Союз батога і пряника — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Союз батога і пряника

926
Черговий візит до Києва російського прем'єра припав на 12 квітня. У такий день політики поговорили і про космос. Але основну увагу все одно привернули два нагальних питання: що буде з ціною на газ і навіщо Україні вступати в митний союз.
Торговий натиск
На приїзд глави російського уряду чекали з інтересом. Було очевидно, що серед ключових акцентів запланованих зустрічей не обійдеться без "рекламної акції" на підтримку вступу України до Митного союзу, який може коштувати нашій державі Зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Господарі, в свою чергу, вже давно збиралися знову обговорити наболіле питання розцінок на енергоносії. І додаткову гостроту прийдешнім заходам надавали як урочисто проголошена Віктором Януковичем тижнем раніше концепція "шляху компромісу" при взаємодії з ЄС, так і усвідомлення того факту, що Володимир Путін міг приїхати до Києва вже не тільки як прем'єр, але і як можливий кандидат у президенти.
В подібній ситуації, вважають експерти, високопоставлений гість був зацікавлений м'якістю схилення України на свій бік. "Формулу "батога" ми вже від нього (Володимира Путіна, - "Подробиці") чули як можливість введення нових торговельних бар'єрів у разі підписання угоди про асоціацію, включаючи Зону вільної торгівлі ЄС. А тепер він привезе з собою певні "пряники", - прогнозував заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. І дійсно - у порівнянні з березневими різкими заявами риторика Кремля трохи пом'якшилася. Але пріоритети Москви помітної корекції не зазнали.
Приуроченість візиту до Дня космонавтики зобов'язала обидві сторони згадати про небо (так, з Кремля запропонували Україні брати участь у будівництві космодрому на Далекому Сході), але головні теми обговорення пам'ятною датою не обґрунтовувалися. Два прем'єра, а потім російський прем'єр і український президент старанно обмінялися відомостями про успіхи двостороннього співробітництва в різних сферах. Щоправда, на думку російської сторони, справжніх проривів стратегічні партнери досягли тільки в одному напрямку з двадцяти семи, що перебувають в "розробці", - "в сфері спільного використання мирного атома". Та й тут Микола Азаров заявив, що розраховує на те, що Сбербанк Росії скоріше виділить Україні кредит на будівництво двох енергоблоків на Хмельницькій АЕС.
Тема прискорення в ході засідання комітету з економічного співробітництва російсько-української міждержавної комісії звучала неодноразово. Серед напрямків, які потребують нарощування темпів, почесні місця посідали поглиблення співпраці в авіагалузі (одне тільки створення СП між "Об'єднаною авіабудівною корпорацією" і "Антоновим", схоже, вже вважається не найкращим форматом роботи), перекидання моста через Керченську протоку і добудова ракетного крейсера "Україна". Причому нерідко ініціаторами "підвищення швидкості" виступала саме українська сторона, яка, вочевидь, націлилася на вирішення низки максимально конкретних проблем. А разом представники вищої влади двох держав не без задоволення обговорювали прискорення темпів зростання двосторонньої торгівлі.
Про збільшення товарообігу до без малого 42 мільярдів доларів, взяття ним докризової планки і мрії про 50-мільярдному майбутньому чимало говорилося в ході зустрічей Володимира Путіна як з Миколою Азаровим, так і з Віктором Януковичем. Наполеглива увага до цієї теми виглядало абсолютно виправдано - і не тільки тому, що в цьому відношенні двом країнам було, чим похвалитися. Приємні оку торгові цифри зіграли свою роль, коли високий гість почав переконувати співрозмовників в тому, наскільки корисним виявиться для України вступ до Митного союзу.
Як і віщували політологи, суворість обіцянок вибудувати митну стіну поки відійшла в минуле. Російський прем'єр намагався привернути увагу українського керівництва суцільно вигодами від щільного співробітництва. "...При просуванні на цьому шляху прямий виграш України становитиме, за нашими даними, від 6,5 до 9 мільярдів доларів на рік", - малював привабливі перспективи Володимир Володимирович. Дружба зміцниться, промисловість прокинуться, "річне зростання ВВП України складе 1,5-2% тільки від ухвалених адміністративних рішень в сфері інтеграції", енергоносії подешевшають - відкривали візитери перед Києвом картини блискучого майбутнього. При цьому зовсім відмовлятися від методу батога російський прем'єр не став.
Правда, у квітневій інтерпретації його позиція виглядала дещо спокійніше. "В нас виникають побоювання, що якщо на таких же умовах (як при вступі України до СОТ, - "Подробиці") буде створено та ЗВТ з ЄС, то значна частина товарів не буде затребувана на зовнішніх ринках, а ці товари можуть почати надходити з України на наші митні території. У цьому випадку нам доведеться вводити захисних заходів", - освіжив недавню загрозу Володимир Путін.
Спроби Києва, який не прагне зараз давати остаточну відповідь, акуратніше обійти непросте для нього питання, наштовхувалися на нерозуміння Москви. "Формула "3+1" в нашому розумінні має реальний сенс лише як пряма повноцінна участь України в усіх наших процесах економічної інтеграції", - пояснював відповідальний секретар комісії Митного союзу Сергій Глазьєв, як саме слід сприймати зустрічну пропозицію Віктора Януковича. І все ж виїхати додому, отримавши принципову згоду України вступати в МС, російській стороні не вдалося. "Перед візитом всі очікували на рішучий бій по темі Митного союзу. Вочевидь, бій відбувся, аргументи прозвучали, але результату російська сторона так і не досягла. І саме ця ситуація розвінчує міфи про те, що чинна українська влада тільки й чекає на випадок, щоб здати Україну або Росії, або Євросоюзу", - відзначає глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Але тут не можна не відзначити, що відносно іншого принципового питання переговорники, на перший погляд, теж далеко не пішли.
А ми вам що?
Поки Росія зазиває Україну до Митного союзу, Україна намагається умовити Росію продавати газ дешевше. Приїзд до Києва Володимира Путіна послужив для Миколи Азарова ще одним приводом кинутися на штурм неприступного бастіону. Як і очікувалося - бліц-кригу знову не сталося.
Аргументи української сторони від сеансу до сеансу "газового зв'язку" не змінюються. "Як відомо, ціна російського газу, що поставляється в Україну, не відображає його ринкову вартість, яка склалася в країнах Європейського Союзу, і суттєво перевищує ціни на альтернативні види палива, і наше завдання - вийти на справедливу ціну газу для України", - знову нагадав Микола Азаров. Крім дорожнечі газу Київ продовжує турбувати і невизначене транзитне майбутнє. Як відомо, знакові угоди, через які Юлією Тимошенко зацікавилася Генеральна прокуратура, припускають, що Україна бере на себе зобов'язання викуповувати певні річні обсяги газу (а от вже ця цифра варіювалася). Тоді коли Росія обсяги прокачуваного через українську трубу транзиту не гарантує.
Майбутній запуск "Північного потоку", вочевидь, змусив керівництво нашої країни затурбуватися. "Україна неухильно і в повному обсязі виконує свої зобов'язання з транзиту російського газу. Разом з тим Україна хоче отримати гарантії поставок російського природного газу по нашій газотранспортній системі на довгострокову перспективу", - звертався до експортерів "блакитного палива" український прем'єр. Мрія про масштабний перегляд угод в цілому, схоже, готова вплинути на українські позиції. Київ все голосніше говорить про те, що необхідно якомога швидше оцінити-таки можливості двох монополістів при створенні загального "нафтогазпромівського" гіганта. Проблема впирається хіба що в те, чим кожна країна готова пожертвувати.
