Хто заробить на війні в Лівії — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Хто заробить на війні в Лівії

Казна та Політика
2440
Посеред ночі в Тріполі почали лунати вибухи. Чергова бомба влучила в будівлю по сусідству з резиденцією екс-лідера Лівії Муаммара Каддафі. Притулок диктатора встояв, а будівлі з мирними жителями не так пощастило. Так 19 березня 2011 року, рівно через вісім років після початку військового вторгнення в Ірак, почалася військова операція НАТО в Лівії під романтичною назвою "Одіссея Світанок". Відтоді щонайменше 18 літаків ВПС США, у тому числі стратегічні бомбардувальники В-2 "Стелс", і британські військові випустили по Лівії понад 120 ракет. В унісон з ними в перший же день наступу французька авіація провела бомбардування урядових лівійських військ на сході країни. Не забули нанести удари по ключових лівійських ППО і військові з Італії, Данії, Бельгії, Канади, Норвегії, Катару та ОАЕ.
Боротьба беззмінного лівійського лідера Муаммара Каддафі з народним невдоволенням переросла в повномасштабну війну, в яку тепер залучені всі - держави Північної Африки і Близького Сходу, Європа, США, Росія... Втім, багато країн з цього списку як завжди намагаються не тільки вирішити військовий конфлікт, але і заробити на ньому. Війна в Лівії буде вигідним бізнесом для американських і французьких постачальників зброї, нафтогазових компаній Росії і туристичного сектора Карибського регіону і далекосхідних країн. І якщо перша ніч бомбардування Тріполі одному лише Вашингтону коштувала $550 млн., то потенційні доходи приватних компаній від цієї війни можуть цілком компенсувати великі бюджетні витрати американців.
Бізнес, гроші, два стволи
Коли 22 березня країни НАТО оголосили про введення ембарго на постачання зброї до Лівії, лише деякі з членів цього блоку не забули згадати, що ембарго стосується не лише військ Каддафі, але і його противників. У числі цих меншостей - Росія, третій за величиною постачальник зброї на Близький Схід у 2008-2009 роках, і Великобританія, країна №4 в списку. Мета союзників - не відставка Каддафі, а припинення насильства, заявив із цього приводу британський міністр оборони Лайам Фокс. Щоправда, його власний шеф, прем'єр Великобританії Девід Кемерон, схоже, думає трохи інакше. "Заборона на поставки зброї поширюється на всю територію Лівії, але в той же час резолюція Ради Безпеки ООН 1973 року допускає застосування крайніх заходів для захисту населення", - сказав Кемерон, виступаючи в британському парламенті 30 березня. І додав: "Ми не відкидаємо (такої можливості), але поки такого рішення не прийняли".
Схожа думка і у США. "Якби ми хотіли відправити до Лівії зброю, то могли б зробити це, - заявив Барак Обама у відповідь на питання про постачання зброї лівійським опозиціонерам. - На даному етапі ми розглядаємо всі можливі варіанти".
При цьому збільшення поставок зброї з боку одних тільки США і Франції, а також продажу озброєння натовським військам вистачить на те, щоб істотно простимулювати весь світовий ринок озброєнь. Найбільш "оперативно" на події в Лівії, на думку фахівців Центру аналізу світової торгівлі зброєю (ЦАСТЗ), відреагує ринок засобів ППО малої і середньої дальності. З початком військових дій у Лівійській Джамахірії прогноз щодо зростання цього сегменту ринку озброєнь вже довелося суттєво переглянути. На початку року прогноз обсягу ринку з 2010 по 2013 рік становив $22 млрд. Тепер, за оновленими даними ЦАСТЗ, зростання ринку систем ППО (як малої і середньої, так і великої дальності) за цей період складе $22,9 млрд. Для порівняння: в 2002-2009 роках цей ринок оцінювався в $17,8 млрд.
Таким же чином військові операції на Близькому Сході підхльоснуть і світовий ринок авіаційних систем. На цьому зароблять, насамперед, американські компанії. Адже сім з десяти найбільших виробників зброї в світі, в тому числі військової авіатехніки, родом із США. Це і Boeing, і Lockheed Martin, і Northrop Grumman та інші.
