1065
Європа погрозила регіоналам
— Казна та Політика
Вал критичних заяв, що доносяться від представників країн з розвиненою демократією, помітно посилюється - у Європейського союзу і США все більше претензій викликає відверто недемократичний і непрозорий характер дій нової української влади, а також своєрідне розуміння регіоналами принципу верховенства права. Все це відбувається на тлі відчутно помітної відсутності в інформаційному просторі позитивних відгуків про роботу команди чинного глави держави Віктора Януковича.
У подібній ситуації ключовим стає питання: чого саме Захід безуспішно вимагає від регіоналів і якою буде реакція Європи і США, якщо нинішня українська влада буде продовжувати в тому ж дусі? І від відповіді на це питання буде самим безпосереднім чином залежати розвиток української судової системи та її перспективи.
Як ілюстративний приклад можна взяти один з останніх виступів екс-глави моніторингового комітету Ради Європи Ханне Северінсен. Тим більше, що її думка тільки доповнює і підкреслює логічну лінію висловлювань багатьох знакових європейських політиків, а також дух офіційних документів, прийнятих ключовими європейськими органами влади. Зокрема, пані Северінсен підкреслила, що в Україні судді не є незалежними, а правосуддя застосовується вибірково. "В Україні після змін у Вищій раді юстиції, які відбулися минулого літа, можу сказати, що судді точно не є незалежними.
Європейські колеги повинні поговорити з суддями з України і дізнатися, що насправді у них відбувається, чим вони керуються у своїх рішеннях", - заявила Ханне Северінсен. Вона зазначила, що в даний час входить до складу комісії Хельсінкі, члени якої, вивчаючи ситуацію в України, дійшли до висновків про виборче застосуванні правосуддя стосовно колишніх членів уряду Юлії Тимошенко.
У цьому зв'язку важливо відзначити два моменти. З одного боку, Захід цілком влаштовує та прогнозованість і стабільність на українській політико-економічній арені, яка виникла після перемоги Віктора Януковича на останніх президентських виборах. Але, з іншого боку, Захід не може змиритися з тим, що регіонали не намагаються прикрити свої дії хоча б задовільною ширмою демократії та прозорості. І це при тому, що зовні благопристойний демократичний лад - це, ймовірно, основа і навіть гарантія безпеки західних країн. І для них бажано, щоб ця гарантія поширювалася якомога далі від їхніх кордонів.
У цьому контексті Україну, ймовірно, варто вважати однією із першочергових цілей, і Захід навряд чи змириться з будь-якою українською владою, яка відмовляється створювати для своїх реальних дій надійне демократичне маскування. Особливо це стосується роботи судової та правоохоронної систем, які служать першочерговим індикатором для перевірки надійності демократичної ширми. Не виключено, що безліч заяв, подібних висловлювань пані Северінсен, не завжди означають незгоду Заходу з діями української влади. Це всього лише означає невдоволення старих демократій або дірами, або повною відсутністю цивілізовано-демократичних прикриттів для реальних дій правлячої сили в Україні.
Регіонали, у свою чергу, прийшли до влади неймовірно голодними і навіть не приховують сьогодні, яку саме користь і в яких розмірах вони отримують від перебування при владі. Більше того, вони, швидше за все, прекрасно усвідомлюють, що їхнє перебування біля керма влади в Україні становить суттєві вигоди і для Заходу. Більше того, регіонали напевно обізнані, наскільки складним може бути майбутнє української держави, аж до теоретичної можливості зникнення України з геополітичної карти світу. Тому є глибокий сенс у намірах нинішньої влади брати своє тут і зараз. І не займатися при цьому скрупульозним вибудовуванням надійної ілюзії демократії в країні, що вимагає і тривалого часу, і чималих фінансово-матеріальних вкладень, і залучення серйозних інтелектуальних ресурсів.
Але можливості Заходу часто дозволяють йому домагатися своїх стратегічних цілей, і, як наслідок, основними точками тиску на політичну еліту України можуть стати гроші та владні важелі. Теоретично схему можна змалювати так: якщо не подіє система офіційних висловлювань і попереджень, будуть вичерпуватися різнобічні фінансові вливання в країну, якщо ж і цей крок не допоможе, на Заході можуть пригадати, коли в Україні відбудуться чергові національні вибори. Там також можуть згадати, що українська Конституція передбачає і позачергові вибори, особливо якщо про це попросить український народ.
Як будуть розвиватися події надалі, найкраще продемонструють, ймовірно, дії української влади, спрямовані на налагодження роботи судової системи та правоохоронних органів. Це буде найважливішим індикатором для розуміння, куди реально дме вітер. А вихідна позиція така - регіонали сьогодні самі дають українським громадянам підстави визначати ту ж судову систему як судово-правовий департамент Партії регіонів.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
