921
Російська мова не здається
— Казна та Політика
Вчора в Міносвіти члени робочої групи з підготовки концепції мовної освіти підбили підсумки громадського обговорення документа. За задумом розробників, він має стати основою для державних стандартів мовного навчання, навчальних програм і методик викладання мов у школах і вузах. Нагадаємо, однією з ключових тез концепції був вільний вибір мови навчання, який автори розцінювали як "важливу характеристику демократичного суспільства". Також передбачалося розширити сферу використання російської мови як "рідної для значної частини населення і мови міжнаціонального спілкування". Громадське обговорення концепції, опублікованої на сайті Міносвіти 27 січня 2010 р., завершилося 20 січня.
"Було отримано понад 100 пропозицій, - повідомила вчора керівник робочої групи, професор кафедри педагогіки і психології Южно-Українського регіонального інституту післядипломної педагогічної освіти Євдокія Голобородько.- Ми зійшлися на тому, що питання, якою мовою спілкуватися, - особиста справа громадянина, прибрали характеристику 'міжнаціональна' для російської мови, а також поміняли місцями 'рідна' і 'державна' мови в тезах концепції (у початковому тексті вказувалося, що громадяни повинні володіти 'рідною і державною мовами')".
Голобородько підкреслила, що в концепції немає тези про державну підтримку української мови в усіх регіонах країни, оскільки "це не входить у завдання концепції". "Документ розширює права російської мови в Україні, але виховання багатомовної особистості є однією з його цілей", - додала вона.
Варто зазначити, що тези концепції, розробленої в Міносвіти, суперечать положенням указу президента Віктора Ющенка "Про концепцію державної мовної політики", який був підписаний 15 лютого 2010 року і діє досі. Указ, зокрема, передбачає розширення сфери використання української мови та безумовне забезпечення державою конституційної норми "про всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України".
Пояснюючи ці протиріччя, члени робочої групи відзначили, що українське законодавство "суперечливе в цілому". "Крім указу Віктора Ющенка, використання мов у нас регулюється Конституцією, законом "Про мови в Українській РСР" 1989 року і Європейської хартії регіональних мов. Ми спробували врахувати всі законодавчі норми, але це не так просто. Ви самі бачите, яке в нас законодавство", - розповів член робочої групи, юрист Ярослав Бортник.
Представники Львівського національного університету ім. Франка переконані, що концепція суперечить Європейській хартії, на яку посилаються її розробники. "У хартії йдеться, що будь-які заходи з розвитку територіальних мов повинні проводитися без шкоди для офіційної мови держави. А концепція спрямована на створення привілейованого становища для однієї - російської - мови", - йдеться в заяві прес-служби університету.
Разом з тим експерти допускають, що Міносвіти схвалить концепцію, незважаючи на юридичні протиріччя.
"Цей документ може бути прийнятий, але увійде в історію як циркуляр, підписаний людьми, які заперечують існування української культури і української мови, і це ганьба. Не може бути держави, де люди не володіють державною мовою, але цього, схоже, і домагаються автори концепції", - заявив учора почесний президент Києво-Могилянської академії, доктор філологічних наук В'ячеслав Брюховецький.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
