997
Банки зіллють і поглинуть
— Казна та Політика
"В 2011 р. завершиться консолідація ПУМБ та Донгорбанку, а також Укрсоцбанку і "Унікредіту". Два великих банки з сорока - це вже показник тенденції", - говорить Володимир Лавренчук.
Фінансист впевнений, що процеси консолідації відбуватимуться як серед великих, так і серед маленьких банків. "Щоб вижити, банкам необхідно економити на управлінському персоналі, на бюрократичних процедурах. Якщо один банк може зробити те, що робить два, то для чого два правління? І буде це стосуватися всіх рівнів", - оповідає пан Лавренчук. За його прогнозами, до кінця року варто чекати на ще як мінімум два злиття.
"Консолідація дозволяє підвищити ефективність банківської системи, оскільки дрібні банки не можуть надати весь спектр послуг, а також обмежені в залученні ресурсів і в регіональній експансії", - підтримує думку банкіра начальник відділу аналізу фінансових ринків "ІНГ Банку (Україна)" Олександр Печерицин.
"Об'єднання в рамках однієї групи в сьогоднішніх умовах - це цілком нормальний і необхідний процес, і банки будуть до нього включатися", - вважає голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькин. Водночас, за його словами, банки не можна примушувати об'єднуватися. "Але я категорично проти консолідації, якщо її нав'язують", - додає пан Тимонькин, вислизаючи при цьому від відповіді, хто і кого зобов'язує консолідуватися.
Голова правління "Креді Агріколь" Жак Муньє дивується, як можна примусово консолідувати ринок. "Наскільки мені відомо, немає ніякого тиску з боку будь-якого з органів влади в питанні об'єднання банків", - розповідає він. Але при цьому пан Муньє не бачить в консолідації ніякої необхідності. За його словами, саме розмаїтість банківського сектора України допомогла йому вижити і чинити опір кризі.
"Ринком дійсно ходять чутки, що іноземні банки, які володіють кількома фінустановами в Україні, подумують про їх об'єднання. Але, крім російських банків, які можуть подумувати про поглинання ще якогось банку через своє прагнення завоювати велику частку ринку, я не бачу бажання, а також реального економічного обґрунтування для об'єднання банків, які вже існують", - стверджує Жак Муньє.
"Тема консолідації банківського сектору була більш актуальна минулого року, а в 2011 р. її актуальність значно знизилася, тому що банки вже не мають таких проблем, як минулого року", - підтримує колегу голова правління "Юнекс Банку" Андрій Яцура. На його думку, до теми об'єднання в банківському секторі можуть повернутися тільки в 2012-2013 рр., коли у великих західних гравців знову зросте інтерес до українських банків. Зараз активно консолідуватися будуть тільки ті банки, які не в змозі збільшити свій капітал до 120 млн. грн., як того вимагає НБУ.
"Можна сказати, що тиск існує. Зокрема, шляхом вимоги до збільшення мінімальних статутних фондів, штрафних санкцій за порушення нормативів, обмежень рефінансування НБУ", - коментує прогнози щодо об'єднання фінустанов директор інвестиційно-банківського департаменту ІГ "Сократ" Володимир Клименко. Як говорить аналітик, консолідація потрібна перш за все для збільшення капіталу банку, його стійкості, зменшення "ручного управління банками", більшою мірою характерного для невеликих і так званих кишенькових банків, а також зменшення ризикованості банківських операцій і захисту вкладників. Крім того, консолідація банків - це загальносвітова тенденція, вона проявляється у більшості країн з економікою, що розвивається. Втім, консолідація тільки частково вирішує описані вище завдання.
"В принципі, якісні невеликі банки теж мають право на існування, і в інших країнах існують. Але в умовах ринку України оцінка якості, зважаючи на відсутність чітких критеріїв, може мати суб'єктивний характер і приводити до корупції, - розмірковує Володимир Клименко.- Тому і здійснюється тиск за кількісними показниками - розмір капіталу і т.д.".
"Судячи з усього, регулятор обрав стійку позицію і має намір стимулювати збільшення концентрації банківського сектору", - підтверджує прогнози банкірів старший аналітик ІК "Трійка Діалог Україна" Євген Гребенюк. З одного боку, як каже експерт, збільшення концентрації сектору в довгостроковій перспективі має принести позитивні плоди у вигляді більшої ефективності системи в цілому. Але якщо це робити силовим тиском і швидко, то можуть виникнути негативні наслідки. "Від того, що кілька слабких банків швидко зіллються в великий банк, не з'явиться сильний банк. Тому цей процес повинен відбуватися поступово, а регулятор повинен сконцентруватися на покращенні систем і стандартів ризик-менеджменту, а також підвищення якості людських ресурсів, задіяних в цьому" , - вважає експерт. "Головне - забезпечити універсальне застосування цих стандартів без вибірковості. Тоді банки, щоб залишатися конкурентними, самі змушені будуть шукати шляхи злиття", - резюмує Євген Гребенюк.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
