Банкоподібні — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Банкоподібні

Кредит&Депозит
687
Держфінпослуг вирішила врегулювати сферу залучення кредитними спілками (КС) депозитних вкладів своїх учасників. Зокрема, регулятор підготував і оприлюднив для ознайомлення проект Правил здійснення депозитних операцій для кредитних спілок. Аргумент регулятора простий: будь-яких затверджених стандартів подібної діяльності в країні просто немає.
"На сьогоднішній день в Україні відсутні єдині правила, які б регулювали діяльність КС із залучення вкладів членів КС на депозитні рахунки, тому КС здійснюють таку діяльність відповідно до внутрішніх положень про фінансові послуги та фінансовому управлінні, затвердженими наглядовою радою КС", - повідомляється в пояснювальній записці до проекту документа за підписом голови Держфінпослуг Василя Волги.
Підготовлений документ, безумовно, вкрай важливий як для ринку, так і для вкладників КС. Цікаво, що КС вже не перший рік залучають депозити населення. Більше того, роблять вони це на підставі ліцензій, які видаються Держфінпослуг.
При цьому загальні правила ведення депозитних операцій для КС Держкомісія вважала за потрібне підготувати тільки зараз. Учасники ринку вважають, що регуляторна активність чиновників пов'язана зі скандалами, що виникли останнім часом у системі кредитної кооперації.
"На жаль, серед 700 КС є група установ, які працювали не за правилами і стандартами, - говорить Вікторія Волковська, президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок (ВАКС). - Їхні справи викликають дуже широкий резонанс як серед населення, так і серед чиновників, внаслідок чого йде розмова про наведення жорсткого порядку на ринку і починають вноситися зміни в нормативні акти".
З претензією
Треба визнати, що представникам системи кредитної кооперації в пропонованому чиновниками "керівництві" за депозитними операціями не сподобалося дуже багато чого. Перше, що викликало здивування учасників ринку, - це нова класифікація депозитів.
"У проекті є положення, які викликають більше питань, ніж дають відповідей. У документі фігурують вклади, які є власністю КС. У преамбулі ж документа у визначенні депозитного рахунку сказано, що депозитні вклади - це кошти, що вносяться членами КС", - розповідає Людмила Кравченко, віце-президент Національної асоціації кредитних спілок (НАКСУ).
Власне, тут і виникає проблема. Якщо депозит сформований з грошей, внесених членами КС, то, згідно з профільним законодавством, ці кошти є власністю вкладників, а ніяк не КС. "Які вклади можуть бути власністю КС?" - дивується пані Кравченко.
Більше того, експертів спантеличила і спроба чиновників врегулювати правила залучення КС коштів на блоковані рахунки при видачі кредитів.
"Документ передбачає, що якщо КС, видаючи кредит, бере внесок на блокований рахунок, то відсоткові виплати по ньому повинні бути не меншими, ніж по кредиту. Але виникає питання: а навіщо тоді КС такий депозит брати? "- каже Петро Козинець, президент НАКСУ.
Справді, в такому разі дана операція втрачає всякий економічний зміст. У даному випадку розробники документа свідомо чи мимоволі припустили, що витрати КС за пасивними операціями можуть бути більшими, ніж доходи за активними.
За існуючою ж практикою: залучають внески для забезпечення кредитів на умовах ненарахування відсоткового доходу по них, бо наявність забезпечення саме по собі знижує ставку за виданим кредитом.
Треба сказати, що це не єдині питання з боку експертів до проекту документа. Зокрема, опитані Бізнесом учасники ринку відзначили, що в одному місці документа йдеться про те, що нарахування відсоткового доходу за депозитним вкладом КС завершується в день розрахунку з вкладником, в іншому - за день до остаточного розрахунку.
Проблеми для ринку може створити і пункт проекту Правил, в якому сказано, що якщо вкладник не йде по гроші після закінчення терміну депозитного договору, КС має продовжити нарахування відсоткового доходу і зберегти всі умови дії договору.
Відзначимо, що подібна практика існує в банківській системі, де невилучення вкладу до завершення терміну депозитного договору служить підставою для його автоматичного продовження. Однак це правило може не підійти для системи кредитної кооперації.
"Це повинно бути рішення господарюючого суб'єкта (а не припис зверху) - може він собі дозволити автоматично продовжувати договір чи ні, - вважає Людмила Кравченко. - Після певної дати вклад може бути переведений в такий стан, що відсотковий дохід по ньому вже не нараховується". Може виникнути ситуація, коли КС, які не мають можливості забезпечувати дохід за довгостроковими депозитами, доведеться розшукувати вкладників і просити їх забрати свої гроші.
Питання виникають і щодо норм, які можуть зобов'язати КС достроково віддавати термінові депозити з доходом, який можуть дати вклади до запитання.
По суті, в такій ситуації будь-який терміновий внесок при першому бажанні вкладника повинен розглядатися КС як депозит до запитання, що навряд чи позитивно позначиться на фінансовій стійкості кредитної установи. Якщо ж КС не залучає вклади до запитання, то ставка повинна нараховуватися в розмірі облікової ставки НБУ.
