3186
Найвідоміші фінансові піраміди в Росії
— Кримінал
Після того, як з багаторічного забуття на світ Божий виповз Мавроді, нагадаємо читачам про найвідоміші, тобто найбільш руйнівні фінансові піраміди 90-х років.
У цілому, за деякими оцінками, в 1990-х роках в Росії функціонували близько 1,8 тисячі фінансових пірамід, за результатами діяльності яких було порушено понад 900 кримінальних справ. До суду дійшли лише 20 справ, покарання понесли дев'ять осіб, що безсумнівно повинно пробудити в нас почуття природної обережності, адже безкарність і безпорадність влади значно загострюють нахабство ділків.
МММ
Одна з найбільших російських "фінансових пірамід". Об'єднання МММ було зареєстровано в 1992 році Сергієм Мавроді і спеціалізувалося на прийомі грошових внесків від населення в обмін на власні акції (при цьому вартість останніх встановлювалася довільно - на умовах так званих самокотирувань, - а документи, що підтверджують вартість придбання паперів, не видавалися).
У 1994 році перші акції МММ надійшли у вільний продаж, і вже в другій половині того ж року число вкладників компанії склало, за різними оцінками, від 10 до 15 мільйонів осіб, що і призвело в кінцевому підсумку до краху "піраміди" і арешту її засновника (втім, незабаром звільненого з-під варти у зв'язку зі зміною запобіжного заходу).
Того ж року Мавроді за підтримки Спілки захисту акціонерів і вкладників МММ був обраний депутатом Державної Думи РФ, в 1995 році був позбавлений депутатських повноважень (з причини нехтування обов'язками парламентарія), а в 1997 році оголошений у всеросійський розшук (і дещо пізніше - в міжнародний).
У 2003 році Мавроді був арештований і лише в 2007 році засуджений до чотирьох років і шести місяців позбавлення волі, а також штрафу на користь держави в розмірі 10 тисяч рублів. Проте менш ніж через місяць після оголошення вироку Мавроді був звільнений, оскільки практично весь термін призначеного покарання провів у слідчому ізоляторі.
Зараз Мавроді хоче створити нову піраміду МММ-2011.
"Властилина"
Валентина Соловйова
Підприємство "Властилина" було відкрито в 1992 році в Подольську (Московська область) колишньою касиркою з перукарні з неповною середньою освітою Валентиною Соловйовою і незабаром почало приймати вклади від громадян. Зокрема, вкладник, який надав суму, що дорівнювала половині вартості нового легкового автомобіля російського виробництва, міг розраховувати на отримання транспортного засобу в місячний термін.
Треба зазначити, що новим співробітникам, прийнятим на роботу в компанію, Соловйова, яка стала її директором, зробила пропозицію про здачу їй по три мільйони дев'ятсот тисяч рублів. За ці гроші через тиждень співробітникам був обіцяний новий автомобіль марки "Москвич". Реальна його вартість в ті роки складала близько восьми мільйонів. Соловйова дійсно виконала цю обіцянку.
У 1994 році підприємство почало приймати гроші на депозитні вклади (у тому числі валютні), а також вклади на квартири. Приблизно в той же час почалися перебої з виплатами, а жоден з договорів по квартирах не був виконаний зовсім. В 1995 Соловйова була затримана і поміщена під варту. У 1999 році вона була засуджена до семи років позбавлення волі, у 2000 році звільнена умовно-достроково за клопотанням Профспілки підприємців Московського регіону ("за хорошу роботу і поведінку"). Потерпілими у справі були визнані 16 000 клієнтів, позбулися в цілому 536,7 мільярдів рублів і 2,6 мільйонів доларів.
Зауважимо, що за звільнення з в'язниці Соловйова відкрила новий лохотрон "інтерлайн", а потім "Російський купецький фонд". Влітку 2005 року її знову засудили до тюремного терміну.
"Російський дім Селенга"
Компанія "Російський дім Селенга" була створена в 1992 році у Волгограді Сергієм Грузіним та Олександром Саломадіним. Протягом року на території країни компанією було відкрито 73 філії і 800 агентств. Кошти, отримані від громадян, направлялися, зокрема, на розвиток компанії "РДС-авіа" та мережі супермаркетів "Російська торгівля", а також видавництв друкованої продукції, автотранспортних підприємств і туристичних фірм. У 1994 році у компанії почалися проблеми з виплатами по вкладах. У 1996 році Грузін і Саломадін були заарештовані, в 2000 році засуджені до дев'яти років позбавлення волі кожен, але в 2001 році було звільнено умовно-достроково. Зараз вони живуть у Волгограді.
За даними правоохоронних органів, обдуреними виявилися 2,4 мільйона осіб, а загальна сума отриманих від них грошей склала понад 2,8 трильйона неденомінованих рублів (з яких майже третина розтрачена на утримання компанії).
Концерн "Тибет"
У 1993 році Володимир Дрямов організував у Москві та декількох регіонах країни пункти прийому грошових вкладів від населення, що функціонували під вивіскою концерну "Тибет", а в 1994 році привласнив зібрані кошти і зник за кордоном. У 1998 році Дрямов був арештований в Греції і екстрадований до Росії, в 2001 році засуджений до 15 років позбавлення волі, але в 2002 році вирок був пом'якшений до дев'яти років.
За даними правоохоронних органів, обдуреними виявилися не менше 130 тисяч громадян, а загальна сума викраденого склала не менше 17 млрд неденомінованих рублів.
"Хопер-інвест"
Компанія "Хопер-інвест" була створена в 1992 році у Волгограді матір'ю і сином Лією і Левом Константиновими далеким родичем Тагіром Абазовим (який був чоловіком зведеної сестри Лева) і партнером по бізнесу Олегом Суздальцевим, і являла собою регіональну мережу пунктів з прийому грошових вкладів від фізичних осіб. Частина отриманих коштів спрямовувалася на розвиток низки проектів, зокрема, конструкторського бюро "Люлька-Сатурн" і дому моделей "Кузнецький міст", інша - обмінювалася на валюту і за допомогою різних шахрайських схем вивозилася до Фінляндії та Ізраїлю.
У 1997 році Лія Константинова була заарештована і в 2001 і отримала 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна і відбуванням покарання в колонії загального режиму. Але оскільки на момент винесення вироку вона вже 4 роки відсиділа в СІЗО, її випустили достроково. Константинова в той час тяжко хворіла. Вийшовши з-під варти, вона повернулася у Волгоград, де й померла.
У середині 1990-х Лев Константинов і Тагір Абазов поїхали в Ізраїль. Пізніше їх оголосили в міжнародний розшук. Російська влада кілька разів намагалися домогтися їх видачі, але отримувала відмову.
Тагір Абазов за даними на 2007 рік так і не був заарештований. В Ізраїлі він сім'єю живе добре і веде досить активне життя. У 2005 він з групою товаришів він навіть намагався судитися з ізраїльським МВС за те, що їх не визнавали євреями. У Москві у Абазова збереглася шикарна чотирикімнатна квартира на Чистих прудах. Квартира арештована, а кримінальну справу стосовно Абазова призупинено у зв'язку з тим, що він досі значиться в розшуку через неможливість депортації.
Лев Константинов намагався займатися в Ізраїлі бізнесом, але прогорів. За даними на 2007 рік він зараз живе там, як звичайний російський емігрант і працює охоронцем у готелі "Кінг Давид" в Єрусалимі. В Ізраїлі Константинов довгий час жив з цивільною дружиною, яка народила йому двох дітей, але потім разом з дітьми повернулася до Росії.
Олег Суздальцев отримав 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна. Відсидівши, він знову почав жити у Волгограді, де в нього дружина і троє дітей. Після суду більша частина майна сім'ї Суздальцева була розпродана.
За даними правоохоронних органів, обдуреними виявилися понад 4 мільйони осіб, а загальна сума отриманих від них коштів склала понад 3 трильйони неденомінованих рублів.
Бізнес клуб "РуБін" (ЗАТ "САН")
Згідно з інформацією, яка містилася на сайті холдингу, Бізнес-клуб "РуБін" працював протягом 12 років. Однак, як пізніше встановить слідство, робота на ринку протягом 12 років не співвідноситься з фактами реєстрації та постановки на податковий облік (2005 і 2006 роки). Бізнес-клуб "РуБін" вів активну діяльність із залучення коштів населення.
Керівники ТОВ "САН" (з листопада 2007 року - ЗАТ "САН") поширювали різними способами, в тому числі шляхом проведення семінарів і через Інтернет, загальнодоступну інформацію про інвестиційний проект "РуБін". Інформація поширювалася в Санкт-Петербургу, а також у 70 містах Росії (Москві, Архангельську, Вологді, Єкатеринбургу, Казані, Калінінграді, Кисловодську, Краснодарі, Орлі тощо) і ближнього зарубіжжя (Ташкенті - Узбекистан, Харкові, Севастополі - Україна, Усть-Каменогорську - Казахстан).
Для того, щоб вступити в "РуБін", досить було внести 3 тисячі рублів. Пропонований проект гарантував прибутковість інвестору 25% річних - при внеску 3 тисячі рублів і 50% - при внеску від 30 тисяч рублів.
При цьому вкладників залучали до роботи з пошуку нових учасників проекту.
Перші ознаки обвалення піраміди з'явилися 18 лютого 2008 року, коли з офісу організації були вивезені всі документи нібито у зв'язку з перевіркою ОБЕП, а штатний програміст компанії знищив всю інформацію на комп'ютерах. З цього часу припинені всі розрахунки з вкладниками.
27 лютого 2008 слідчим управлінням при УВС Центрального району Санкт-Петербурга було порушено кримінальну справу стосовно бізнес-клубу "РуБін" за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 159 КК РФ, за фактом розкрадання невстановленими особами з числа співробітників ТОВ "САН" (ЗАТ "САН") грошових коштів громадян в особливо великому розмірі на загальну суму не менше 1 млн рублів під приводом участі в інвестиційному проекті Бізнес Клуб "РуБін".
У червні 2008 року слідство винесло постанову про притягнення керівника "РуБіну" Олександра Польщенка як обвинуваченого за четвертою частиною статті 159 КК РФ - шахрайство. Олександр Польщенко був оголошений у федеральний розшук, на його майно накладено арешт.
Збиток, завданий шахрайською схемою, за попередніми оцінками, вимірюється десятками мільярдів рублів, а кількість потерпілих тільки в Росії перевищує 100 тисяч осіб. У Петербургу від дій Бізнес клубу "РуБін" постраждало близько 20 тисяч осіб.
Що означає раптова активність Сергія Мавроді зараз, сказати складно. Якщо це просто бажання нагадати про себе, то він блискуче впорався з поставленим завданням. А ось якщо він і справді хоче організувати новий лохотрон у вигляді соціальної мережі і стати Цукербергом шахраїв, то це і зовсім цікаво наскільки глибокі безодні людської довіри, заснованої на жаданні легких грошей. Але ж все одно знайдуться ті, хто вкладеться. Хтось в надії на майбутніх лохів, за рахунок яких можна поживитися, а хтось просто з причини природної дурості. І мені хочеться сподіватися, що таких людей буде мало. А то ж вибір між дурнем і негідником не такий вже й завидний.
За матеріалами: Україна Криминальна
Поділитися новиною
