3022
США стали в чергу за китайськими грошима
— Казна та Політика
В ході чотириденного візиту до США голови КНР Ху Цзіньтао між двома країнами були підписані експортні угоди на $45 млрд. Більше 70 контрактів на постачання в Китай продукції американських компаній охоплюють такі галузі економіки, як авіаційна промисловість, виробництво автомобілів з гібридними двигунами, сільське господарство, машинобудування, розробка програмного забезпечення, газова галузь і залізничний транспорт.
Найдорожчим контрактом стала угода на постачання в Китай 200 літаків Boeing на загальну суму в $19 млрд. Глава компанії Boeing Джим Макнерні був одним з високопоставлених представників американського бізнесу, що брали участь у зустрічі Барака Обами і Ху Цзіньтао в Білому домі. Угоди з Китаєм підписали і такі великі американські компанії, як General Electric, алюмінієвий гігант Alcoa, аерокосмічна корпорація Honeywell, виробник ядерних реакторів і устаткування для АЕС Westinghouse, а також Caterpillar, що спеціалізується на будівельній і гірничодобувній техніці. Крім того, в адміністрації президента США повідомили, що Китай інвестує в економіку США близько $3 млрд.
Барак Обама, для якого однією з основних внутрішніх економічних проблем є високий рівень безробіття, заявив, що угоди з Китаєм "підтримають близько 235 тис. робочих місць в США". "Спостерігаючи те, як зростає і розширюється соціальний прошарок середнього класу в Китаї, ми можемо сподіватися, що найближчими роками зможемо подвоїти експорт наших товарів до Китаю, це, у свою чергу, сприятиме збільшенню кількості робочих місць в США", - стверджує Барак Обама.
Керівництво США запевняє, що обидві країни зацікавлені в економічному процвітанні один одного. "Тоді, коли деякі сумніваються у перевагах співробітництва між США і Китаєм, цей візит має шанс продемонструвати просту істину: ми надзвичайно зацікавлені в успіхах один одного, у взаємопов'язаному світі, у глобальній економіці. Ми будемо більш процвітаючими та більш впевненими, якщо будемо працювати разом", - заявив президент Обама, завершуючи зустріч з Ху Цзіньтао. Американський президент також повідомив, що він отримав від китайського лідера запевнення в тому, що компанії зі США не будуть дискриміновані у боротьбі за контракти уряду Китаю.
Водночас між США і Китаєм зберігаються гострі розбіжності у сфері валютної політики. В ході кожної двосторонньої зустрічі США протестують проти штучного заниження курсу китайського юаня, яке дає переваги китайським експортерам, ускладнює американських роботу компаній на величезному китайському ринку і веде до розростання дефіциту США в торгівлі з Китаєм. Зі свого боку Китай незадоволений рішенням Федеральної резервної системи влити в економіку США $600 млрд. за допомогою придбання облігацій казначейства, яке призведе до припливу в Китай спекулятивного капіталу і підхльосне і без того високі темпи інфляції. Китайська влада стверджує, що багато факторів говорять про те, що "обмінний курс юаня не є головною причиною незбалансованості китайсько-американської торгівлі".
Після того, як Народний банк Китаю заявив про намір підвищувати гнучкість юаня, за сім місяців його курс виріс на 3,6%, з 6,83 за $1 у червні 2010 р. до 6,5883 юаня за $1. Барак Обама привітав кроки уряду КНР, спрямовані на підвищення гнучкості національної валюти. При цьому президент США заявив, що юань "як і раніше недооцінений" і що "необхідна подальша корекція його обмінного курсу".
За його словами, якщо курс юаня зросте, це підштовхне попит на внутрішньому ринку Китаю і допоможе вирішити уряду Китаю проблему з інфляцією. "Ми будемо продовжувати стежити за вартістю китайської валюти, яка повинна визначатися ринковими показниками. Це необхідний елемент успішності системи, в якій країни не будуть користуватися незаслуженими економічними привілеями", - заявив президент Барак Обама. У результаті сторони випустили спільну заяву, в якій говориться, що вони "будуть відслідковувати ефект, що здійснюється на світову економіку валютною політикою".
Провідні розвинені країни, які зіткнулися з нестачею фінансових ресурсів, розраховують на пожвавлення своєї економіки за допомогою китайських грошей і великих контрактів, які стимулюють виробництво і робочі місця. Так, в кінці 2010 р. в ході візиту до Франції голови КНР Ху Цзіньтао між китайськими та європейськими компаніями були підписані контракти на суму $22,7 млрд. (EUR16 млрд.). Найдорожчий контракт уклав європейський авіавиробник Airbus на постачання в Китай 102 літаків. Загальна сума цієї угоди склала $ 14млрд. Прем'єр-міністру Великобританії Девіду Камерону в ході візиту в Китай вдалося підписати комерційні угоди на меншу суму, яка склала $ 2,5 млрд. США, яким вдалося домовитися з Китаєм про контракти на $45 млрд., у гонитві за китайськими грошима залишили європейців далеко позаду.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
