339
ДКЦПФР заплатить за себе
— Казна та Політика
У розпорядженні Комерсант-України опинився розроблений Держкомісією з цінних паперів та фондового ринку законопроект, який змінює механізм фінансового забезпечення регулятора. Зараз комісія фінансується із загального фонду держбюджету, до якого також надходять кошти від надання ДКЦПФР адміністративних послуг. Плату за ці послуги запропоновано повертати регулятору через спеціальний фонд держбюджету. Учасники ринку як і раніше будуть платити за реєстрацію деривативів 50 не оподатковуваних податком мінімумів доходів (850 грн).
За даними ДКЦПФР, в 2010 році за реєстрацію деривативів було отримано 4965,5 грн. Оплачувати також необхідно реєстрацію регламенту інститутів спільного інвестування та внесення їх до держреєстру (вартість - близько 1100 грн; в 2010 році отримано 717,14 тис. грн), а також видачу сертифікатів на право здійснення професійної діяльності з цінними паперами (85 грн; 285 тис. грн).
Основна зміна торкнеться плати за реєстрацію емісії цінних паперів. Зараз при випуску акцій і облігацій з емітента стягується мито в розмірі 0,1% від обсягу емісії, але не більше 5 мінімальних заробітних плат (максимум - 4705 грн). ДКЦПФР пропонує встановити планку в 50 мінімальних зарплат (47,05 тис. грн). При цьому, крім корпоративних емітентів, мито будуть платити і муніципалітети. За 2010 рік ДКЦПФР зареєструвала випуски цінних паперів на 96350 млн грн. У вигляді мита всі емітенти заплатили 4,26 млн грн.
Глава ДКЦПФР Дмитро Тевелєв повідомив, що документ був розроблений в рамках дотримання принципів IOSCO про фінансову незалежність регуляторів і виконання програми реформ глави держави. У пояснювальній записці до законопроекту говориться, що дослідження Світового банку і МВФ демонструють слабку фінансову незалежність українського регулятора: "Комісії не вистачає фінансування на утримання кваліфікованого персоналу, а її системи лише частково автоматизовані. Бракує IT-системи та програмного забезпечення для спрощення виконання функцій, а кількість технічного персоналу дуже невелике в порівнянні з розмірами регульованого ним сектору". За словами Тевельова, у багатьох країнах регулятор фондового ринку фінансується його учасниками та державою.
Тевелєв повідомив, що в 2010 році ДКЦПФР перерахувала до бюджету близько 14 млн грн. За його оцінками, максимальний розмір надходжень до спеціального фонду може скласти 40 млн грн. "Це дозволить нам поліпшити комп'ютерну техніку, яка зношена на 80%. Удосконалення програмного забезпечення допоможе закласти основи системи моніторингу ринку (на неї потрібно 28 млн грн) і пруденційного нагляду", - додав Тевелєв. У держбюджеті 2011 року на фінансування комісії закладено 40,3 млн грн. вчора комісія вирішила провести нараду з представниками Мінфіну, Нацбанку, адміністрації президента і профільного комітету Верховної Ради для обговорення документа.
Учасники ринку відзначають, що для більшості емітентів підвищення плати за реєстрацію емісії не буде занадто витратним. Член ради асоціації "Українські фондові торговці" Олег Швець вважає, що підвищення максимального розміру мита відіб'ється на кількості невеликих випусків цінних паперів (обсягом більше 4,7 млн грн). "Це відріже невеликі емісії, зробить їх досить дорогими", - погодився начальник відділу аналізу фінансових ринків ІНГ Банк Україна Олександр Печеріцин. Глава ІГ ТАСК Сергій Бродович вважає, що ця норма обмежить реєстрацію великих інвестфондів у тих випадках, коли керівна компанія не має гарантії залучення інвестицій у повному обсязі. Як правило, фонди створюються на суму від 100 млн грн до 1 млрд грн, після чого починається розміщення їхніх сертифікатів.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
