1114
Кабмін уже не той
Результатом адміністративної реформи може стати позбавлення Кабінету міністрів України свого конституційного статусу найвищого органу виконавчої влади - такою є думка експертів, які аналізують адмінреформу. Однак представники влади заспокоюють суспільство - навіть по завершенні всіх задекларованих змін український уряд буде відігравати значну роль в управлінні державою. Але питання про те, де опиниться центр виконавчої влади, все ж залишається відкритим...
Who is Mr. President?
Серед безлічі неузгодженостей, якими грішить українське законодавство, є одна, яка ось вже п'ятнадцятий рік вносить значну лепту в політичну нестабільність в Україні. Мова йде про статус президента. З одного боку, президент України, згідно з 102 статтею Конституції є "главою держави". З іншого, цей статус не означає, що президент є главою якоїсь із трьох гілок влади - виконавчої, законодавчої чи судової.
Вищим органом виконавчої влади є Кабінет міністрів, законодавчої - Верховна рада, судової - Конституційний суд і Верховний суд України (другий у системі судів загальної юрисдикції). Виходить, президент в Україні це хтось на кшталт королеви у Великобританії? Таке питання може виникнути лише у недосвідченої і наївної людини, яка не знає реалій українського життя. Навіть за часів президентства м'якого і поступливого Віктора Ющенка президент міг істотно ускладнити життя всім гілкам влади в Україні, а з приходом у владу Віктора Януковича остаточно стало ясно: президент в Україні - і цар, і бог.
Першу гілляку під собою підпиляли Верховна рада України, спокійно відреагувавши на "відкат" Конституції України до версії 1996 року, вчинений в обхід парламенту за допомогою Конституційного суду. Перед цим був прийнятий закон "Про судовий устрій і статус суддів". Відтепер дії судів критикувати не можна, оскільки це може бути розглянуто як збір інформації для компрометації суду, а найстрашнішим покаранням для судді, згідно з статтею 88 цього закону буде... догана. Натомість влада практично позбавила відповідного статусу Верховного суду України і зміцнила залежність судової гілки від виконавчої, що відразу ж викликало замішання і обурення Венеціанської комісії.
Паралельно з урізанням прав українських судів і парламенту почалося урізання прав... влади. Тільки не всієї, а тієї її частини, яка називається "українським урядом". 2 лютого в Верховну раду потрапили два президентські законопроекти: "Про Кабінет міністрів України" і "Про центральні органи виконавчої влади". "Найперший висновок (після аналізу даних законопроектів - ред.) - Уряд остаточно втрачає свій конституційний статус найвищого органу виконавчої влади.
Це проявляється в тому, що всі органи виконавчої влади через установчі повноваження (тобто повноваження, пов'язані зі створенням, реорганізацією, ліквідацією органів, визначенням сфер їх відповідальності тощо) і кадрові повноваження (щодо призначення та звільнення керівників та їх заступників) відтепер стають залежними лише від глави держави", - цитує "Дзеркало тижня" експертів Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка та Віктора Тимощука. Справа доходить до неймовірного.
Так, поправками до закону "Про Кабінет міністрів України" пропонується позбавити прем'єр-міністра права ініціювати зміни у складі Кабміну! "Членів уряду чомусь таке становище влаштовує (мабуть, на урядових посадах їх приваблює не можливість реалізувати реформи, а щось інше), і вони слухняно погоджуються на "обрізання" власних повноважень", - дивуються експерти. В Адміністрації президента пояснюють, що обмежуючи права Кабміну вони насправді... борються з корупцією. Те, що в результаті цієї боротьби президент фактично стає царем, нікого не бентежить.
Боротьба з корупцією як привід
Причиною для зміни до статусу українського уряду є боротьба з корупцією. У цьому запевняє чоловік, якого в пресі охрестили "юристом Партії регіонів" - міністр юстиції України Олександр Лавринович. "Головна мета [адмінреформи - ред.] - створити ефективну систему управління, яка істотним чином знизить кількість корупційних чинників. Саме для цього ми розводимо функції, максимально урізуємо можливість втручання державного службовця у систему договорів, заборон, регулювання. Тобто вибиваємо з-під ніг чиновника ґрунт для корупції", - говорить він.
На його думку, суттєве зменшення прав Кабінету міністрів України зможе припинити ті корупційні факти, які спостерігаються сьогодні. Тільки от експерти чомусь вважають таку політику повернення до радянської практики управління державою. "Проблемою сучасної "оптимізації" є нечітке розмежування конфліктних функцій (завдань) між агентствами, службами і інспекціями. На жаль, законопроект тільки погіршує умови для такого розмежування, оскільки прямо передбачає, що один центральний орган виконавчої влади може одночасно виконувати декілька названих завдань", - цитує видання Коліушка і Тимощука.
Негативніше цього може бути тільки реанімація інституту "доручень". "Самим же показовим в цій неосовєтськими системі управління є інструмент "доручень", тобто усних та письмових вказівок від імені глави держави кому завгодно у виконавчій владі. До останніх років саме ці "доручення" робили неможливими будь-стратегічне планування в роботі виконавчої влади і планомірну роботу міністерств: саме ці позаправові вказівки, на шкоду будь-якій іншій роботі, виконуються в першу чергу", - вважають експерти.
Крім цього, істотним недоліком президентських "доручень" є те, що їх зміст абсолютно непрозорий і непідконтрольний суспільству. Однак міністр юстиції і тут відкидає всі звинувачення в посиленні влади Януковича. Що цікаво, під час перебування в опозиції Лавринович критикував президента Ющенка за роздачу "доручень". "Текст Конституції зразка грудня 2004 року і відновлений варіант Основного Закону відрізняються.
У чинній Конституції відсутній вичерпний перелік форм дій президента, але є вичерпний перелік його функцій і повноважень. Стаття 106 Конституції містить таке визначення, як "акти президента України". Крім того, там передбачається, які з актів повинні бути скріплені підписами прем'єр-міністра і міністрів, відповідальних за акт та його виконання. Цей перелік досить великий", - сказав в інтерв'ю "ДТ" Лавринович. Але чи будуть суперечити президенту України міністри, яких він може звільнити без погодження і навіть без відома глави уряду? Питання риторичне. Та й сам глава уряду в Україні в нинішніх умовах - фігура радше церемоніальна, ніж наділена реальною владою. Однак на цьому посилення впливу президента України не закінчується.
Так, планується створення понад 70 центральних органів виконавчої влади. Керівників цих органів буде призначати президент. Крім того, Кабмін остаточно позбавлять "місцевих представництв". На "місцях" керувати будуть тільки глави облдержадміністрацій, яких призначає президент. Чи можна в таких умовах говорити про реальну владу Кабінету міністрів України? Крім цього Лавринович анонсує, що в планах президента зайнятися і місцевою владою. Територіальні органи виконавчої влади, а також місцеві державні адміністрації будуть реформовані в цьому році.
А в наступному році влада хоче реформувати і органи місцевого самоврядування. Поки в уряді відмовляються говорити про конкретні аспекти реформи місцевої влади. Але якщо вона буде подібна реформу самого уряду, то Україну, судячи з усього, чекає остаточний перехід від феодалізму до абсолютизму. Благо, претендент на роль монарха з 2010 року є.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
