2755
Янукович стане головним "розводящим"
— Казна та Політика
Указом Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" в кінці 2010 р. влада почала кардинальну адміністративну реформу. У результаті її проведення держапарат у всіх структурах скоротять на 20-30%, це дасть можливість підвищити зарплати чиновникам. Та це не основна мета адмінреформи.
У січні продовжилися кадрові перестановки на "вторинному" рівні - наприклад, заступників міністрів. За словами Президента Віктора Януковича, всі ці зміни - лише перший етап "великої" адмінреформи. Так, ще в грудні був підготовлений проект нового закону про державну службу та зміни до закону про Кабмін Україні. Портал "Політика і гроші" з'ясовував "підкилимні" нюанси прийдешніх змін і те, який ефект перетрушування Кабміну і держструктур дасть звичайним людям: чи зменшиться кількість довідок, терміни отримання документів, чи будуть ліквідовані побори посередницьких структур і хто саме посилить свій вплив під час проведення затіяної реформи.
Новий прошарок
В Україні формується новий прошарок - державних службовців. Після завершення адмінреформи бути чиновником не лише стане престижно, а й досить прибутково. Причому "прибутково" на абсолютно законних підставах.
В даний час президентський указ привів до урізання структури Кабміну, де залишилося 16 з 20 міністерств, а віце-прем'єри тепер поєднують свої пости з керівництвом якимсь міністерством. Скорочується і штат решти "міністерій" - приблизно на 1/3. У цілому тепер буде 6 типів центральних органів виконавчої влади: крім міністерств, це служби, інспекції, агентства, незалежні регулятори і органи зі спеціальним статусом. Новий склад неміністерських органів - 28 служб, 12 агентств і 7 інспекцій.
Чиновники, які зберегли свої пости, можуть не боятися за розвиток своєї кар'єри. У владній верхівці залишаться найбільш наближені до Януковича особи, які продемонстрували свою ефективну роботу. Мало того, таким чиновникам світить підвищення заробітної плати за рахунок звільнених колег.
Копія Росії
Експерти звертають увагу на схожість нинішньої реформи з аналогічними змінами в Росії, що відбулися 10 років тому. Тоді в РФ теж скорочувалося загальне число міністерств та інших центральних виконавчих органів. Подібність виявляється навіть у назвах - наприклад, у федеральному уряді також було створено міністерство економічного розвитку і торгівлі, констатує голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Крім того, Кремль тоді теж проводив укрупнення структур виконавчої влади. Що ж, рівняння Києва на "великого брата" все більше, у тому числі і за формою. Однак більшість експертів - включаючи і російських - сходиться на тому, що реформа Москві тоді не вдалася, результатом чого стала низка "зворотних" дій, включаючи розукрупнення міністерств.
Що стосується цілей і завдань адмінреформи, вони полягають, звісно, не в підвищенні престижу влади. Загальна мета реформи - централізація і концентрація керованості влади в одних руках. Це якраз вписується в політику В.Януковича щодо монополізації економіки і політики країни. Не дивно, що навіть ті слабкі позиції, які були у виконавчій владі у союзників Партії регіонів (ПР) по коаліції у Верховній Раді, в результаті адмінреформи ослабли.
Так, колишній глава Мінекономіки Василь Цушко прийшов у Кабмін за квотою Компартії. Втім, для Цушка знайшлося інше важливе місце - голови Антимонопольного комітету (АМКУ). В останні роки глава цієї структури у вітчизняній політсистемі був свого роду "цербером" - зачинателем і ключовим провідником атак провладного лобі на привабливі активи в різних бізнес-сферах.
Інший "виключенець" - Юрій Ященко, який керував Мінвуглепромом і був заступником міністра ще в Кабміні Юлії Тимошенко. Що вже само по собі, за мірками "регіоналів", великий мінус: спостерігачі зауважують, що після призначення прем'єром Миколи Азарова "полетіли голови" не тільки заступників міністрів і голів підрозділів міністерств, а й управлінців рангом нижче, аж до дочірніх структур та їх відділень у регіонах. А адмінреформа, загалом, вже друга хвиля кадрових рішень.
Далі екс-міністр транспорту Костянтин Єфименко, за інформацією Київського центру політичних досліджень і конфліктології (КЦПДК), представляв у владі інтереси не тільки Володимира Литвина, але й одного зі спонсорів ПР Василя Хмельницького. Експерти впевнені, що в цілому адмінреформа серед усього іншого покликана зміцнити позиції головних "біло-блакитних" центрів впливу, пов'язаних з іменами першого віце-прем'єра Андрія Клюєва і голови президентської адміністрації (АП) Сергія Льовочкіна. З не-членів ПР в новому складі кабінету залишилися тільки Сергій Тігіпко (нині віце-прем'єр і міністр соціальної політики) і "помаранчевий ренегат" Віктор Балога (глава МНС).
При цьому Тігіпко, зазначає директор КЦПДК Михайло Погребинський, покликаний зіграти роль "громовідводу" під час непопулярних реформ-2011 і вже відомий своїми непопулярними висловлюваннями з тієї ж пенсійної реформи, яку пропонував не обговорювати з народом. А вже такі призначення, як донецького банкіра Сергія Арбузова главою Нацбанку, і експерти, і більшість банкірів вважають просто-таки одіозними.
До рівня Януковича ще не доросли
В Інституті практичної політики додають: крім централізації влади, у Януковича є ще, принаймні, кілька причин проводити адмінреформу. По-перше, каже директор Інституту Богдан Бабич, "Віктор Федорович уже отримав у цьому житті все, про що може мріяти простий смертний. У березні-2010 він все-таки виграв свої "вибори-2004" і довів всім - а в першу чергу собі - що може бути главою держави. Тепер його мотивація перемістилася з області забезпечення інтересів (політичних, корпоративних та ін..) у сфери "ментальні".
Якщо згадати відому теорію ієрархії потреб Абрахама Маслоу, то Янукович зараз на стадії самовираження, він явно хоче увійти в історію як Президент, за якого Україна стане більш сильною державою і з нею, так само як і з Президентом Януковичем, будуть рахуватися у світі. Але його ще чекає біг з перешкодами - бюрократичний баласт, олігархи, плюс зграя партійних товаришів, які "не доросли" до потреб свого шефа. Багато хто з них застрягли на нижніх щаблях, залишилися на рівні "дай". Ось цим персонажам Янукович і хоче зробити "чистку". Мінімізувати залежність від ПР і/або союзників при кадрових призначеннях, і від олігархічного "дружнього поплескування по плечу", від надмірної опіки з боку".
По-друге, оптимізація бюрократичного апарату потрібна для підвищення керованості системи, в т.ч. шляхом зниження рівня конкуренції між основними кланами. Звідси і подальше зосередження управління країною в одних руках. Але концентрація повноважень - це і концентрація відповідальності, продовжує Б.Бабич: тепер за кожного недбалого чиновника Янукович, по суті, відповідає персонально. На початковому етапі поновлення політсистеми таке авторитарне адміністрування може бути необхідно, але потім все ж таки доведеться ділитися повноваженнями з парламентом і Кабміном (в процесі конституційної реформи).
Справді, що стосується перерозподілу впливу між основними навколовладними "центрами сили", то в наявності не тільки ослаблення вторинних гравців, але й процес, по-своєму зворотний - демонополізація контролю і функцій між провідними особами. Досить подивитися на розподіл повноважень в новій структурі Кабміну, кажуть фахівці. Скажімо, якщо віце-прем'єр А.Клюєв має комерційні інтереси в енергетиці і курирує її в Кабміні, то ціноутворення і тарифна політика перебувають під контролем віце-прем'єра Бориса Колесникова, який має конкурентні відносини з Клюєвим. "Чомусь це пройшло повз багатьох аналітиків, - каже Б.Бабич. - І на такому тлі призначення В.Цушка головою АМКУ - знакове, тому що ця фігура на такій позиції може як ніколи стати "караючим мечем" для олігархів" .
Отже, президент створює свою систему стримування і противаг, залишаючи собі місце головного "розводящого". За експертними оцінками, це дуже схоже на стиль правління Леоніда Кучми. Так, акцентують фахівці, Льовочкін став самостійною фігурою, яка багато в чому визначає розпорядок дня президента, а Клюєв сконцентрував у своїх руках контроль над виконавчою вертикаллю. Але остання крапка в рішеннях належить Януковичу особисто. Що ж стосується схожості з кучмівським періодом, то в міністерства повертаються давно забуті держсекретарі, і це подається як європейська практика розподілу політичних та адміністративних функцій.
За оцінкою глави Міжнародного центру перспективних досліджень Віри Нанівської, "в 2001 р. інститут держсекретарів вже вводився, в 2002 р. від цього відмовилися. Але механізм був розроблений дуже якісний. У нинішньої ж влади просто фантастичні можливості для ефективної реформи. З іншого боку, незрозуміло, як радянський - де-факто - держапарат буде в цілому перетворений на адміністрацію європейського типу, іншими словами, як відбудеться еволюція з риби в жабу".
Що буде далі?
Так чи інакше, ця реформа, як і будь-яка інша, перш за все, лягає на плечі платників податків. Як нова влада ставиться до невеликого бізнесу, ми вже побачили по розгону підприємницького "Майдану". Адже мале підприємництво - найважливіший постачальник податків. І саме на його плечі ляже значна частина витрат на управлінське оновлення, які, за експертними оцінками, становлять не менше 400 млн грн. лише на першому етапі. Економія від теперішнього скорочення 138 тис. держслужбовців та оптимізації управлінської структури повинна скласти близько 1 млрд. грн. - Але, ясна річ, ці кошти не підуть ні на поліпшення життя населення, ні на підтримку малого бізнесу.
На другому етапі адмінреформи передбачається оптимізувати Адміністрацію Президента (АП) та органи влади на місцях, і це буде відбуватися протягом всього 2011 року. До речі, заміна місцевого апарату аж до районних держадміністрацій почалася вже в кінці минулого року. У цілому ж це все можна сприймати у світлі оголошеного ще навесні 2010 р. курсу на "модернізацію" країни, що передбачає конституційну, аграрну, енергетичну та інші великі реформи. Причому цього разу до парламентських виборів, що відбудуться у наступному році, треба не просто провести вигідні зміни, а й продемонструвати хоч якісь їхні позитивні підсумки. Скажімо, реального спрощення деяких бюрократичних процедур, пару антикорупційних "викриттів", зняття (все-таки) непопулярних фігур на зразок Тігіпка, та й самого Азарова.
Поки ж з указу Президента про оптимізацію адміністративної вертикалі випливає те, що до початку лютого І етап реструктуризації повинен бути закінчений, всі призначення зроблені - аж до начальників із заступниками в департаментах міністерств. І, відзначає Б.Бабич, у лютому влада, нарешті, повноцінно запустить проект "модернізація". А щоб цей меседж не відторгався суспільством (як зараз, за даними соцопитувань, відбувається з адмінреформою), і Кабмін користувався довірою, в нього знову прийдуть нові особи. Аж до заміни прем'єра, а також, наприклад, голови СБУ Валерія Хорошковського, резюмують аналітики.
Андрій Боярунець
За матеріалами: Фiнансовий Захист
Поділитися новиною
