5818
Давоський урок для Януковича
З 27 по 30 січня в Швейцарії в Давосі проходив черговий Всесвітній економічний форум. Нашу країну представляли її президент, чиновники та бізнесмени. Але зацікавилися Україною в основному росіяни. Але чи так важливо було для української влади привернути увагу іноземних інвесторів?
Закріплення пройденого
Загальну політику зустрічей президента України Віктора Януковича на Давоському форумі можна охарактеризувати як "закріплення пройденого". Зустрічі глави української держави можна розділити на два види: протокольні, які ні до чого не зобов'язують, і зустрічі, які "закріплюють" досягнуті між Україною та іншими країнами домовленості. До першого можна віднести зустріч з Генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном, президентом Швейцарії Мішлен Кальмі-Рей, президентом Монголії Цахігайіном Елбегдоржу, спеціальним представником Великобританії з питань міжнародної торгівлі та інвестицій Ендрю Вінзором, принцом, герцогом Йоркським і прем'єр-міністром Великобританії Девідом Кемероном. З Пан Гі Муном Янукович говорив про глобальні проблеми ядерної та продовольчої безпеки.
Звичайно, наша країна, завдяки природним особливостям може зіграти одну з ключових ролей в боротьбі з голодом. Проте динаміка розвитку вітчизняного сільського господарства показує: головне не стільки природні ресурси, скільки грамотна політика уряду в багатьох областях - від освіти до оподаткування. А от із цим в Україні не дуже. Ось чому "всесоюзна житниця" і "цукрова республіка" ось вже котрий рік закуповує і пшеницю, і цукор за кордоном. Щодо ядерної безпеки все ще "смішніше": об'єкт "Укриття" по закінченні 24 гаком років з моменту Чорнобильської катастрофи так і не добудований. Під цю справу український уряд намагається "вибити" 700 мільйонів євро.
Глава Адміністрації президента Сергій Льовочкін 28 січня назвав це одним з двох пріоритетів України в поточному році. Таким чином, якихоь конкретних результатів зустрічі Віктора Януковича і Пан Гі Муна навряд чи варто було чекати. У свою чергу, зустріч з принцом Ендрю може вважатися обнадійливою, але не більше. "У мене є великий інтерес до України, тому що багато британських компанії зацікавлені у розвитку та активізації економічної співпраці з українською стороною, особливо в галузі сільського господарства та харчової промисловості", - сказав спецпредставник Великобританії. Однак подібна зацікавленість поки не підкріплена конкретними кроками на наступних переговорах з прем'єр-міністром Об'єднаного Королівства. Та й з монгольським колегою Янукович ні про що конкретне не домовився. Зустріч же з Кальмі-Рей була даниною ввічливості - форум проходив все-таки на території Швейцарії.
Другий тип зустрічей - закріплення пройденого. Так, в черговий раз за столом переговорів з Януковичем опинився Ільхам Алієв. Через три місяці після офіційного візиту в Україну Алієва міністри енергетики двох країн у присутності глав держав підписали меморандум про енергетичну співпрацю. Таким чином, 28 січня азербайджанський та український президенти завершили те, що почали 28 жовтня. Наша країна буде транспортером азербайджанської нафти, задіявши багатостраждальний нафтопровід "Одеса-Броди".
Спочатку з цього шляху будуть прокачані 6 мільйонів тонн нафти. З часом ця цифра доросте до 12 мільйонів. "Це зміцнить енергетичну незалежність України, дозволяючи частково зменшити існуючі в цій сфері проблеми, і це, безумовно, є практичним кроком у зовнішньополітичному векторі, який посилює роботу з країнами Кавказу і Центральної Азії", - сказав Льовочкін на зустрічі з журналістами. Крім того, в меморандумі йдеться і про постачання зрідженого газу в Україну. Очевидно, після зустрічі з прем'єр-міністром Туреччини Тайіпом Ердоганом і заяв єврокомісара з енергетики Гюнтер Оттінгер про "Південний потік", українська влада нарешті зрозуміла важливість даного напрямку співробітництва. Тим більше, що починати доводиться не "з нуля" - акули вітчизняного "хімпрому" давно вже виношували подібні плани і проводили відповідні дослідження. Тож тендер на будівництво підприємства, яке буде займатися скрапленим газом (про нього теж говорив Льовочкін на зустрічі з журналістами) навряд чи буде обділений увагою вітчизняних бізнесменів.
Проте наслідки зустрічі Алієва і Януковича можна було легко передбачити: про підписання меморандуму та про співпрацю в енергетичній галузі, як уже було сказано, президенти домовилися за два роки до зустрічі. Під час "українського ланчу", організованого Фондом Віктора Пінчука, Янукович торкнувся і теми польсько-української співпраці. Благо, на ланчі був присутній президент Польщі Броніслав Коморовський, візит якого в Україну має скоро відбутися. "Ми розуміємо залежність нашої економіки від світових процесів; Євро-2012 - хороша можливість зусиллями Польщі та України зацікавити інвесторів", - сказав український президент. Чим, втім, нікого не здивував. Взагалі, на ланчі більшість становили російські бізнесмени. На Заході вже давно зі скепсисом ставляться до будь-яких українських обіцянок і реформ. Та й українське керівництво давно змінило свою прозахідну зовнішню політику на політику багатовекторності.
Євроскептицизм на марші
Під час свого перебування в Давосі український президент зустрічався і з главою Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) Томасом Міроу. І знову сторони порушили тему Чорнобиля. Крім цього, було сказано багато гарних слів про необхідність співпраці. Український президент пояснив співрозмовнику, що податкова і адміністративна реформи йдуть непросто і що готуються великі зміни ще за двома десятками напрямків. "Ваша країна має величезний потенціал. Тепер зрозуміло, що з нестабільністю ви справилися. Ми розглядаємо Україну як важливого стратегічного партнера і готові продовжувати інвестиційну політику на високому рівні", - відповів Міроу. Проте слова Міроу не були почуті західними бізнесменами.
На організований Фондом Пінчука український ланч прийшли Вагіт Алекперов ("Лукойл"), Олег Дерипаска ("Русал"), Віктор Вексельберг ("Ренова"), Володимир Євтушенков ("АФК-Система"), банкіри Герман Греф ("Сбербанк Росії "), Андрій Костін (ВТБ), Володимир Дмитрієв (ВЕБ). "Це неповний список, були й інші відомі російські компанії, можливо, не завжди перші особи. І це було їх справа - приходити чи не приходити. Раз прийшли - значить, що це їм цікаво, значить, для них це важливо", - сказав організатор ланчу Віктор Пінчук. Разом з тим, західні бізнесмени на ланчі були величезною рідкістю. І причиною тому не чергові конфузи українського президента на форумі. "Зі мною розмовляв сьогодні один американець: ось, мовляв, Україна, ви недостатньо швидко до нас йдете тощо. А я його запитав: ви до нас на ланч ідете? Він мені у відповідь: це цікаво, але в мене інші заходи. А я йому показав список російських гостей: весь топовий російський бізнес. Тобто ви розповідаєте, як ми повинні рухатися до вас, але не приходьте, бо у вас інші пріоритети", - не приховував свого розчарування Пінчук.
Таку диспропорцію пояснити нескладно: західний бізнес не звик грати за тими правилами, які поширені на пострадянському просторі. А ось росіяни ці правила знають, а відповідно і знають, як їх можна обійти. Подібні ігри, втім, не гарантують ніякої стабільності. І доля екс-глави компанії "Евросеть" Євгена Чічваркіна тому яскравий приклад: як тільки він перейшов дорогу людям з потужною "силовою" підтримкою, йому "пригадали" всі фінансові огріхи.
"Експерти звертають увагу на те, що український уряд дуже неефективний через високу корупцію. І головний рецепт боротьби з цим явищем - дерегуляція ринку. Торік парламент прийняв кілька важливих документів, спрямованих на дерегуляцію бізнесу. У 2011 році влада повинна забезпечити виконання цих законів, щоб повернути довіру інвесторів і поліпшити бізнес-клімат в країні.
Україні потрібна економічна свобода, а не економічне рабство", - зазначила голова Комітету Верховної ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, народний депутат Наталія Королевська в Давосі. Так, західні бізнесмени теж "не паїнька" і не проти скористатися бідністю країни, як це наприклад, відбувається в Китаї, де світовим компаніям все рівно, які умови праці на їхніх підприємствах. Але в КНР хоча б зрозумілі правила гри. До того ж, держава стимулює бізнес. У той же час в Україні приймається досить суперечливий Податковий кодекс. Український президент заявляє про необхідність жорсткої економії, скорочує де-юре (але не де-факто) апарат уряду, але в той же час гребує готельним номером і не відмовляється від практики попередніх президентів - знімає для себе окрему віллу.
Він говорить про необхідність успішного проведення Євро-2012, а Україну тим часом через конфлікт у Федерації футболу, спровокований в тому числі й близькими до влади людьми, можуть не лише позбавити чемпіонату, але й виключити з УЄФА. Не дивно, що західні бізнесмени не поспішають в Україну - у їхній свідомості вона залишається таким собі царством непостійності, з неясними правилами гри. Від того, чи усвідомить це нинішня влада, і залежить відвідування "українських ланчів" на майбутніх форумах в Давосі.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
