Капітальна вимога — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Капітальна вимога

Казна та Політика
371
Близьке до правління НБУ джерело повідомило, що після листа НБУ №40-111/368-1656, яким регулятор дозволив банкам не коректувати регулятивний капітал на т.зв. gap'и - фактичну різницю між обсягом притягнутих ресурсів на рахунки до запитання й сумою кредитів, виданих на термін понад одного року, НБУ отримав рекомендації від представників МВФ і Світового банку розглянути можливість збільшення нормативу адекватності банківського капіталу.
З 2008 р. діяло правило, згідно з яким, якщо банк залучив одну гривню на поточний рахунок, а потім видав кредит на одну гривню більш ніж на рік - то на цю ж гривню фінустанова повинна було зменшити свій регулятивний капітал. У кризу цією регуляцією Нацбанк змушував банки балансувати термінами кредитний і депозитний портфелі, щоб термін залучення й розміщення банком коштів корелювали за часом.
Скасування ж цього рішення банкіри пов'язували з бажанням нового керівництва центробанку активізувати кредитування. " У нас було кілька консультацій на цю тему, і банкіри просили скасувати введені (Володимиром) Стельмахом обмеження, щоб вони могли вільніше розпоряджатися наявними в них коштами,- говорить співрозмовник.- Зокрема, звучав аргумент, що після кризи люди поступово нарощують час розміщення коштів у банках. І треба не чекати, поки депозити знову понесуть на рік, а вже зараз відкрити дорогу кредитуванню".
Однак цей аргумент не здався очевидним закордонним кредиторам уряду і НБУ, які зажадали від Нацбанку збільшити норматив адекватності капіталу для системних банків з мотивуванням: " для підвищення їх стабільності при виникненні зовнішніх шоків".
Нагадаємо, Світовий банк уже неодноразово звертав увагу центробанку на необхідність підвищення нормативу адекватності капіталу - як інструмента зміцнення фінансової системи. Називалися, зокрема, і орієнтовні цифри - підвищення нормативу Н2 з 10% до 12-14%.
"Вважаю, що рівень достатності капіталу - найкращий тому стимул. Тому, якщо ми задаємося метою побудувати гарну, міцну банківську систему на твердому фундаменті протягом майбутніх п'яти-десяти років, особисто я не бачу ніякого іншого рішення, ніж підняти критерій достатності капіталу",- говорить координатор діяльності Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Маріус Вісмантас.
Звичайно, можна апелювати до того, що 10%-вий норматив адекватності капіталу, що діє зараз в Україні й рекомендований Базельським комітетом, достатній. Однак цей показник дуже тісно співвідноситься з ризиком країни. "В Україні немає значимого ринку капіталу, тому банківська система несе на собі відповідальність і ризики за кредитування більшої частини економіки. Тому коли виникають такі проблеми, як у період цієї фінансової кризи, баланс у системі зникає. А якби банки мали більше власного капіталу і побільше резервів, їм значно легше було б пережити важкі часи",- відзначає Вісмантас.
Якщо порівнювати побажання іноземних кредиторів зі звітністю НБУ, вони не видаються нездійсненними. За даними центробанку, норматив адекватності капіталу банківської системи на 1 січня перевищував 21%. Однак банкіри звертають увагу, що це дані - всієї системи. У банків же 1 і 2 груп середня адекватність не перевищує 13-14%.
І як тільки почнеться активне кредитування, адекватність капіталу більшості банків наблизиться до позначки в 11-12%, що призведе до необхідності збільшувати капіталізацію багатьох банків і до наступного уповільнення кредитування.
" За моїми оцінками, збільшення нормативу адекватності до 14% вимагає виборчого підвищення капіталізації окремих банків, яким для цього може одноразово знадобитися до 20 млрд. грн.",- прогнозує президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. Крім того, на думку експерта, такий підхід призведе до зниження резервування під проблемні кредити, тому що банки не будуть зацікавлені в тому, щоб адекватно відображати резерви й тим самим збільшувати потребу в капіталі.
"Якщо ми проаналізуємо базельські стандарти банківського нагляду, то побачимо, що вимоги до адекватності капіталу не збільшуються,- відзначає голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук.- У ЄС звертають увагу на якість капіталу першого й другого рівнів і формування резервів. Мені здається, такий підхід додасть більшої стабільності банківській системі, ніж прямолінійне підвищення адекватності капіталу".
За матеріалами:
Экономические Известия
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас