1005
Нове слово Януковича?
У 2011 році в своєму обов'язковому зверненні до парламенту Віктор Янукович змалював своє бачення ситуації в країні. Що характерно: слово "стабільність" глава держави не вживав. Зате до числа фаворитів потрапила "модернізація" - у кращих "лексичних" традиціях керівництва сусідньої держави.
Звертаючись нещодавно до Верховної Ради, президент розповідав про те, як живе Україна і що з нашою країною має бути далі. Більш традиційне за формою, ніж минулого року (тоді парламентський захід було поєднано зі "стоднівкою" нового гаранта і переміщено в Палац "Україна"), послання політикумом було зустрінуте очікувано неоднозначно. Прихильники глави держави відзначають "оптимізм" Віктора Януковича і його здатність до самокритики. "Звернення було дуже смисловим, оптимістичним і націленим на виконання завдань", - зауважив міністр освіти, науки, молоді та спорту Дмитро Табачник.
Противники не готові пробачити офіційного лідера нації мінімальне присутність в тексті конкретики і відсутність стратегічного підходу до проголошення цілей. "У посланні не було справжньої стратегії, справжнього вболівання за кожен її пункт, розуміння того, що робити з країною сьогодні, завтра, післязавтра, через рік, через два роки", - визнала Юлія Тимошенко. А в цілому ж можна помітити, що риторичні прийоми і підбір слів у головних промовах президента підпорядковуються вже дещо іншій логіці.
Одним з найцікавіших, з точки зору експертів моментів промови гаранта, стала відмова від посилань на залежність бід нинішньої влади від діянь попередників. Замість того, щоб живописати недоліки колишнього керівництва державою, Віктор Янукович використав інший прийом - популярний, втім, і в Миколи Азарова. Можливо, посилатися на колишнє зараз вже не прийнято, чи можновладці поспішають вписати Україну в світовий контекст, але факт є факт. "Ми повинні розуміти, що політика глибоких змін буде проводитися в умовах глобальної світової нестабільності, нових криз і нових загроз...", - уточнив Віктор Федорович, не без подробиць перерахувавши складності світового рівня. І тим самим не лише підкреслив масштаби проблем, що звалилися на плечі влади, але і забезпечив їй шляхи для відступу. Адже у випадках невиконання поставлених завдань завжди можна послатися на "глобальну світову нестабільність".
Поки по всьому світу переможно крокує горезвісна "нестабільність", в Україні, схоже, змінилася ситуація із стабільністю. У всякому разі, одне з найулюбленіших ще недавно представниками влади слів Віктор Янукович у тексті звернення до народних депутатів використовував всього лише двічі. І обидва рази - не в контексті внутрішньої політики, а у зовнішньополітичному ключі. Приводів для подібної зміни риторики може бути безліч. Найпростіше пояснення - у вищих ешелонах влади можуть вважати, що обіцяна стабільність була вже досягнута. На користь такої теорії може говорити той факт, що модне в політсередовищі слівце представники правлячого табору найчастіше згадували в контексті зміцнення владної вертикалі. А ось успіхи в цьому справді важко піддати будь-яким сумнівам. З іншого боку, поза "організаційним моментом" в країні стабільність відшукати не так вже й просто. Що теж може послужити причиною не бажати зайвий раз дражнити масову свідомість, розбурхане зростанням цін і обіцяними непопулярними нововведеннями...
Партнер "стабільності" по чергових заявах - "реформи" - як і раніше, користуються популярністю у глави держави. Як підрахували спостерігачі, саме це слово під час виступу президент вживав найчастіше - 26 разів. Крім того, Віктор Янукович не обійшов увагою "ресурси", "інновації", "інвестиції". Але пильний інтерес оточуючих викликала тяга гаранта до слова, такого популярного у влади сусідньої держави - "модернізація". Власне, президентська доповідь називається "Модернізація України - наш стратегічний вибір".
Назвати модернізацію новим словом у політичному лексиконі Віктора Федоровича було б неправильно. Та й сам президент, написавши його в посланні до парламенту вперше, окремо послався на попередній досвід. "Я відверто говорив (звертаючись до нації у минулому році, - "Подробиці") про те, що зміни, яких потребує наше суспільство, вимагають від нас концентрації зусиль, довіри і терпіння. І підкреслював те, що наш вибір - модернізація України, - безповоротний. "І справді, 3 червня 2010 року глава держави "пропонував" курс глибоких реформ і системної модернізації країни". Тоді "чарівне слово" і його похідні прозвучало п'ятнадцять разів. У 2011 році - лише сім. Але самі акценти і його наполегливе повторення в більш короткій промові привернули зараз значно більше уваги.
У першу чергу, можна зазначити, що нове слово-фаворит гарант був схильний вживати в різноманітних контекстах. "Через" модернізацію глава держави посилався на власні обіцянки, ставив риторичні питання, посилався на гуманістичний розвиток, економіку, виробництво і навіть окремо пообіцяв модернізувати канал "Культура". Відразу модернізація перетворилася практично на таку ж риторичну "паличку-виручалочку", якими протягом попереднього року були одвічні "стабільність" і "реформи".
Тяга до використання президентом "старого нового" слова не пройшла непоміченою. Деякі фахівці припускають, що така зміна мовних звичок може пояснюватися плавною корекцією курсу. "З доповіді президента, де вживається не "реформа", а "модернізація", і вже тому цілком очевидно, що реформи в Україні неможливі", - вважає радник глави держави політолог Дмитро Видрін. Подібне трактування президентських висловлювань може припускати, що не тільки на зміну одному звучне слово прийде інше, але і що за "модернізацією" може стояти інша політика - не докорінні зміни, а "рихтування" існуючих порядків, затіяне під потреби політичного моменту.
З іншого боку, експерти не поспішають похвально ставитися до нового курсу президента і тому, що президентські пропозиції відрізнялися вкрай нерівно. конкретикою. "У виступі робилися акценти на технічні та технологічні складові, але без уваги залишилися політичні та соціальні проблеми модернізації", - відзначає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. Характерний у цьому відношенні перелік ресурсів, необхідних, за словами глави держави, для економічного розвитку. У тому, що дерегуляція може стати проривом - сумнівів виникає небагато. А от у чому принципова "модерновість" ідей рятувати економіку за рахунок приватизації і продажу земель - все-таки неясно.
Але найцікавішим для спостерігачів моментом модернізаційного крену Віктора Януковича залишається той факт, що навколо подібних тез в останні роки свої "стратегічні" заяви будує президент Російської федерації. Статус одного з провідних шанувальників модернізації за Дмитром Медведєвим закріпила, в тому числі, ще в 2009-му програмна стаття "Росія, вперед!", де глава РФ передбачив і багато тез, і аргументи, озвучені главою української держави у квітні 2011 року.
Риторична однаковість лідерів двох країнах виглядає настільки вражаюче, що експерти готові завести мову про ідентичність технологій. "У ньому (у посланні, - "Подробиці") сильно відчувається вплив президентського експертного оточення. Тих радників і технологів, які формують і відповідають за теоретичну і практичну базу Януковича. І ще - російських, прокремлівських сайтів. Всі ці розмови про модернізацію московська експертна спільнота обговорює вже цілий рік", - припускає директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко. Важко сказати, що саме може стояти за такою відомістю найвищих промов - спільність ситуації, загальні політтехнологи, нарешті, бажання української влади наслідувати приклад влади російських а-ля "І щоб не гірше, ніж у Москві"... Але заперечувати схожість не те що програмних тез, але й окремих аргументів важко.
"Проблема полягає не в тому, що є якісь сили, які проти цієї модернізації, а в тому, що для значної частини чиновників і, на жаль, бізнесу - це поки прохідна така річ, це не увійшло в голови", - Дмитро Медведєв зразка вересня 2010 року. "Бюрократизована державна машина, яка виживала за будь-якої влади, за інерцією намагається зберегти свої звичні механізми управління, свої адміністративні можливості та корупційні схеми тіньового заробітку. Національний бізнес, як великий, так і малий, поки що займає вичікувальну позицію: чи критика, чи спостерігача", - а це вже цитата з послання президента України.
При деякій схожості ситуації в двох пострадянських країн, спільність використовуваних управлінських "рецептів" в аналогічних ситуаціях, мабуть, не викликає подиву, особливо, якщо врахувати, що Віктор Янукович, схоже, багато в чому орієнтований на побудову в Україні владної моделі російського зразка. Але використання схожих заготовок навіть у публічних виступах змушує задуматися про те, що часи Леоніда Кучми і його геополітичних висновків "Україна - не Росія", можуть відійти у минуле. Однак при цьому можна припустити, що, дивлячись на стратегічного партнера, наша країна може певною мірою спрогнозувати своє майбутнє. У сусідів до модернізації ставляться не без прохолоди, навіть з урахуванням того, що нею займаються спеціальні комісії. Втім, про те, як "це" роблять в Україні, ми можемо дізнатися вже в найближчі місяці. Глава Адміністрації президента в інтерв'ю "Корреспонденту" пояснив, що "попереду реалізація програми модернізації держави. Цьому буде присвячено 2011 рік". А якщо модернізувати 2011-й не вийде, хтозна, може, знайдеться ще якесь приємне слово?..
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
