2456
Під спільним наглядом
— Фінтех і Картки
Фундаментом економіки і самого суспільства в будь-якій країні сьогодні є гроші, платіжна система і платіжні інструменти. Саме вони дозволяють забезпечити універсальний обмін між власниками товарів і послуг.
Сучасний цивілізований світ рухається в напрямку поступової відмови від використання в повсякденному житті готівкових грошей, широко використовуючи різні форми електронних розрахунків. Мабуть, найбільш відомим і поширеним інструментом у цій сфері є пластикові платіжні картки. Величезну роль впровадження і підтримки сучасної індустрії платіжних систем розуміють всі уряди і фінансові організації світу. Тільки шлях до цієї важливої мети може бути дуже різним.
Європейський досвід
Європейський Союз намагається сприяти досягненню своїх цілей зростання (викладених в Лісабонській стратегії) за допомогою радикальної реструктуризації індустрії платежів у своїх країнах. Створивши єдину зону платежів в євро (SEPA) і прийнявши Директиву про платіжні послуги (PSD), ЄС має намір добитися ефективності індустрії безготівкових платежів за рахунок масштабу, посиленої конкуренції та інновацій. PSD спрямована насамперед на захист прав споживачів та забезпечення безпеки електронних платежів на території Європейської економічної зони і передбачає впровадження єдиних умов здійснення платежів в рамках держав ЄС.
З 2008 р. всі банки в ЄС вже були зобов'язані видавати розрахункові карти з чіпами, які відповідають стандартам EMV (Eurocard MasterCard Visa) і забезпечувати їх використання для розрахунків та одержання готівки в банкоматах всіх держав ЄС. З кінця ж 2010 р. згідно з новим законом всі банківські розрахункові карти повинні без обмежень використовуватися у всій єдиної зоні платежів у євро.
Регуляторні зміни на ринку платіжних інструментів призвели до серйозних перетворень самих платіжних систем. Ефективність та інвестиції, необхідні для дотримання вимог ЄС, могли бути забезпечені лише масштабом і здатністю діяти у транскордонному режимі. Національні системи в більшості випадків не змогли забезпечити достатній масштаб і обсяг інвестицій в інфраструктуру і рентабельний бізнес з випуску та обслуговування платіжних карт. Тому з великою ймовірністю можна стверджувати, що європейський ринок в недалекому майбутньому в якості альтернативи колишнім 18+ національним системам дебетових карт будуть обслуговувати дві чи три міжнародні мережі платіжних карт. Наведемо найбільш характерні приклади.
У Великобританії індустрія платіжних карт розвивалася, мабуть, найбільш активно. Хоча регулятор ніколи не втручався в процесинг пластикових карт, на певному етапі переважала національна система дебетових карток. Однак з розвитком ринку і глибшої інтеграції в глобальну фінансову систему назріла необхідність міграції на міжнародну мережу. У 2001 р. Національна компанія Великобританії Switch Card Services Ltd розпочала переговори з компанією Europay International (нині - MasterCard), які у результаті призвели до зникнення бренду Switch. У 2002 р. MasterСard оголосила про перехід Switch на бренд Maestro. Результатом став більш відкритий і конкурентний ринок, на якому платіжні системи могли претендувати на частку ринку Maestro. Подальший конкурентний розвиток ринку призвів до того, що на початок 2010 р. найбільшу частку ринку завоювали дебетові картки Visa (44 млн. карт). MasterCard зайняли другу позицію з показником в 22 млн. карт.
Враховуючи регуляторні зміни та інвестиції, необхідні для приєднання до SEPA, банки Ірландії також почали поступово відмовлятися від національної карткової системи і національного процесингу Laser. Національні карти виявилися непопулярними у споживачів з огляду на проблеми з їх використанням для онлайн-платежів і за кордоном. Враховуючи 2,9 млн. дебетових карт Laser, які перебували в обігу в Ірландії в 2008 р., акціонери Laser вважали невигідними інвестиції в оновлення і розвиток національної системи й запланували протягом 2010-2011 рр. перевести карткові портфелі в міжнародні платіжні системи (МПС).
Початкове рішення банківського співтовариства Бельгії про ліквідацію національної системи дебетових платіжних карт Bancontact і Mister Cash (MC) на користь МПС було заблоковано регуляторним тиском з боку Європейської комісії та Європейського Центрального Банку. Проте після кількох років обговорень в ділових і урядових колах, виходячи з комерційної доцільності, банкіри знову повернулися до початкового рішення. Банківське співтовариство Бельгії дійшло до висновку, що інвестування в національну систему для відповідності вимогам SEPA і PSD економічно невигідно, в результаті чого було прийнято рішення мігрувати на міжнародну мережу.
Немає конкуренції - немає розвитку
В Україні 2010 рік видався дуже непростим для ринку платіжних карт. З одного боку, за інформацією Українського процесингового центру, даний ринок уже в середині року досяг стабільних докризових темпів розвитку. У другому кварталі власники платіжних карт скоїли 169 млн. трансакцій на загальну суму майже 105 млрд. грн. Це на 13% більше, ніж у першому кварталі.
З іншого боку, за даними НБУ, за той же період кількість пластикових карток в обігу скоротилась на 100 тис. штук, а середній обсяг однієї операції з використанням пластикових карток склав всього 621 грн. Причому картки як і раніше використовувалися в основному для зняття готівки в банкоматах.
У минулому році в Україні активізувалася робота щодо перегляду чинних регуляторних норм у сфері електронних платежів. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕІПК) провів широкомасштабне дослідження "Вплив регулювання на розвиток ринку електронних платежів". Починаючи з квітня 2010 р., сказано в резюме даного дослідження, Нацбанк прийняв низку постанов, які значно посилюють його роль як регулятора електронних платіжних систем у країні. Була прийнята Концепція впровадження нагляду (оверсайту) над платіжними системами. Однак найбільш важливі зміни містяться в законопроектах №6465 і №6466, зареєстрованих у Верховній Раді в червні 2010 р. Ці документи спрямовані на регулювання діяльності платіжних систем і в разі їх прийняття суттєво вплинуть на подальший розвиток ринку безготівкових платежів в Україні.
Серед позитивних моментів цих законопроектів - обов'язковий прийом платіжних карт торговельно-сервісними підприємствами і оверсайт за діяльністю платіжних систем і систем розрахунків з боку Національного банку України. Однак ці ж закони несуть у собі ризик кардинальної зміни сформованого балансу на ринку роздрібних безготівкових платежів в Україні. Проаналізувавши вже здійснені і намічені зміни, ІЕІПК показав, що деякі з них можуть призвести до суттєвого обмеження конкуренції на ринку, що, у свою чергу, загальмує розвиток електронних платежів і негативно позначиться на економіці України в цілому. Більше того, окремі положення не відповідають міжнародним зобов'язанням України, зокрема перед Світовою організацією торгівлі.
Проект закону передбачає створення платіжної ради, яка має отримати дуже широкі повноваження з розробки правил і стандартів діяльності платіжних систем і систем розрахунків в Україні, а також моніторингу дотримання вимог зазначених правил та стандартів. "При цьому в проекті не врегульовані ні питання правового статусу платіжної ради, ні умови та порядок його формування, - відзначає директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. - Передбачається також ввести обов'язкове розміщення гарантійних депозитів учасниками платіжних систем за операціями, проведеними у межах України, в банках-резидентах в національній валюті.
Тут два ризики: по-перше, низький рівень надійності багатьох банків-резидентів у порівнянні із закордонними, по-друге, таке розміщення може призвести до підвищення вартості відповідних послуг для кінцевих споживачів. Планується замкнути всі операції, що проводяться на території України, на спеціальному національному кліринговому центрі, що фактично означає утворення монополії на ринку. Крім того, нова система призведе до збільшення витрат банків, оскільки їм доведеться міняти налагоджені технології роботи".
Хто заплатить?
Державний контроль і регулювання ринку електронних платежів, безумовно, необхідні. Питання в тому, яка мета такого контролю. Регулювання повинно стимулювати розвиток ринку, бути зрозумілим і створювати рівні умови для всіх учасників. При цьому регулювання електронних платежів потрібно розглядати не окремо, а в більш широкому контексті норм СОТ і тенденцій розвитку індустрії безготівкових платежів та фінансової сфери в цілому. Не дивно, що дослідники ІЕІПК назвали проблемною в першу чергу норму законопроекту "про обов'язкове здійснення клірингу тільки резидентом України, що прямо дискримінує міжнародних гравців і обмежує конкуренцію на внутрішньому ринку". (До речі, автори проекту закону про національну платіжну систему РФ, який у грудні 2010 р. розглядався в першому читанні в Державній Думі РФ, вважають однією з важливих умов даного документа саме зміцнення конкурентних умов для всіх гравців ринку платежів.)
Нарешті, залишається відкритим питання своєчасності та економічної доцільності запропонованих ініціатив. Без сумніву, з'являться і витрати - доведеться змінити технології роботи. Причому як платіжним системам, так і банкам, і самому регулятору. Можна запропонувати будь-яку схему роботи, ідеальну з точки зору авторів законопроектів, але виникає питання: а хто за це заплатить? І поки немає відповіді на дане питання, ми не можемо сказати, чи приведе це до поліпшення якості послуг, безпеки обслуговування і реального зниження тарифів.
У резюме дослідження ІЕІПК пропонується спрямувати зусилля на вдосконалення законодавства в таких напрямках.
1. Надання гарантій вільного доступу на ринок для платіжних систем та учасників платіжних систем, а також надання права для платіжних систем та учасників платіжних систем на вільний вибір механізму обробки платежів.
2. Боротьба з тіньовою економікою і скорочення готівкових платежів. Цьому може сприяти контроль дотримання вимог, що стосуються установки електронних терміналів у торговельній роздрібної мережі, а також фіскальні стимули заохочення споживачів використовувати електронні платіжні засоби. Дослідження показують, що чим менше електронних платежів на душу населення в країні, тим вищий рівень тіньової економіки (у процентному відношенні до ВВП), і навпаки.
3. Удосконалення механізму захисту прав споживачів на ринку електронних платежів.
У цілому, експерти сходяться на думці, що український ринок безготівкових платежів має великий потенціал і вимагає планомірного розвитку з урахуванням кращого світового досвіду.
Артем Святненко
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
