1830
Банки готові знову розгорнути споживче кредитування і підвищити ставки по довгих депозитах
— Кредит&Депозит
Оскільки січень продемонстрував, що банківська система продовжує відчувувати надлишкову ліквідність, а розміщення коштів у активні операції не встигає за темпами залучення, експерти прогнозують зниження депозитних ставок по ринку протягом найближчих двох-трьох місяців. По гривневих вкладах рух вниз складе 1% (до 13-13,5%), і приблизно 0,5% можуть втратити депозити в іноземній валюті (до 6,5-7% по депозитах у доларах США і до 5,5-6 % - в євро).
Середня довжина ресурсів, яку генерує сьогодні банківська система, - вісім-дев'ять місяців. А оскільки в умовах відновлення кредитної активності банки в основному потребують створення ресурсної бази терміновістю на рік-півтора, а то й на два, на ринку зараз превалюють стратегії залучення, що стимулюють розміщення на тривалі періоди. "Ставки зараз працюють буквально за книжковим сценарієм - чим довший термін, тим більша ставка", - говорить Руслан Кравець, начальник відділу кредитних продуктів OTP Bank.
Довгі депозити (365 днів +) поки ще пропонують під більш низький відсоток (ніж річні), що пояснюється небажанням переплачувати. "Договір може бути укладений на півтора роки, а за цей період ставки можуть знизитися на 3-5%, а може, і на всі 6-7%. У терміни до року фінансові установи готові йти на такі ризики, але в більш довгі періоди - ні", - відзначає голова правління "Юнекс Банку" Андрій Яцура. За його словами, сьогодні немає довгих кредитів, які могли б компенсувати банку такі коливання ставок по довгих депозитах. "Хоча кредити на авто та іпотеку видають на п'ять років і довше, але в середньому термін обслуговування позики коливається в рамках 1-1,5 роки", - говорить він.
Зараз у банків фактично немає інструментів для чіткої фіксації довжини портфеля, відзначає Антон Шаперенков, директор департаменту маркетингу роздрібного бізнесу "VAB Банку". "Парадоксально, але кошти з будь-якого депозиту можуть піти буквально на наступний день після розміщення", - нарікає експерт.
Доплата за довіру
Очікувана заборона на дострокове розірвання депозитів, на думку експертів, істотно не позначиться на перевагах вкладників. Стабільним залишиться і співвідношення депозитів населення у гривні та іноземній валюті: по гривневих вкладах клієнти отримуватимуть вищі відсотки, а валютні дадуть їм відчуття захищеності від курсових коливань. "Ми не відчули ніяких змін у настроях вкладників після оголошення ініціативи НБУ. Але робити якісь прогнози до того, як регулятор визначиться з детальними параметрами, неможливо", - говорить Кравець.
Поки основне питання полягає в довірі конкретного вкладника до конкретного банку. "Схожа ситуація була після кризи. Через недовіру до банківської системи клієнти розміщували гроші на місяць, були навіть декадні депозити, щоб "перевірити" один одного. Тепер же клієнти цілком готові розміщуватися і на рік, і на півтора під хорошу відсоткову ставку" , - нагадує Яцура.
У разі введення обмежень на дострокове зняття депозитів можна очікувати помітного зростання ставок по довгих вкладах. Принаймні, в перші місяці. "Події, що відбувалися в банківській системі в період кризи, змусили населення досить скептично ставитися до всякого роду адміністративних втручань, які обмежують їхню свободу розпоряджатися власними вкладами. Тому ринок, ймовірно, відреагує миттєвим перекосом попиту в бік коротких депозитів. Для відновлення балансу банки підуть на створення більш вигідних умов для вкладників, готових довірити фінустанові свої гроші на триваліший термін", - вважає Грег Краснов, генеральний директор Platinum Bank. До того ж деякі банки напевно будуть підвищувати ставки і пропонувати нові продукти.
Хочеться і колеться
Паралельно фінустанови будуть намагатися знову розгорнути кредитування, але вести себе в цій сфері їм доведеться набагато обачніше. "Очевидно, оптимальне рішення - це активне кредитування. Але у зв'язку з усе ще великою часткою неповернень по кредитах банки змушені посилювати вимоги до позичальника і умови кредитування", - говорить Руслан Кравець. Швидше за все, банки будуть повертатися в ті сегменти, де краще обслуговуються кредитні зобов'язання, і за допомогою різних акцій знижувати для них відсоткові ставки. Досить популярним буде кредитування вторинного ринку житла й автокредитування.
"Якщо це автокредит, то машина або використовується як засіб доставки на роботу, яка забезпечує хорошу зарплату, або як засіб заробітку - інструмент для збереження наявного доходу та примноження його. Такий позичальник завжди цікавий для банку", - упевнений Андрій Яцура.
Деякі гравці будуть працювати і з більш ризиковими групами позичальників. Вже помітно, що друге дихання відкривається у споживчого кредитування, у тому числі готівкою, і конкуренція між банками в цьому сегменті посилюється. Якщо сьогодні гравців на ринку споживчого кредитування - близько десяти, то в найближчому майбутньому очікується поява ще кількох. "Можливо, деякі банки дещо збільшать пропоновані суми кредитування, для того щоб зробити продукт більш привабливим. Ті, хто зможе, будуть конкурувати за швидкістю прийняття рішень", - прогнозує Антон Шаперенков.
Що стосується можливої заборони валютного кредитування населення, то вона, схоже, мало турбує банкірів. Незважаючи на те, що з 1 січня закон №1533 втратив чинність, банки утримуються від стимулювання попиту на цей продукт. По-перше - через жорсткі вимоги до формування резервів під валютні позики (які вищі, ніж по гривневих) у банків не буде можливості запропонувати ринку дешеві кредити, а по-друге, не готовий до відновлення валютного кредитування і сам ринок, що генерує попит, - масовий споживач поки що побоюється брати боргові зобов'язання у валюті.
Позичальники в дефіциті
Проте відновлювати кредитування реальної економіки банки не поспішають. За словами Жака Муньє, голови правління банку "Креди Агріколь", кредитування банками корпорацій також засновано на довірі, як і вкладення грошей у банк з боку вкладників. "Банки повинні бути впевнені в системі й тому бізнес-середовищі, в якому вони працюють. Та поки і вони самі, і багато їхніх корпоративних клієнтів почуваються не кращим чином у тій системі, частиною якої вони є", - відзначає банкір.
За час кризи у багатьох корпоративних позичальників була зіпсована кредитна історія, на яку банкіри сьогодні стали звертати підвищену увагу. Є у корпоративного сегменту й інші перешкоди для отримання кредитів. У когось це відсутність валютної виручки, що не дозволяє взяти валютний кредит, але в той же час занадто високі відсотки по гривневих позиках (де ставки часто такі ж, як і рентабельність цього бізнесу), суворість вимог до забезпечення, знецінення застави. "За тими, хто зумів з честю пережити кризу, банки в буквальному сенсі починають ганятися", - стверджує Андрій Яцура.
Ольга Галицька
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
