971
Президент Казахстану вивчив єгипетський урок
— Казна та Політика
Вибори президента Казахстану відбудуться не в 2012 р., а в 2011 р. Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв визнав рішення Конституційної ради Казахстану, яка оголосила незаконним проведення референдуму про продовження без виборів до кінця 2020 р. терміну його президентських повноважень. "Я ухвалив рішення не проводити референдум. Замість такого вибору - або референдум, або вибори - пропоную форму, яка об'єднує всіх нас. Я вношу пропозицію про проведення дострокових виборів президента, незважаючи на те, що цим майже на два роки скорочується термін моїх нинішніх повноважень", - заявив Нурсултан Назарбаєв, виступаючи зі зверненням до народу Казахстану.
Ідею продовження терміну президентських повноважень Нурсултана Назарбаєва до кінця 2020 р. без проведення виборів запропонувала група політиків і громадських діячів, "щоб не відволікати президента виборами від вирішення важливих завдань". Ця ініціатива знайшла підтримку у владній партії "Нур Отан" ("Світло Вітчизни") (яку очолює пан Назарбаєв). На початку січня депутати обох палат казахстанського парламенту звернулися до глави держави з проханням залишитися при владі. "Ми, депутати парламенту, як і весь народ Казахстану, тільки з Вами і з Вашим ім'ям пов'язуємо успішне майбутнє нашої країни", - говорилося у зверненні.
Незабаром, 14 січня, парламент Казахстану вніс поправки до Конституції про продовження повноважень чинного президента. За це рішення проголосували 44 з 44 сенаторів і 106 з 106 депутатів мажилісу (нижньої палати). При цьому за Нурсултаном Назарбаєвим був закріплений статус Лідер нації (Елбаси). При цьому парламентарі подолали вето самого Нурсултана Назарбаєва. На підтримку проведення референдуму протягом двох тижнів було зібрано близько 5 млн. підписів, тобто 55,2% від загального числа громадян Казахстану, які мають право голосу.
Проте Конституційна рада Казахстану визнала проведення референдуму щодо збільшення терміну президентства Нурсултана Назарбаєва ще на 10 років - до 2020 р. - незаконним. Члени ради заявили, що такий референдум суперечить Конституції і базовим принципам демократії. "Рішення ухвалене через неточності формулювань. З п. 1 закону не вбачається, на який термін можуть бути продовжені президентські повноваження першого президента-елбаси. Незрозуміло, чи буде таке продовження носити разовий або неодноразовий характер, або передбачається повна відмова від виборів глави держави. Я прошу мати на увазі, що президент республіки, згідно з Конституцією, має право протягом місяця внести заперечення на постанови Конституційної ради. Таким чином, останнє слово про долю референдуму залишається за главою держави", - заявив голова Конституційної ради Ігор Рогов.
Спостерігачі вважають, що як ініціатива продовження терміну президентських повноважень Нурсултана Назарбаєва, так і відмова від цієї стратегії виходять від самого президента Казахстану і його оточення. Тим часом США, Євросоюз і ОБСЄ назвали проведення референдуму відходом від демократичних принципів, і привітали проведення в Казахстані позачергових виборів. Деякі політологи стверджують, що казахська влада злякалася подій, що відбуваються зараз на півночі Африки - в Тунісі, Єгипті та інших арабських країнах, де правителі знаходяться при владі стільки ж, скільки пан Назарбаєв.
Казахська опозиція стверджує, що після визнання рішення про проведення референдуму незаконним парламент країни повинен бути розпущений. "Потрібно розпустити парламент, ми завжди говорили про це - якщо парламент ухвалює такі неконституційні рішення, то його потрібно просто розганяти. Він абсолютно не професійний, хоча там більше половини - це люди з юридичною освітою", - заявив опозиціонер Булат Абілов.
Ще один казахський опозиціонер, Мухтар Шаханов вважає, що "розпуск парламенту був би логічним кроком з боку президента". "В цьому випадку, коли парламент пропонує поправки всупереч Конституції, логічний був би такий крок. Хоча, якщо все було ініційовано Адміністрацією президента для того, щоб вивчити волю, настрій народу, і парламент зіграв свою роль у цій виставі, то розпуску може і не бути", - говорить Шаханов.
Самі парламентарі також не виключають розпуску парламенту. "Якщо президентом буде накладено вето на ухвалу закону, тоді точно буде розпуск парламенту", - вважає депутат мажилісу Айгуль Соловйова.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
