Гаманець у нокауті. Чому в Україні дорожчають продукти
— Казна та Політика
7113
Тотальне зростання цін найболючіше вдарило по гаманцях представників середнього класу. Їх звичайний продуктовий кошик подорожчав набагато відчутніше, ніж асортимент продуктів, доступний найбіднішим.
Київський архітектор-дизайнер Євгенія Рожкова, заходячи в магазин, завжди затримується біля вітрини з сиром. Але якщо рік тому кошик покупниці поповнювався декількома видами, то зараз Рожкова змушена купувати сиру по мінімуму. Дизайнерських заробітків на те, щоб узяти скільки хочеться, тепер не вистачає. "На їжу йде вже більше половини доходу нашої сім'ї, - скаржиться киянка, - а ще рік тому було не більше 30%. Причому продуктів ми купували навіть більше".
Таких, як сім'я Рожкової, в Україні більшість. Як підрахували в компанії "Українська торговельна гільдія", якщо рік тому в середньому українці проїдали всього 38% заробітку, то в січні 2011 року витрати на харчі досягли 41%.
Відчутніше за інших схудли гаманці українців середнього класу, у чиєму споживчому кошику переважають не найдешевші продукти. "У ціну продуктів середньої цінової категорії виробники завжди закладають компенсацію своїх збитків або неодержаного прибутку від виробництва тих товарів, націнка на які регулюється державою, - пояснює схему непропорційного ціноутворення Тамара Левченко, аналітик компанії Dragon Capital. - Адже збільшення ціни на так звані соціальні продукти може дорого коштувати виробникам. Згадайте численні розслідування Антимонопольного комітету".
Звикайте платити більше
Перелік соціальних товарів в Україні з'явився на початку двотисячних, з відкриттям перших супермаркетів. Держава обмежила розмір націнки на цілий ряд товарів масового споживання, серед яких хліб, крупи та основні молочні продукти. На них не можна заробляти більше 10-15%. Зараз у списку понад півтори тисячі товарів - це справжній головний біль для рітейлерів і виробників.
"Соціальні продукти - гарна годівниця для перевіряльників з Держінспекції за цінами, Антимонопольного комітету та податкової, - розповідає на умовах анонімності топ-менеджер однієї з національних мереж супермаркетів, - вони в нас пасуться практично щодня і кожного разу щось знаходять. Щоб компенсувати витрати на хабарі для цих перевіряльників, доводиться збільшувати націнки на інші товари".
Втім, попадання продукту до категорії соціально значимих зовсім не захищає його покупців від ударів по кишені. Яскравий приклад - цукор, який взимку минулого року подорожчав на 30%, а в лютому ціни на нього підскочили ще майже на 20%. Причиною такого зльоту став поганий врожай цукрових буряків в Україні, що спровокував дефіцит солодкого продукту та імпорт сирцю з-за кордону.
"Цукор-сирець - це не кінцевий продукт, білий пісок з нього ще треба зробити, - розповідає Тамара Левченко. - З мінімальною рентабельністю, контрольованою державою, робити це комерційно невигідно. Тому цукрове лобі в парламенті змогло переконати Антимонопольний комітет в тому, що збільшення ціни - виправданий крок".
Дефіцит сировини в Україні - явище закономірне, вважають експерти. І винна в ньому державна зарегульованість галузі. "Справа в тому, що виробники змушені поставляти білий пісок на внутрішній ринок згідно з жорсткими квотами, затвердженим Кабміном, - розповідає Володимир Лапа, генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу". - А розподіляють ці квоти досить консервативно. Не виключена і корупційна складова". Тому цукрозаводчики не поспішають збільшувати посівні площі під цукровий буряк, а інвестори, які могли б розвивати виробництво в країні і насичувати внутрішній ринок, обходять Україну стороною.
Цього року ситуація погіршиться: квоту на 2010-2011 роки зменшили майже на 100 тис. тонн. Результатом дефіциту стане черговий ціновий віраж. Володимир Лапа прогнозує, що цукор подорожчає як мінімум на 10%.
Митниця добро не дає
Маніпуляції з цифрами. На думку Андрія Патіоти з компанії Eavex Capital, цифри реальної та офіційної інфляції відрізняються тому, що Держкомстат рахує її за найдешевшими продуктами.
З подорожчанням цукру поповзли вгору і ціни на солодощі. Наприклад, шоколад "Світоч" виріс у ціні майже на 16%, а шоколад інших виробників - на 20-30%. Правда, винен тут не тільки цукор, а й дворазове подорожчання сухого молока, а також стрибок вартості бензину. Підсумком стало зниження виробництва і вал імпорту кондитерських виробів, який за січень - листопад 2010 року, за даними Держкомстату, перевищив торішній ввезення на 14 тис. тонн. Причому більше 60% закордонних солодощів - це вироби з шоколаду, які подорожчали минулого року значно відчутніше, ніж вітчизняні.
Особливо помітним ціновий розрив став у 2010 році, коли українські митники змінили підхід до вантажів, які перетинають кордон. Справа в тому, що ціну товару, з якої в бюджет відраховуються мита і збори, все частіше стали завищувати. "Її зараз розраховують не на підставі поданих імпортером документів, а виходячи з внутрішніх каталогів Держмитслужби, - розкриває секрет один з київських митних брокерів, - або орієнтуючись на ціну найдорожчого товару з цієї категорії, який будь-коли перетинав кордон України".
До речі, восени шоколад потрапив до чорного списку митниці як продукт, який найчастіше ввозять за нелегальними схемами. Що спричинило за собою перевірки імпортерів з особливою завзятістю. Крім солодкого продукту, у вересні 2010 року до проблемних віднесли яйця, курятину, макарони, виноград і приправи.
А ось труднощі з ввезенням риби призвели до того, що восени 2010 року цей продукт став дефіцитним - імпортери просто перестали його завозити. "Індикативна вартість риби змінювалася щодня, ми не знали, у скільки товар оцінять завтра, - пояснює митний брокер компанії, що ввозить охолоджену рибу. - В принципі, ситуація не змінилася і зараз". Змінилися лише ціни - свіжа риба подорожчала на 40%, а заморожена - на 10%.
З подібними проблемами зіткнулися і компанії, що імпортують фрукти. В підсумку у вересні апельсини піднялися в ціні з 12 до 18 грн. за кілограм, а лимони - з 20 до 35 грн. До того ж на світовому ринку також спостерігалося зростання цін на фрукти, розповів Фокусу менеджер компанії "Тропік ЛТД".
У цілому Державна митна служба донарахувала імпортерам за січень - вересень 2010 року 15 млрд. грн. податку саме за статтями "контроль за достовірністю декларування товарів" та "повнота сплати податків". "Враховуючи, що 10% імпорту припадає на агропродукцію, з кишень простих українців завдяки митній службі дістали 1,5-2 млрд. гривень", - підрахував Олександр Ярославський, заступник генерального директора Української аграрної конфедерації.
Гаманець у нокауті
Що стосується подальшої поведінки цін, то всі опитані Фокусом експерти одностайні: продукти будуть дорожчати. Ярославський головною рушійною силою цінових стрибків називає зростання цін на енергоносії - бензин, газ і електроенергію.
І першими, за його прогнозом, зміняться цінники на хлібобулочних виробах, що не входять до соціальної групи. "31 березня закінчиться мораторій на експорт зерна, його почнуть вивозити, тому ціна борошна підскочить, - розповідає він ще про один чинник, що веде до подорожчання: ціни на соціальний хліб не дасть підвищити держава, тому виробники відіграються на інших сортах".
В цілому інфляція цього року повинна бути не меншою, ніж торішня, прогнозує Андрій Патіота, аналітик компанії Eavex Capital. "Правда, йдеться про реальну інфляцію в 13%, - уточнює експерт, - а не ту, в розмірі 9,1%, про яку відзвітував Кабмін". Патіота вважає, що занизити цифри Держкомстат міг на догоду Міжнародному валютному фонду, однією з вимог якого було не допустити інфляції вищої за 10%.
Головним способом маніпулювання цифрами, вважає аналітик, стало те, що державні статистики в своїх розрахунках орієнтувалися на найдешевші продукти, які споживають найменш забезпечені українці. А це означає, що, дотримуючись державних інтересів, чиновники й далі будуть тримати ціни на дешеві продукти, а виробники і рітейлери - відіграватися на товарах для середнього класу.
Катерина Шаповал
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
