Тибетський парламент схвалив відмову Далай-лами від статусу політичного лідера — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Тибетський парламент схвалив відмову Далай-лами від статусу політичного лідера

121
Члени тибетського парламенту у вигнанні схвалили відмову Далай-лами від статусу політичного лідера Тибету. Для прийняття рішення був сформований спеціальний комітет.
До органу увійшли два члени парламенту, а також прем'єр-міністр тибетського уряду у вигнанні Лобсанг Сангей. Він особисто зачитав постанову комітету парламенту і відзначив, що для остаточного рішення про політичний статус Далай-лами слід також врахувати думку народу Тибету. Раніше депутати закликали провести народний референдум з цього питання. Нагадаємо, 10 березня, Далай-лама повідомив, що відмовляється від статусу політичного лідера Тибету. Через кілька днів його підтримав уряд у вигнанні, проте парламент навпаки висловився проти. Зокрема, не схвалив рішення Далай-лами 41 з 43-х депутатів.
Згода парламентаріїв необхідна для зміни "Хартії тибетців у вигнанні", яка виконує роль конституції. Після того, як у неї внесуть поправки, функції політичного лідера перейдуть до прем'єр-міністра.
Посада прем'єра з'явилася в тибетському уряді у 2001 році, тоді ж Далай-лама передав йому частину повноважень. На перших виборах глави уряду, в яких брали участь тільки тибетці — емігранти з Китаю, переміг Лобсанг Сангей, який обіймає цей пост до цих пір. Прем'єра переобирають кожні п'ять років: останні вибори пройшли 20 березня. Їх офіційні результати оголосять за місяць.
Далай-лама XIV з 1959-го року знаходиться у вигнанні після антикитайського повстання в Тибеті, яке жорстко придушила влада КНР. Притулок йому надала влада Індії, зараз уряд і парламент Тибету у вигнанні базуються в місті Дхарамсала.
За словами Далай-лами, якому зараз 75 років, незважаючи на звільнення від політичних функцій, він залишиться духовним лідером тибетців.
Як повідомлялося, на початку березня влада Китаю тимчасово закрила доступ у Тибетський автономний район для іноземних туристів. Спостерігачі пов'язують це з третьою річницею масових заворушень у Тибеті, при придушенні яких у березні 2008 року загинули десятки людей.
За даними правозахисників, китайська влада тоді допустила масові порушення прав людини. Після цих подій доступ іноземців до Тибету був закритий більше року.
За матеріалами:
Дзеркало Тижня
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас