5144
"Білим" по "чорному": наказано вижити
— Казна та Політика
Підійшов до кінця перший тиждень місяця, відпущеного українцям на обговорення чергової законотворчої новації. Те, що в День гумору багато користувачів Інтернету порахували невдалим жартом журналістів, вже в понеділок набуло чіткої форми у вигляді трьох законопроектів, "доспілих" в надрах Мінсоцполітики. Мета "тріади" проста і зрозуміла: в добровільно-примусовому порядку вивести з тіні український ринок оплати праці. Роботодавцям батіг, працівникам пряник, державі - прозора економіка. Краса! Але згадаємо, куди вимощена дорога надто добрими намірами...
Минулої першоквітневої п'ятниці на сайті "Дзеркала тижня" була опублікована стаття з дохідливими поясненнями того, яким способом влада планує "прищучити" вітчизняний бізнес. Йшлося про кілька законопроектів, якими ось-ось повинно "розродитися" Мінсоцполітики України. Основні новації - посилення адміністративних стягнень за виплату зарплат "у конвертах", посилення кримінальної відповідальності за неоформлених законодавчо робітників, введення величезних фінансових санкцій за порушення умов праці - викликали в суспільстві відповідну реакцію. Поля під статтею відразу зарясніли коментарями з розряду "оце прикол" і "досить розводити народ такими жартами".
Однак користувачі рано зраділи своїй догадливості. Вже в понеділок виявилося, що в цьому жарті не було і частки жарти. На сайті Мінсоца в один момент з'явилося замість одного (як прогнозував "ДТ") одразу три законопроекти, покликаних зіграти в найближчому майбутньому роль "відбілювача" для "чорних" зарплат, нелегального працевлаштування, мінімізації відрахувань до соціальних фондів та інших "ощадливих" схем, на які так багата фантазія наших роботодавців.
Презентуючи розробки свого відомства, віце-прем'єр-міністр і міністр соціальної політики України Сергій Тігіпко назвав документи "революційними" (мабуть, в нашій країні це один із найбільш популярних епітетів для законодавчих новацій). І в найкращих традиціях демократичного суспільства дав на їх обговорення цілий місяць. Проте всього за тиждень це саме суспільство винесло свій вердикт. Суть висловлювань, як офіційних, так і нецензурних, зводиться до одного: якщо документи будуть "запущені" в дію в їх нинішньому вигляді, революція в країні справді буде. З усіма належними за сценарієм жертвами.
Не будемо огульно пророкувати країні обвал економіки, масове безробіття і нову, тепер вже локальну фінансову кризу. З цим чудово справляється нардеп Наталія Королевська. Краще спробуємо проаналізувати причини і, що найголовніше, можливі наслідки введення (або невведення) даних законодавчих ініціатив. Бо, як правильно казав один філософ, ніщо не береться з нізвідки і в нікуди не дівається.
Незважаючи на масову істерію навколо мінсоціального "троїстого союзу", позитивні моменти у законопроектах, звичайно ж, є. Перший - це безумовна необхідність якихось змін у сформованій ситуації. Ні для кого не секрет, що тінізація ринку оплати праці в Україні досягла катастрофічних масштабів. Та ж пані Королевська, незважаючи на свою хронічну опозиційність всім урядовим ініціативам, визнає, що сьогодні в тіні працюють від 5 до 7 млн. українців. Це означає, що "в конвертах" виплачується 120-140 млрд. грн. зарплат. При цьому самі роботодавці мало "паряться" взаємозв'язком "конвертованої" зарплати і рівня майбутньої пенсії працівників. Хоча підраховано: аби в майбутньому без бюджетних дотацій отримувати мінімальну пенсію в 764 грн., людина повинна до цього офіційно заробляти не менше 1,6-1,8 тис. грн. зарплати.
Втім, до нашого з вами майбутнього немає жодної роботи не тільки роботодавцям (що зрозуміло), а й державі. Вона саме печеться про сьогодення - чи то пак про те, скільки грошей реально не отримують соціальні фонди. "За оцінками Державної податкової служби, сьогодні в тіні так чи інакше перебуває близько 40% фонду оплати праці, - говорить директор аналітичного департаменту "Реформаторського клубу" Ігор Лавриненко. - Якщо виходити з даних Держкомстату, згідно з якими ФОП у 2010 році склав близько 300 млрд. грн., реальні обсяги неофіційних зарплат можуть становити до 200 млрд. грн. Арифметично можна визначити, що з цієї суми недоплачує ще близько 66 млрд. грн. внесків до ПФ".
Чи справедливо після цього обурюватися низькими соцстандартами? Або апелювати до злиднів нинішніх пенсіонерів, яких, по суті, обкрадаємо ми самі, ставлячи свій підпис під трудовим договором з зазначеною в ньому мінзарплатою? "В цілому бажання влади проводити реформи в цьому ключі похвальне, - констатує виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України (КРУ) Олексій Мірошниченко. - Об'єктивно легалізація зарплат як стимул до збільшення внутрішнього ринку дозволить вирівняти дисбаланс соціальних фондів".
Що стосується більш конкретних позитивів, вони, на думку експерта, теж є. "По-перше, автори змогли дати адекватне позначення і правильно прописати структуру мінімальної зарплати, - каже пан Мірошниченко. - Раніше "мінімалка" включала тільки тариф, не враховуючи надбавки, доплати і премії, що призводило до складнощів при розрахунку відрахувань до соцфондів. По-друге, нарешті законодавчо закріплено, що менше мінімальної зарплати (85%) може отримувати лише молодь на перше робоче місце, і то не довше року. Всі інші, незалежно від форм працевлаштування, повинні отримати встановлений державою мінімум. Ну і ще один плюс - посилюються можливості для працевлаштування іноземців. Це означає, що буде більше робочих місць для наших працівників і зменшиться кількість неконтрольованих мігрантів".
На цьому, на думку представника роботодавців, позитиви закінчуються. Далі починається суцільний негатив. Так, наприклад, дуже жваво експерт протестує проти так званої гарантованої зарплати, яка вводиться в побут нормою законопроекту щодо мінімальних розмірів оплати праці та гарантій їх забезпечення.
Якщо хто забув, нагадую: ідея гарантування державою рівня оплати праці залежно від посади і кваліфікації працівника - свого роду ребрендинг лютневих планів того ж Мінсоца щодо введення в приватному бізнесі тарифної сітки за прикладом держсектора. Сенс полягає в наступному: всіх трудящих громадян країни "розділять" на кілька категорій (скільки їх буде, у проекті не вказано, але в планах Кабміну, як мінімум, 8 градацій), для кожної з яких розроблять коефіцієнт зарплатного мінімуму. Офіційну мінзарплату отримуватимуть працівники найпростіших професій. Далі йдуть малокваліфіковані (умовно помножимо "мінімалку" на два), кваліфіковані (на три і так далі) і висококваліфіковані робітники, технічні службовці, фахівці та професіонали. Нарешті, найбільша зарплата (помножимо на вісім) встановлюється керівнику підприємства. Який, таким чином, не зможе отримувати менше просто за рівнем посади.
Причиною такого нововведення в Мінсоці називають сумний факт: сьогодні, за приблизними підрахунками, близько 120 тис. керівників підприємств "задовольняються" зарплатою в 960 грн. "Це що, злочин?! - дивується виконавчий віце-президент КРУ. - Ті директора, які поставили собі мінімальну зарплату, зробили це не від кращого життя. А "ручне" регулювання зарплат не відповідає ринковій економіці та свободі підприємництва. Це пряме втручання в підприємницьку діяльність, що заборонено законом. В усіх країнах світу держава контролює тільки нижню планку оплати праці, у нас же намагаються стежити за всією вертикаллю".
Обурення представника сторони, яка дає роботу, зрозуміло. Дійсно, з багатьох країн шляхом обов'язкової тарифної сітки пішли, мабуть, тільки чехи. З іншого боку, повертаємося до пенсій. Директор, який працює на "мінімалку", має можливість відкладати гроші на старість в "швейцарський банк", йому державна пенсія потрібна буде хіба що на льодяники. Працівник на тій же "мінімалку" і з "чорним бонусом" банально проїдає як перше, так і друге. З тим, щоб після 60-ти, вже без "бонусу", ледь зводити кінці з кінцями...
Ситуація двояка, норма неоднозначна. Як, втім, і наступна новація - безпрецедентне (за деякими позиціями майже в 10 разів) збільшення штрафів за порушення трудового законодавства. Коротенько нагадаю: згідно з проектом, за будь-яку затримку зарплати або її виплату не в повному обсязі з посадових осіб підприємства і навіть самозайнятих підприємців, які використовують найману працю, має стягуватися штраф розміром від 850 грн. до 4,25 тис. грн. Якщо керівник підприємства не оформив співробітника на роботу або незаконно його звільнив, його хочуть штрафувати на 3,4-8,5 тис. грн. за кожного потерпілого. Повторне таке ж порушення, відповідно, збільшує суму штрафу в два рази (8,5-17 тис. грн.) або, як альтернатива, пропонуються виправні роботи до 2 років або арешт на 6 місяців. Нарешті, за виплату зарплат у "конвертах" - тобто з ухиленням від сплати належних за законом податків і внесків - можуть виписати штраф на 34 тис. грн. Знову-таки - за кожного виявленого працівника.
Виявляти є кому: правом перевіряти підприємства на відповідність вимогам будуть наділені ДПСУ, КРУ, співробітники Пенсійного фонду та навіть органи ліцензування (під виглядом "контролю дотримання кваліфікаційніх вимог для провадження Певного увазі діяльності"). Однак найбільш широкі права отримує Держінспекція з охорони праці. Згідно з новими нормами, не особливо впливові раніше "інспектори-трудовики" зможуть разом з міліцією і податковою в будь-який час дня і ночі безперешкодно проникати у виробничі та адміністративні приміщення власника, вимагати будь-які документи, вести кіно-, фото-і аудіофіксацію, опитувати всіх працівників, захоплених зненацька на робочому місці. Більш того, якщо працівник відмовиться давати необхідні пояснення, його теж можуть оштрафувати. Звичайно, не так глобально, як господаря. "Всього" на 170-340 грн.
До чого це призведе, наче зрозуміло. Навіть якщо працівники не погодяться "стукати" на своїх господарів, перевірки без попередження (наприклад, з перерахунком "поголів'я" співробітників на предмет відповідності офіційній чисельності) мало кому припадуть до душі. Як результат, Олексій Мірошниченко прогнозує три варіанти розвитку подій: або скорочення персоналу до крайнього мінімуму, або закриття підприємства, або... ще більший відхід у тінь - під прикриття тих же контрольних органів. Щоправда, остання ситуація обійдеться підприємцям недешево (з урахуванням явно завищеної кількості уповноважених органів). Тому працівникам в будь-якому випадку варто чекати на урізання заробітних плат.
Є, правда, і в цієї норми інша сторона медалі. "На сьогоднішній день відповідальність за порушення трудового законодавства в Україні чи не найнижча в Європі, - аналізує Ігор Лавриненко. - В Болгарії за виплату заробітної плати "в конвертах" штрафують на наші гроші на 83 тис. грн., в Чехії штрафи доходять до 100 тис. грн., у Словаччині - 2 млн. грн.". Також не можна не погодитися з ще одним нашим віце-прем'єр-міністром Борисом Колесніковим. Підтримуючи ініціативу свого колеги Тігіпка, він висловився в тому ключі, що виплата зарплат "у конвертах" як банальне злодійство. Мовляв, чому судять тих, хто "чистить" кишені в метро, і прощають тим, хто за допомогою мінімальних відрахувань до соцфондів оббирає вчителів, лікарів та інших бюджетників?
Разом, практично з усіх згаданих вище нововведень можна сказати: хотіли як краще, а вийти все може, як з Податковим кодексом. Резюме з "потрійного відбілювача" від Мінсоцполітики таке: благі наміри уряду, помножені на потребу наповнення соціальних фондів, знову викликали передчасні пологи. В сенсі, автори законопроектів надто вже поспішили заробити начальницький "одобрямс" і в більшості випадків просто скопіювали законодавство країн Європи. Неодноразово доведено - в нашій країні такий "копіпейст" не проходить, і прислів'я "що росіянину добре, то німцю смерть" працює з точністю до навпаки. Тому законопроекти, навіть якщо будуть ухвалені, не запрацюють. Хоча, швидше за все, вважають експерти, справа не дійде навіть до їх ухвалення - дуже багато в нас корпорацій (не найдрібніших) і підприємців (не найбільш далеких від політики) вже давно платять зарплату робітникам "в конвертах" і відмовлятися від цієї практики не планують...
P.S. Втім, поки суд та діло, господарі малого і середнього бізнесу вже готуються правильно (в їхньому розумінні) зреагувати на можливий набуття чинності новацій. І, чесно зізнатися, реакція ця не може не насторожувати. Ось що в приватній бесіді розповів про свої плани керівник агентства з виготовлення реклами Володимир Гречишин (ім'я та прізвище змінені на прохання спікера):
"Мені незрозумілі всі дії нашої влади, але важко уявити, що вона серйозно має намір встановити такі правила гри. На секунду представимо, що закони ухвалені та набули чинності. Я, як керівник підприємства зі штатом у 35 осіб (30 з яких офіційно отримують мінімальну зарплату і неофіційно - ще три такі "мінімалки" в конвертах), поставлю питання руба: всі залишаються на своїх місцях, працюють на 960 грн. в місяць і радіють, що все у них "білим-біло". Повірте, я нічим не ризикую - більшість працівників не звільниться, тому що аналогічна ситуація відбудеться на всіх підприємствах, а на багатьох буде супроводжуватися ще й скороченням штату. Праця девальвується на державному, законодавчо закріпленому рівні, і вже уряд буде пояснювати левовій частці українців, як можна прожити на 900 грн. в місяць.
Тарифну сітку з гарантованими зарплатами, до речі, теж легко обійти: людину, що виконує функції старшого менеджера, я оформлю, як асистента. От і будуть фірми, що складаються з директора, бухгалтера і десятка секретарів-асистентів. Щоб реально відбілити зарплати, треба знизити податки. Адже крім прибуткового податку (15%) фірма ще відраховує внески до соцфондів. Навіть офіційні 42% - найбільша ставка в світі, а якщо врахувати непряме навантаження (компенсація лікарняних, колдоговору, фонд охорони праці та інше), вийде всі 70%. Що за такого розкладу можна "вибілювати"? Добре вже те, що фірми хоча б тримають людей на робочих місцях ".
Аліна Поліщук
За матеріалами: Кіевскій ТелеграфЪ
Поділитися новиною