Треба сказати, що прийняття документа справді могло б вирішити деякі з існуючих на ринку проблем. Наприклад, врегулювати питання, пов'язані з проблемою терміновості і безстрокових вкладів до запитання з точки зору термінів дії таких договорів.
З одного боку, депозити до запитання не передбачають чіткого терміну залучення коштів, з іншого боку, Закон "Про фінансові послуги і регулювання ринку фінансових послуг" встановлює, що в депозитному договорі має бути зазначено термін дії.
До речі, представники КС розповідають, що у багатьох установ виникали проблеми з отриманням ліцензії на залучення депозитів тільки тому, що вони не вказували в документах, що подаються регулятору, термінів дії депозитних договорів до запитання.
"Завжди краще, коли є регламенти того, що робиться на ринку, а не коли є певна анархія внаслідок прогалин у законодавстві", - визнає Людмила Кравченко.
У цілому, експерти відзначають, що регулятор просто спробував перенести в документ, що регулює діяльність КС, низку норм, що містяться в нормативах і правилах діяльності банківського ринку.
"Даний документ на 90% складається з чинних норм законодавства, - запевняє Іван Вишневський, голова правління об'єднання КС "Програма захисту вкладів". - При цьому в нормативному документі прописуються норми, які покладають на КС нові функції, не передбачені профільним законодавством. Спостерігається також спроба поширити на КС дію норм, що регулюють залучення банківських вкладів".
Більше того, за його словами, визначення, запропоновані в проекті нормативного документа, не завжди відповідають визначенням, зафіксованим у чинному законодавстві. "Виникає ситуація, коли визначення депозитного вкладу, дане в Податковому кодексі, відрізняється від того, яке Держкомісія пропонує у своєму документі", - відзначає Вишневський.
Допомога йде
Як бачимо, даний документ, покликаний запровадити на ринку кредитної кооперації єдину практику у відносинах з вкладниками, вже у вигляді проекту викликав масу критики з боку операторів. "(У документі) взагалі нічого не зрозуміло, - обурюється Петро Козинець. - Одна пропозиція суперечить іншій, сплутані поняття".
В якості представленого документа сумнівається і Вікторія Волковська: "Документ потребує доопрацювання, для цього ми звертаємося до Держфінпослуг з пропозицією створити тимчасову робочу групу". За її словами, ринок вже готує свої пропозиції щодо виправлення проекту Правил.
"Ми пишемо про те, що багато положень документа суперечать іншим нормативним актам, не зовсім зрозуміло, як деякі норми застосовувати в роботі", - розповідає пані Волковська.
Представники найбільших асоціацій КС сходяться на думці, що розроблені регулятором Правила не можна приймати в тому вигляді, в якому вони представлені.
"Я думаю, що Мін'юст не пропустить даний документ у запропонованому вигляді. Ми, звичайно, будемо активно брати участь у його доопрацюванні. Хотілося б, щоб по деяких позиціях була внесена ясність", - говорить Кравченко.
Зацікавленість КС у прийнятті вивіреного і юридично грамотного документа зрозуміла, адже їм доведеться практично щодня керуватися його нормами.
При цьому навіть з урахуванням падіння показників ринку внаслідок кризи ціна питання залишається досить високою. За даними Держфінпослуг, за підсумками 9 місяців 2010 р. на ринку зареєстровані 679 КС, членами яких значаться понад 1,6 млн осіб. Із загальної кількості членів КС тільки 86,1 тис.ос. мають внески на депозитних рахунках в КС.
При цьому на 30.09.10 р. залишки на депозитних рахунках КС складали понад 2,1 млрд грн. З цього випливає, що на одного вкладника зараз припадає в середньому близько 25 тис.грн.
Що пропонує проект Правил
  • Вводиться визначення депозитного вкладу члена КС;
  • окремо наводиться визначення вкладу до запитання;
  • дані правила нарахування відсоткового доходу по термінових і інших видах внесків, а також описані вимоги до механізму капіталізації відсоткового доходу;
  • передбачені механізми і правила, що стосуються автоматичного продовження термінів та умов дії депозитних договорів КС;
  • запропоновано введення системи обліку КС депозитних вкладів за двома класами (за належністю - власність вкладника або КС, і по терміну - термінові й до запитання);
  • містяться правила прийому КС депозитів на блоковані рахунки як забезпечення при видачі кредитів. У такому випадку відсоткова ставка за вкладом на блокованому рахунку повинна бути не меншою, ніж відсоткова ставка за виданим кредитом;
  • визначений єдиний порядок і правила розрахунку між КС і вкладником у разі завершення дії депозитного договору, а також у разі дострокового вилучення вкладу;
  • введені правила визначення ставок прибутковості, які повинні застосовуватися КС у разі дострокового розірвання депозитного договору;
  • містяться узагальнені для всього ринку вимоги до оформлення і змісту депозитних договорів.
Юрій Гусєв
За матеріалами:
Бізнес
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас