політика
7 квітня Верховна Рада України прийняла закон про боротьбу з корупцією, який тепер повинен підписати Президент. Цей законопроект тривалий час обговорювався, скорочувався, але, врешті-решт, був прийнятий. Своєю оцінкою нового антикорупційного законодавства та думками з приводу того, наскільки воно буде сприяти викоріненню корупції в Україні, з "Главредом" поділилися президент Інституту правової політики, екс-міністр юстиції України Микола Оніщук, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко та заслужений економіст України, екс-міністр економіки України Віктор Суслов.
"Вистражданий" закон
Автори нового антикорупційного законодавства хоч і не добилися ідеального закону, але все-таки поклали початок протидії корупції в Україні, вважає Микола Оніщук. "Україна прийняла довгоочікуваний закон, який, сподіваюся, буде підписаний Президентом, і набрання ним чинності не відстрочать", - зазначив екс-міністр юстиції. За його словами, закон певною мірою "вистражданий", оскільки в його розробці брали участь кілька урядів і практично всі політичні сили, представлені в парламенті.
Коефіцієнт корисної дії нового антикорупційного законодавства, на думку Оніщука, становить 75-80% "нормативного позитиву, який могли б отримати, якби народні обранці були принциповішими у підходах до положень, які не знайшли свого відображення в законі". Проте в цілому цю ініціативу експерт вважає кроком у правильному напрямку. "Закон визначає низку обмежень для осіб, наділених владними повноваженнями. Наприклад, жорсткі обмеження у сфері використання службового становища з метою одержання неправомірної вигоди і доходів, тобто використання інститутів публічної влади в особистих цілях", - зазначив Микола Оніщук. На його переконання, в цьому і полягає основна мета закону про боротьбу з корупцією.
Позитивом закону, на думку Миколи Оніщука, є встановлення обмежень на роботу державних службовців та перебування у відносинах підлеглості родичів державного службовця. "Це завжди традиційно вважалося несумісним з державною службою, але правової, юридичної відповідальності за такі порушення не було", - додав він.
До позитивів екс-міністр також відніс обов'язковість проведення спеціальних перевірок найманих на роботу. "Це робиться, щоб уникнути випадків, коли владними повноваженнями наділяється особа, яка не має належного освіти або інших ліцензованих прав", - уточнив експерт.
Норма про декларування доходів і витрат, на думку фахівця, "вихолощена". "Закон тут діяв половинчасто: визначено необхідність декларування тільки в разі, коли середній річний дохід, або витрати, перевищує 50 тисяч гривень. Але це не поширюється на членів родини або родичів, які не живуть разом з особою, наділеною владними повноваженнями", - зауважив Оніщук.
Крім того, експерт звернув увагу на те, що закон передбачає створення спеціального органу, який буде координувати боротьбу з корупцією. При цьому він зазначив, що не передбачається наявність органу зі слідчими функціями, який міг би проводити розслідування. А це може негативно позначитися на практиці застосування даного закону і його ефективності, упевнений юрист.
Наостанок Микола Оніщук зазначив, що закон стане ефективним, якщо буде політична воля і належні механізми для її неухильного застосування. "Закон має застосовуватися однаково по відношенню до всіх, хто є його суб'єктом і об'єктом відповідного контролю, без пільг та привілеїв в залежності від майнового стану, соціального походження, партійної приналежності або приналежності до владних або опозиційних структур", - зазначив екс-міністр.
Хвороба, яку не викоріниш всю й відразу
Прийняття антикорупційного закону саме по собі вже позитив, вважає Ігор Коліушко. "Цей закон дуже необхідний, але його складно коментувати, тому що він офіційно не опублікований. А в останні місяці ми неодноразово ставали свідками того, як закон у сесійній залі голосується, а потім його хтось десь ще переголосовував. Так, наприклад, було із законом про Кабінет Міністрів. І з законом про боротьбу з корупцією може бути те ж саме", - підкреслив юрист. Зараз закон, на думку Коліушка, містить низку огріхів, навіть юридично-технічних, які захочуть виправити до підписання Президентом.
Звуження сфери застосування закону, винятки з нього чиновників від медицини і освіти експерт вважає позитивом. "Корупція - це така хвороба, яку не можна викорінити всю й відразу, тому що це буде означати, що взагалі нічого не зміниться. Тому починати треба з самих хворих прикладів корупції, а це стосується органів влади та місцевого самоврядування", - пояснив юрист.
Недоліком закону, на думку Ігоря Коліушка, є недостатність передбачених законом превентивних заходів. "Наприклад, не згадується в законі обов'язок держави і всіх державних органів у своїй інституційній організації передбачати антикорупційні заходи - не поєднувати в компетенції одного органу надання адміністративних послуг і контроль над законністю у цій сфері", - зауважив фахівець.
У законі з'явилася норма, яка стосується конфлікту інтересів, і це, на думку Коліушка, позитив. Проте цей момент, на його переконання, не досить добре виписаний. "У законі йдеться про те, що всі посадові особи повинні невідкладно повідомляти безпосередньому керівництву про наявність конфлікту інтересів. Але до переліку цих осіб потрапили і президент, і народні депутати, і військовослужбовці. Виникає питання: кому президент повинен повідомити, якому керівництву? А як же норма Конституції, що президент нікому не має права передоручати свої повноваження?" - пояснив фахівець.
Ігор Коліушко також застеріг, що ми можемо зіткнутися з проблемою, пов'язаною з продовженням застосування щодо корупції і кримінальних, і адміністративних санкцій, що закріплено законом. "Якщо, наприклад, незаконно отримана річ класифікується як подарунок на велику суму, то це адміністративна відповідальність. А якщо ту ж річ слідчий назве хабарем, то це - кримінальна відповідальність. Виникає питання: скільки потрібно заплатити слідчому, щоб він правильно назвав той чи інший випадок, під час якого попався державний службовець?" - зазначив експерт.
"Можна багато говорити про цей законопроект. Але слава богу, що все зрушилося з місця, і закон хоча б у якомусь варіанті з'явився", - підсумував Коліушко.
Головна проблема - корупція у вищих ешелонах влади
Прийняття закону про боротьбу з корупцією - безумовний позитив, переконаний Віктор Суслов. Оскільки з січня поточного року правоохоронні органи взагалі втратили бази для боротьби з корупцією, і тепер жоден антикорупційний закон не діє, зазначив екс-міністр економіки.
На думку експерта, головна проблема в Україні - це боротьба з корупцією у вищих ешелонах влади. Тому відповідно основним недоліком нового антикорупційного законодавства Суслов вважає те, що не передбачені ніякі спеціальні заходи для боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади. "Закон спрямований на боротьбу з неорганізованою корупцією нижньої ланки, але не має на меті боротися з великими корупційними схемами, учасниками яких є високопоставлені чиновники", - зазначив економіст. Тому, за словами Віктора Суслова, є ризик того, що під час наступних парламентських виборів частина місць у Верховній Раді знову буде продаватися за мільйони доларів. "Цього новий закон не регулює. А після того, як люди купили ці місця і пройшли до парламенту, витративши 5-7 мільйонів доларів, вони вирішують першочергове завдання - "відбити", тобто повернути гроші за рахунок розвитку власного бізнесу та налагодження нового" , - зауважив фахівець. Він переконаний, що випадок народних депутатів повинен бути окремо прописаний з урахуванням їх спеціального статусу й недоторканності.
Поки на практиці законодавство про боротьбу з корупцією в Україні не ефективне, вважає Суслов. Та новий закон, на його думку, є "хоч якоюсь базою, щоб цю боротьбу почати".
Надія Майна, Віра Підгайна
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