Найімовірніше, найпривабливішим активом Нафтогазу залишається вітчизняна ГТС і комплекс підземних газосховищ. Але здавати національне надбання "з тельбухами" Кабмін як і раніше не поспішає. Росію активно звуть допомагати в модернізації української труби (при цьому ні-ні, а підкреслюється, що сусіди будуть не єдиним інвестором), пропонують купувати акції держкорпорації, якщо ті опиняться на біржі, але поки - не більше того. Натомість Київ продовжує робити спроби зацікавити гостей ще чимось "газовим".
Чергова прем'єрська "пропозиція, від якої неможливо відмовитися" включила в себе готовність України поділитися з Росією альтернативними джерелами вуглеводнів. "Ми готові запропонувати морський шельф, а також видобуток з інших джерел, наприклад метану з вугільних пластів", - розповідав Микола Азаров. Бажання покласти в скарбничку СП нерозвідані толком родовища, за рахунок яких українське керівництво підпитувало мрію про диверсифікацію енергопостачань, прозвучало неоднозначно. Але деякі фахівці вважають, що ідея глави Кабміну в його російського колеги ентузіазму може і не викликати. "...Навряд чи російську сторону зацікавлять родовища на шельфі, оскільки там немає великих і гігантських родовищ, які є в Росії та які вже розвідані. Це ж стосується і нафтових, і газових родовищ", - вважає енергетичний експерт Володимир Саприкін.
Якщо Україна намагається вийти до довгоочікуваної "знижки" то з одного боку, то з іншого, то Росія продовжує стояти на своєму. З нещодавнього часу позиції її непорушні та являють собою деякий "мікс" тих же "батога і пряника": здешевлення газу є логічний наслідок вступу України до Митного союзу. Обіцянка відпускати "за внутрішніми цінами" виглядає привабливо, але українськими експертами по більшій частині не схвалюється. "Газпром прорахує суму активів НАКу, за яку він, як і за Бєлтрансгаз, заплатить низьку ціну. І на суму придбаного активу буде розрахований період, протягом якого і буде здійснена поставка газу за якоюсь середньоросійською ціною. Таким чином, після закінчення цього періоду завжди можна знайти обґрунтування - мовляв, змінилася ситуація на зовнішньому ринку, і українська сторона відповідно до нових реалій має перейти до оплати за газ, виходячи з тієї кон'юнктури, яка буде цікава російській стороні", - цитує УНІАН директора енергетичних програм центру "Номос" Михайла Гончара.
Варто, щоправда, відзначити, що за підсумками переговорів в українського прем'єра залишалися деякі надії на краще. "Головним позитивним результатом дискусії було те, що прем'єр-міністр Росії пообіцяв доручити своєму заступнику Сечіну під час його візиту в Україну 19 квітня обговорити з урядом України питання обґрунтування цієї формули ціноутворення на газ для України", - повідомив глава Кабінету. Невідомо, що саме буде 19 квітня обговорювати віце-прем'єр Ігор Сечін крім ціноутворення в цілому, але малоймовірно, що розмови дадуть настільки очікуваний Миколою Яновичем результат. У всякому разі, патрон майбутнього делегата висловився однозначно.
"Всі учасники процесу повинні розуміти, що чинний контракт функціонує і повинен виконуватися", - не змінює точки зору Володимир Путін... І все ж можна допустити, що "газова" тема, настільки болюча для українського керівництва, може стати у пригоді при подальшому обговоренні долі МС, а також того, чим саме може обернутися формат "3+1". Поки переговорники уперто замовчують - за підсумками зустрічі українського президента і російського прем'єра стало відомо тільки про космічні перспективи і торгові успіхи. Про що саме говорили Віктор Янукович і Володимир Путін залишається таємницею, хоча в пресі активно циркулюють чутки, що спростовують готовність Банкової відразу поставити під удар переговори з ЄС. У будь-якому випадку, час для роздумів у обох сторін є. Наступне засідання комітету з економспіробітництва намічено на 7 червня. Але, можливо, що це протистояння, яке ретельно маскується заявами про співпрацю, вирішиться і раніше.
Ксенія Сокульська
За матеріалами:
Подробности
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас