551
Дрібним банкам дали шанс
— Казна та Політика
Багато хто з нардепів, яким дрібні банки зобов'язані своїм порятунком, абсолютно випадково є власниками низки фінустанов з третьої і четвертої групи банків "Мінімальний розмір статутного капіталу на момент державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, не може бути менше 120 млн. грн.", - говориться в документі. Чинним же банкам дається п'ять років для адаптації до даної нормі.
Нагадаємо, що раніше законопроект чотири рази знімався з голосування у другому читанні через суперечності з малими банками. Ним, зокрема, передбачалося збільшення до 2012 р. статутного капіталу новостворених банків до 500 млн. грн., а тих, які вже існують - до 120 млн. грн. На це все законодавець відводив учасникам ринку два роки.
Разом з тим вчора Рада розставила всі крапки над "і" у тривалій суперечці між великими гравцями ринку в особі Національного банку України та дрібними в особі Асоціації українських банків. Результат справи порадував як мінімум третину українського банківського ринку. Більшість опитаних "і" експертів також оцінюють отриманий результат оптимістично.
За словами президента АУБ Олександра Сугоняко, ухвалення даного закону є ні багато ні мало "перемогою над Міжнародним валютним фондом". Нагадаємо, однією з умов подальшого співробітництва цієї фінансової організації з Україною називається необхідність подальшої капіталізації вітчизняної банківської системи. На думку банкіра, в результаті ухвалення закону в найближчі пару років практично ніхто з учасників ринку не буде мати проблем з нарощуванням статутного капіталу. "Ми позитивно оцінюємо результати голосування, завдяки яким вдалося зберегти для української економіки і суспільства більше третини банків з українським капіталом", - заявив президент АУБ.
Разом з тим, вважає радник міністра економіки Сергій Яременко, ухвалення в другому читанні законопроекту №0884 б'є по слідству, а не причини. У дійсності ж причина ситуації, що склалася, загрожувала зникненням більше третини українських банків, криється в курсовій політиці регулятора, що призвела до невідповідності багатьох банків нормативам НБУ. При цьому, впевнений фінансист, абсолютні значення розміру капіталу абсолютно нічого не означають, оскільки банки набирають тим більше активів і пасивів, чим більше їх капітал. Відсоткове ж співвідношення цих величин зберігається незмінним.
"Питання в тому, яка мета переслідувалась за вимогою регулятора до банків: якщо та, яка декларувалася (стабілізація банківської системи шляхом збільшення її капіталізації), то в наявності нерозуміння Нацбанком проблеми", - говорить фінансист. "Разом з тим регулятор не міг не розуміти, що робить. А це означає, що була здійснена усвідомлена спроба розчистити поле для великих гравців", - робить висновок Сергій Яременко.
Нинішня редакція ухваленого закону, вважає аналітик компанії BG Capital Віталій Ваврищук, є прикладом ліберального підходу до регулювання банківського ринку. На його думку, норма про 120 млн. грн. статутного капіталу не буде загороджувальною для більшості потенційних інвесторів. При цьому вплив нового закону на банківський сектор буде мінімальним. "Документ не стане причиною активізації процесів злиття і поглинання на банківському ринку. Швидше за все, збережеться статус-кво", - прогнозує експерт.
А ось президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко не згоден з колегами. На його думку, 500 млн. грн., що пропонувалися раніше в якості мінімального статутного фонду створюваних банків - "дрібниці життя". Акціонери більшості дрібних банків, вважає він, мають достатньо коштів, щоб капіталізувати свої фінустанови, але через жадібність не роблять цього.
"Банк - це дорога структура. Вона повинна бути з великим статутним фондом. Це навіть непристойно обговорювати", - говорить експерт. На його думку, нормальне кредитування неможливо при статутному капіталі банку в 120 млн. грн. "За такі гроші клієнта можна тільки листівочкою привітати. "Статутник" повинен бути величезним. А ось ломбарди та інші подібні структури можуть мати і трохи менше", - додає фінансист. У цілому ж ухвалений у вівторок закон експерт оцінює як "крок назад".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
