894
Зерно пустило коріння
— Аграрний ринок
Незважаючи на значне посилення держрегулювання зернового ринку найбільші гравці йти з країни не мають наміру. Це пояснюється тим, що рентабельність агробізнесу тут як і раніше вища, ніж в інших країнах, а попит на сільгосппродукцію в найближчі десятиліття буде тільки рости. Більшість компаній просто обрали вичікувальну тактику і заморожують інвестиції в надії, що держрегулювання погіршить ситуацію в галузі й уряд знову лібералізує ринок.
Невивізні тонни
Правила гри на зерновому ринку почали змінюватися буквально з початку маркетингового року (МР). В серпні експорт з портів був заблокований - Держмитниця не випускала судна, вимагаючи проведення додаткових перевірок класу зерна. А в жовтні Кабінет міністрів перейшов до відкритого обмеження експорту, ввівши квоти. Їх розподіл щоразу закінчувався скандалом - найбільший обсяг отримувала компанія "Хліб Інвестбуд", в якій державі належить 49%, а ще 51% - приватними власникам, які не розкриваються. При цьому найбільші зернотрейдери минулих років - міжнародні компанії Cargill, Toepfer, Louis Dreyfus і Soufflet Group - квот не отримували, оскільки Мінагрополітики не підтверджувало наявність у них необхідних обсягів зерна. Зараз держава вирішила продавати квоти на аукціонах - минулого четверга Верховна рада схвалила в цілому відповідний законопроект "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення державної підтримки розвитку сільського господарства".
"Очевидно, що держава вирішила брати участь у перерозподілі доходів на зерновому ринку", - констатує аналітик ІК BG Capital Дмитро Ушенко. Багато зернотрейдерів зараз припинили закупівлі, хоча минулими роками саме в цей час зазвичай укладали контракти на постачання зерна в липні-серпні, говорить президент Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами GAFTA Олексій Гаврилов. Зараз найбільш активним оператором на ринку стала компанія "Хліб Інвестбуд", відзначає в одному зі звітів група "Німецько-український аграрний діалог". Компанія купує зерно в період зниження цін, коли пропозиція з боку сільгоспвиробників, які потребують коштів для проведення весняної посівної кампанії, висока.
Вичікувальна позиція
Зміна правил гри на ринку призвела до того, що трейдерські компанії переглянули інвестплан, зазначає пан Ушенко. Компанія Louis Dreyfus відмовилася інвестувати $150-200 млн у будівництво елеваторів і олієекстракційного заводу. Призупинили інвестиції "Нібулон" і Cargill. "Ми були б готові ще інвестувати в економіку України, але за умови прозорості регуляторної політики, що сприятиме вільній торгівлі та іноземним інвестиціям", - відзначає президент "АТ Каргілл" Анджей Ружицький. Раніше Cargill анонсувала проект з будівництва спільно з компанією Risoil терміналу з перевалки зернових в Іллічівському морському порту потужністю 2 млн т на рік, а також розглядала можливість будівництва комбікормового заводу. З метою мінімізації витрат більшість зернотрейдерських компаній скоротили штат співробітників і знизили зарплати, говорять учасники ринку.
Але піти з українського зернового ринку не вирішується жоден зернотрейдер. Попередніми роками, торгуючи українським зерном, вони отримували маржу в 10-15%, тоді коли при продажі продукції з інших країн - 5-7%, говорить аналітик ІК Concorde Capital Єгор Самусенко. Тому компанії очікують, коли Кабмін встановить остаточні правила експорту, погоджуються у GAFTA. "Маючи значний потенціал виробництва сільськогосподарської сировини, Україна є стратегічно важливою країною для закупівель зернових і олійних культур", - пояснює пан Ружицький.
Єдиний поки випадок, коли зернотрейдер перейшов до активної боротьби з урядом, - позов компанії "Нібулон". Зернотрейдер добився в Миколаївському окружному адміністративному суді визнання незаконними дій Мінагрополітики, яке не підтвердило наявність у компанії необхідних обсягів зерна. Про публічні суперечки за участю інших зернотрейдерів невідомо.
Інвестпривабливість аграрного сектора в Україні все одно залишається досить високою, говорить аналітик ІК "Ренесанс Капітал" Костянтин Фастовець. Тим паче, що ціни на зернові в світі продовжують зростати. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації об'єднаних націй (FAO), індекс цін на продовольство в лютому збільшився на 2,2%, до 236 пунктів - найвищого показника з 1990 року. Вже цього року Північній Кореї та Афганістану загрожує дефіцит продовольства, повідомили в FAО. А через високу вартість нафти і низьку врожайність зростання цін продовжиться і в 2012 році, додають в організації. На думку консультанта уряду Австралії з питань кліматичних змін Росса Гарно, така ситуація буде спостерігатися всю першу половину століття - населення світу зростає, а темпи зростання врожайності сільгоспкультур знижуються.
Сіяти будуть
Прогнозувати подальші дії Кабміну на ринку зернових поки неможливо, відзначають аналітики. Минулого четверга на зустрічі з заступником міністра фінансів США Крістофером Смартом прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що якщо в поточному році в Україні буде хороший урожай зернових, то обмеження на експорт застосовуватися не будуть. Водночас президент Віктор Янукович наполягає на введенні експортних мит. Минулого четверга він повідомив, що звернувся до спікера Верховної ради Володимира Литвина з проханням розглянути як першочерговий законопроект про їх введення. Після введення мита експортні квоти будуть скасовані, пообіцяв пан Янукович. Зернотрейдери вважають це більш прийнятним у порівнянні з квотуванням.
Постраждають від введення мит лише сільгоспвиробники, оскільки ціна закупівлі зменшиться на розмір мита.
Поки ж, всупереч негативним прогнозам аналітиків, цього року вони змогли заробити від продажу зерна не менше, ніж минулого року, говорять експерти. Незважаючи на те що різниця між цінами на внутрішньому і зовнішньому ринках досягала в середньому $100/т, через підвищення цін на зовнішньому ринку ціни на внутрішньому виросли в середньому на 50% у порівнянні з минулим роком. В результаті рентабельність виробництва зернових у країні збільшилася з 10-15% в минулому МР до 20-25% у нинішньому, говорить Дмитро Ушенко. "В результаті валовий прибуток сільгоспвиробників від продажу зерна в нинішньому МР буде в середньому на 5-10% вище за торішній і складе близько $1 млрд", - вважає пан Фастовець.
З цієї причини площі посівів зернових швидше за все не скоротяться та збережуться на рівні минулого року, вважає пан Ушенко. Водночас, на його думку, структура посівів може змінитися за рахунок збільшення частки олійних культур - соняшнику, сої та рапсу. "Рентабельність цих культур і раніше була в 2-3 рази вища, ніж зернових, а в умовах обмеження експорту їх вирощування стало ще більш прибутковим", - відзначає експерт.
Загрозою для розвитку ринку залишається монополізація експорту держструктурами, відзначають в групі "Німецько-український аграрний діалог". В разі введення повної монополії держава зможе встановлювати єдині закупівельні ціни, які можуть виявитися значно нижчими за світові. В групі відзначають, що від монополізації експорту вже відмовилися Ель-Сальвадор, Колумбія, Йорданія, Гондурас, Перу і Австралія, тому що обмеження, введені в цих країнах, призвели до різкого погіршення ситуації в сільському господарстві. "В світі спостерігається тенденція ліквідації держмонополій та будь-якої участі держав у торгівлі сільськогосподарською продукцією", - зазначають у групі "Німецько-український аграрний діалог".
Олена Голубєва
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
