757
Бюджет допоможе бережливим
— Казна та Політика
Україна активізує програми, пов'язані з впровадженням енергозберігаючих технологій та альтернативних джерел енергії. На минулому тижні Кабінет Міністрів затвердив порядок використання 19,2 млн грн., закладених у бюджеті на компенсацію кредитних ставок за позиками, що залучаються на впровадження енергозберігаючих проектів, а також на впровадження виробництва енергії з альтернативних джерел. Вже на поточному тижні повинні бути розглянуті зміни до цільової програми енергозбереження до 2015 р., а також закінчується підготовка проекту нового закону "Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів".
Ставки компенсують
Востаннє кошти на компенсацію ставок за кредитами на проведення енергозберігаючих заходів виділялися в державному бюджеті України в 2008 р. у розмірі 13 млн грн. Тоді заявки на отримання державної допомоги подали вісім підприємств, бюджетні кошти виділили лише половині з них. У нинішньому році уряд вирішив відновити цей вид держпідтримки, щоб підштовхнути компанії до проведення енергозберігаючих заходів та стимулювати заміщення традиційних джерел енергії альтернативними. "Ми повинні дати сигнал, що інвестиції корисні, мають віддачу і підтримуються державою. Тобто працює принцип каталізатора. Чим більше ми залучимо до цього процесу фірм, підприємств, тим краще", - заявив глава Держагентства з енергозбереження та енергоефективності Микола Пашкевич.
За словами директора департаменту нормативно-правового забезпечення Держагентства Олени Казловцевої, в поточному році заявки на отримання відшкодування за кредитними ставками розраховують приймати з червня. Проекти будуть відбирати за трьома категоріями: скорочення споживання традиційних енергоресурсів, енергоємності продукції та використання альтернативних джерел енергії. Держагентство буде компенсувати тільки відсотки в розмірі не вище облікової ставки НБУ (7,75%) і тільки по позиках у гривні. До розгляду не будуть прийматися заявки на підтримку проектів, які вже користуються іншими видами пільг з бюджету (наприклад, з податку на прибуток) або преференціями при ввезенні обладнання. До участі в конкурсі не будуть допущені також підприємства-банкрути, а також компанії, що мають заборгованість по сплаті податків. "Оскільки фонд для компенсації ставок формується за рахунок штрафних санкцій, які збирає Держінспекція з енергозбереження, то кошти будуть виділятися в міру надходження даних штрафів на рахунки казначейства", - розповіла "ДС" Олена Казловцева.
На думку старшого менеджера з розвитку енергозберігаючих проектів офісу Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Сергія Масліченка, 19,2 млн грн. могло б вистачити для компенсації ставок за кредитами загальним обсягом у 30-40 млн євро (залежно від того, яка частина відсотків буде відшкодовуватися). "При загальній потребі інвестицій в енергозберігаючі технології та підвищення енергоефективності тільки в промислових проектах близько 1 млрд євро, це незначні суми. Потреба ринку в компенсації ставок можна оцінити в 100 млн євро на найближчі три роки", - уточнив в коментарі "ДС" Масліченко.
Компенсація відсотків за кредитами - лише один з багатьох інструментів стимулювання модернізації промисловості. До кінця червня в Києві також очікують чергового траншу від Європейського союзу на суму 31 млн євро. Передбачається, що 37,5 млн. грн з цієї суми буде спрямовано на будівництво та реконструкцію електромереж в АР Крим та Одеської області. Ще 163,5 млн грн. будуть спрямовуватися на впровадження технологій, які передбачають використання теплових насосів на комунальних підприємствах та в бюджетних установах, 78 млн грн. - на проведення модернізації об'єктів житлово-комунального господарства, і в тому числі переведення котельних, які обслуговують об'єкти соціальної сфери, на використання поновлюваних джерел енергії і альтернативних видів палива.
"Альтернативці" поставили мету
Компенсувати тимчасовий брак коштів для прямої підтримки компаній в держбюджеті повинні будуть інші заходи, які уряд має намір затвердити на найближчому засіданні. Мова йде як мінімум про два важливі для сфери енергозбереження документи. Перший - зміни до Державної цільової програми енергоефективності на 2010-2015 рр. За даними "ДС", документ пропонує більш чітко зафіксувати мету країни щодо впровадження поновлюваних джерел енергії.
Зокрема, планується встановити, що до 2015 р. частка "чистої" енергії в енергетичному балансі України повинна скласти не менше 10%. Загальний обсяг фінансування заходів програми передбачається збільшити з 285 до 360 млрд грн. протягом п'яти років. Причому збільшення має відбутися переважно завдяки залученню приватних інвестицій: їх частка має зрости з 240 до 319 млрд грн. У програмі також уперше докладно прописані цілі, які держава ставить собі на найближчі п'ять років в альтернативній енергетиці. Наприклад, планується встановити 5,6 ГВт потужностей вітростанцій, 1,45 ГВт сонячних станцій, 465 МВт потужностей повинні дати проекти на біомасі. Ще 200 МВт в енергосистемі повинні замістити геотермальні станції.
Енергоефективність узаконять
В уряді відзначають, що законодавча база, що регулює сферу енергоефективності, вже застаріла. Профільний закон від 1994 р. занадто декларативний і не вирішує сьогоднішніх проблем у галузі. Тому на завершальній стадії перебуває підготовка проекту нового закону "Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів". Документ передбачає впровадження низки новацій, пов'язаних з контролем держави над цією сферою і стимулюванням ощадливих споживачів.
Зокрема, планується, що всі паливно-енергетичні ресурси в країні будуть підлягати обов'язковому обліку, порядок якого має розробити Кабмін. Фактично це законодавчо встановлений вимога обладнати лічильниками всіх споживачів. Наприклад, за даними комітету ВР з ПЕК, станом на 1 квітня 2010 р. в Україні близько 5,3 млн осіб споживали газ зовсім без лічильників. Намічається також впровадити обов'язкове енергетичне маркування всієї імпортованої в країну техніки відповідно до встановленого урядом переліку.
Законопроектом планується впровадити інститут обов'язкової державної експертизи енергоефективності. Її позитивні висновки будуть необхідними для реалізації інвестиційних, інноваційних проектів, проектів будівництва, реконструкції, модернізації, що претендують на отримання держпідтримки, створення нової енергоємної техніки та матеріалів. Крім того, компанії, які бажають реалізовувати такі проекти, в обов'язковому порядку повинні пройти енергоаудит. Такому аудиту також підлягають усі державні та бюджетні структури, підприємства - суб'єкти природних монополій і компанії з часткою держави, енергоспоживання яких перевищує 1 тис. т умовного палива на рік (більше 2 тис. куб. м газу на день).
Всі підприємства, які споживають від 5 тис. т умовного палива на рік (приблизний еквівалент 10 тис. куб. м газу на день), повинні будуть впровадити на своїх виробничих потужностях енергетичний менеджмент, тобто аналіз споживаних ресурсів, створення перспективних планів з підвищення енергоефективності, навчання персоналу. Компанії, що впровадили такий менеджмент, на п'ять років звільнять від обов'язкової експертизи енергоефективності. Таким чином, в країні з'являться механізми для більш цілеспрямованого виділення держдопомоги підприємствам, які впроваджують енергоефективні технології та знижують споживання традиційних джерел енергії.
Як заявив "ДС" перший віце-прем'єр Андрій Клюєв, приведення енергоефективності всіх галузей вітчизняної економіки хоча б до середньоєвропейських показників є однією з ключових цілей для країни в найближчі роки. За його словами, впроваджувана система стимулів для роботи альтернативної енергетики та енергоефективного бізнесу заснована насамперед на світовому досвіді.
"Кожен чиновник, кожен мер, кожен керівник на місцях, кожен громадянин повинні зрозуміти, що це спільне завдання, від виконання якого залежать довгострокові перспективи України. Ми вимагаємо від керівників кожної області, щоб вони максимально активно працювали з підприємствами, з інвесторами, допомагали модернізувати виробництво, соціальну сферу та житлово-комунальний комплекс. Це питання конкурентоспроможності всієї держави", - зазначив Клюєв.
Олексій Набожняк
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