Поки місце вакантне
Крім військових доходів, низка держав, галузей і компаній можуть виграти і на непрямих наслідках війни в Лівії.
Через військові дії багато хто з компанії були змушені припинити нафтовидобуток у цьому регіоні. Розробку родовищ в Лівії вже призупинили "Татнафта", Wintershall, Repsol, RWE і ENI. Ті, кому вдасться зайняти їх місце після закінчення війни в Лівії, будуть у великому виграші. На думку Діани Сазерленд, головного редактора і видавця каїрського журналу Petroleum Africa Magazine, цими щасливчиками стануть російські компанії. Вони вже й так добре представлені на регіональному ринку. "ЛУКОЙЛ" має частку ринку в Єгипті, "Татнафта" - у Лівії, а "Газпром" - в Алжирі. При цьому Росія не стала приймати таких радикальних заходів проти Каддафі, як, скажімо, США, і утрималася від продажу зброї повстанцям. Подібний нейтралітет представляє російський бізнес у виграшному світлі для будь-якої сторони-переможниці. "Якщо режим Каддафі втримається, у російських компаній, можливо, буде політична перевага перед американським і європейським бізнесом, - каже Сазерленд. - Якщо ні, то в будь-якому випадку ігровий майданчик буде залишатися досить збалансованим".
Тим часом серед ключових галузей Близького Сходу, які забезпечують зростання економік країн регіону, не тільки енергетика, а й туризм. До кризи Єгипет щорічно відвідували близько 14 млн. туристів, Туніс - 7 млн. Великою популярністю користувалися курорти Ємену, ОАЕ, а також сусідніх Мальти і Сицилії. Війна в Лівії поставила розвиток туризму у всіх цих країнах під питання. У Єгипет туристи зазвичай починають приїжджати вже з кінця лютого, але сьогодні готелі цієї країни заповнені лише на 20-25%. Удвічі скоротилася кількість туристів і в Тунісі. Ємен також вже накритий "заразною" хвилею народного невдоволення, на Сицилії базуються літаки НАТО, які літають до Лівії через Мальту. Продажі почали падати навіть у сусідній Туреччині, яку щороку відвідують 6 млн. відпочивальників. За даними британської газети Daily Mail, яка провела опитування серед турецьких туроператорів, вже за тиждень до початку військових дій НАТО в Лівії у них почалося 9%-ве падіння продажів путівок.
Втім, удар по туризму на Близькому Сході і в Середземноморському регіоні буде на руку регіонам, які можуть виступати для нього альтернативою. Мова йде, перш за все, про Карибський регіон. "Країни Карибського басейну активізують свою діяльність з метою привернути до себе увагу європейських операторів, які у зв'язку з останніми політичними подіями змушені знімати туристичні групи в Північну Африку та на Близький Схід", - говорить Річард Скеррітт, президент Туристичної організації Карибського регіону і він же - міністр спорту, культури і туризму острівної Федерації Сент-Кітс і Невіс. Альтернативою Близькому Сходу могла б виступити і Південна Азія, але зараз їй не дозволять це зробити природні катаклізми. У Таїланді, наприклад, сьогодні йде відтік туристів через повінь, інші держави переживають відлуння смертоносного цунамі, що накрило 11 березня Японію і весь тихоокеанський регіон.
Бюджет війни
€400 000 становить мінімальна вартість ракети "Томагавк". Всього з початку військових дій до середини минулого тижня їх було випущено понад 160 шт.
€10 000-13 000 становить вартість польоту однієї години французького винищувача "Рафаль" або "Міраж" без врахування пального. При цьому на політ з бази в зону бойових дій і назад потрібно не менше 6 годин.
€7000 коштує одна година польоту бомбардувальника "Стелс" Б-2. Для того щоб відбомбитися в Лівії і повернутися на базу в США, літак повинен мусить в повітрі близько 25 годин.
Олена Снєжко
За матеріалами:
Інвестгазета
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас