656
Кооперативи позичальників для ризикових обивателів
— Кредит&Депозит
МВС ініціює заборону кредитних спілок. Про це міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов заявив, виступаючи у Верховній Раді. За словами міністра, кредитні спілки грають не велику роль для економіки країни, але їх діяльність нерідко завдає значної шкоди громадянам. Держфінпослуг одразу відгукнулася на репліку МВС. Глава Держкомісії Василь Волга сказав, що ліквідація галузі - не вихід із ситуації. Жити чи померти кредитним спілкам і чому? Однозначної відповіді на це питання від фахівців ми так і не отримали...
"Ми визнаємо наявність величезних проблем і неодноразово говорили про них на всіх рівнях. Держфінпослуг бачить проблему навіть глибше міліції, оскільки ми щодня зустрічаємося з громадянами, які постраждали від недобросовісних кредитних спілок. Проблема вимагає негайного вирішення, і не дивно, що глава МВС виступив настільки різко", - зазначив Василь Волга в заяві, яку поширила його прес-служба.
На його думку, ідея кредитних спілок хороша і успішно працює в багатьох країнах. "Банки просто не в змозі забезпечити мікрокредитування, потреба в якому в Україні становить 50 млрд. грн. на рік. Але спочатку держава створила цю систему з грубими порушеннями в її суті", - вважає голова Держфінпослуг.
Він повідомив, що Комісією було розроблено і подано на розгляд Кабінету міністрів нову концепцію розвитку кредитної кооперації, яка передбачає вирішення всіх проблемних питань.
За словами Волги, необхідно вжити заходів у трьох напрямках. По-перше, здійснити законодавчі зміни в правилах гри для кредитних спілок, зокрема, виключити їх всеукраїнський статус. По-друге, створити Фонд гарантування вкладів громадян і, по-третє, провести рефінансування, одночасно посиливши контроль з боку держави. "Нам необхідне відновлення довіри до системи кредитної кооперації і багаторазове її розширення", - заявив голова Держфінпослуг.
Не змогли відмовчатися і представники ринку. У "Відкритому зверненні Всеукраїнської асоціації кредитних спілок (ВАКС) з приводу тези Анатолія Могильова про "поховання" кредитних спілок" вони пустилися в довгі розмірковування про те, що кредитні спілки - це установи кооперативного типу, ринкова ніша яких - соціальне кредитування та мікрокредитування, орієнтоване на надання фінансових послуг переважно пенсіонерам та представникам малозабезпечених верств населення, дрібним підприємцям і фермерам, які не належать до пріоритетної клієнтської базі банків. Кредитні спілки значною мірою сприяють підвищенню загального рівня купівельної спроможності та зайнятості населення, особливо в сільській місцевості.
При цьому ВАКС визнала, що на ринку присутня певна кількість кредитних спілок, що "мають нестабільний фінансовий стан і недостатній рівень платоспроможності, а відповідно, і проблеми з розрахунками за зобов'язаннями перед вкладниками". І посадові особи частини з них порушили закон, за що повинні понести невідворотне покарання. Але таких кредитних спілок - 43 з 700, що працюють на ринку, або близько 6% від загальної кількості. Саме стільки кредитних спілок (КС) сьогодні знаходиться в режимі особливого супроводу з боку регулятора в особі Держфінпослуг. І саме стосовно посадових осіб такої ж кількості КС сьогодні порушено кримінальні справи за лінією МВС.
Розмірковуючи в тому ж ключі далі, ВАКС дійшла до стандартного висновку: ринку необхідний фонд гарантування вкладів членів КС або поширення на КС юрисдикції банківського Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. А також - певна кількість грошей на рефінансування.
Таким чином, є дві позиції: категорична міліцейська (геть неподобства!) і абсолютно передбачувана - комерсантів і регулятора (невеликі гріхи кількох негідників - не привід ліквідувати весь сектор). Істина, як відомо, знаходиться десь посередині.
На думку одного з фінансистів, який кілька років присвятив роботі в системі КС, концептуально прав, звичайно ж, Могильов: кредитні спілки, за своєю суттю, - це архаїчна, застаріла форма кредитної установи, і з розвитком банківського мікрокредитування вона вмирає природною смертю. Але не можна відмовити в логіці і захисникам ринку: практично ліквідувати кредитні спілки зараз і не "зробити боляче" їх вкладникам - неможливо.
"Кредитні спілки за своїм задумом - це кооператив позичальників, - пояснює наш співрозмовник. - Згідно з профільним законом, люди, в кількості не менше 50 людей, можуть об'єднатися, зробити пайові внески, внести вклади, і за рахунок цих грошей кредитувати один одного. Фактично КС - це офіційна каса взаємодопомоги, система, яка розвивалася ще за часів царської Росії. Їм сотні років".
Але в сучасних умовах, вважає експерт, коли мікрокредитування здійснюється банками, невеликі позики можна отримати мало не миттєво, в повідомному порядку, на кредитні та зарплатні картки, кредитні союзи з економічної точки зору дійсно втрачають сенс. Їх можна згортати як вид фінансової установи. Але не зараз, а в майбутньому, років через 5-10.
"Хоча я впевнений, що Могильов так глибоко питання не досліджував. Він знає його з міліцейською позиції: ошукані пенсіонери, копійчані вклади, метушня з кримінальними справами. І ліквідацію ініціював, просто щоб міліції клопоту було менше", - вважає колишній директор КС.
Але ліквідувати кредитні спілки так само легко, як гральний бізнес, не вийде, тому що "рулеточну", грубо кажучи, закрили, і все. Замок на дверях повісили, персонал розігнали, справу зроблено. А закриття КС - це розрахунок з усіма членами кооперативу, яких може бути 200, а може - 200 тис. (умовно кажучи). І просто так взяти і роздати всім вклади неможливо, бо гроші в обороті.
До того ж КС - це самостійний вид бізнесу. У цього бізнесу є боси. Є люди, зацікавлені в тому, щоб ринок працював і процвітав.
"Кредитні спілки - це ризиковий вид заробітку на відсотках за вкладами, - говорить наше джерело. - Гроші, внесені членами кредитних спілок, не гарантуються ні державою, ні спільнотою КС. Ні солідарної відповідальності учасників ринку у вигляді фонду гарантування вкладів, як у банків. Але для любителів ризикувати, отримати більш високий відсоток, ніж в банках, це хороша можливість заробити: КС, як правило, залучають гроші громадян під вищі ставки, ніж банки.
Зручні кредитні спілки і тим, хто реально ними володіє. Згідно із законодавством, як в будь-якому кооперативі, вищим органом керівництва кредитної спілки є загальні збори, які мають збиратися не рідше одного разу на рік. І не пізніше, ніж за 30 днів до нього, кожен член спілки повинен отримати письмове запрошення.
Однак структури зі всеукраїнським статусом просто фізично не можуть зібрати всіх своїх членів. Тому їх господарем насправді є той, хто контролює правління та голів правління. Це, звичайно, відкриває широкі горизонти для зловживань з грошима вкладників.
Тому заяви, наче кількість проблемних КС обмежується тільки тими чотирма десятками, які знаходяться в розробці МВС, було б, м'яко кажучи, зменшенням. 43 фігуранта кримінальних справ - це вже хлопці з "крайньою формою шахрайства". На багато інших КС їх вкладники скаржаться регулятору (Держфінпослуг) і в правоохоронні органи, але процес покарання зловмисників перебуває в "марудній" стадії перевірок", - резюмує він.
У цій ситуації говорити про державне рефінансування і, тим більше, про державне гарантування вкладів не доводиться взагалі. "І рефінансування, і солідарна відповідальність за вклади згорілих КС - все це можливо і зараз, - розповідає анонімний представник ринку. - І деякі кредитні спілки досить часто беруть кредити рефінансування в банках. Природно, під заставу. Але вони ж хочуть отримувати ресурси від держави. За низькими відсотковими ставками. А цього, швидше за все, не буде або буде, але для обраних. Тут все залежить від політики НБУ. Раніше він категорично відхрещувався від кредитних спілок, кажучи, що це не його сектор відповідальності, і грошей не вистачає навіть для нужденних банків.
Що ж стосується гарантування вкладів, то "прив'язати" сюди відповідальність держави не вийде. І коли голова Держфінпослуг Василь Волга пропагує це, він чи то не розуміє природу КС, чи то робить вигляд, що не розуміє. За визначенням це кооперативна організація, створювана шляхом добровільного об'єднання громадян. І ніяких законних підстав для витрачання бюджетних коштів на ці цілі немає.
Якщо ми дамо в борг комусь і не отримаємо назад, держава повинна нам повертати гроші? Ні. Більш того, держава не виконує навіть ті зобов'язання, які закріплені за ним законом. Наприклад, досі немає виплат з вкладів Ощадбанку СРСР.
Якщо б кредитні спілки всерйоз хотіли створити реально робочий фонд гарантування вкладів за рахунок внесків своїх членів (аналог банківської моделі), вони б це давно зробили. Але все обмежується розмовами про добрі наміри, які насправді є димовою завісою для не надто сильної турботи про гроші громадян.
Дмитро Боярчук, виконавчий директор ЦСЕІ "Case-Україна"
Назвати КС виключно негативним явищем, а кредитування в цих структурах - лише деструктивним процесом не можна. Насправді ж кредитні спілки приносять багато користі, оскільки вони дають можливість отримати позики тим людям, у яких шансів на отримання цих грошей в банківських інституціях, по суті, немає. Особливо це актуально зараз, коли банки, навчені кризою, посилили умови видачі кредитів і підняли "планку" вимог для потенційних позичальників.
Об'єктивно це - нормальна економічна практика. Саме з кредитних спілок у цивілізованих країнах "виросли" досить серйозні банки - найстаріші австрійські або німецькі фінустанови мають здебільшого "союзне" коріння.
Інше питання, яким чином налагодити роботу цих організацій і контролювати процес так, щоб КС не "кидали" своїх клієнтів. Адже чимало з них останнім часом "здуваються" або "лопаються" не тому, що спочатку була запланована афера, а через складну економічну ситуацію в країні. Водночас ні для кого не секрет, що через цю ситуацію багато банків обдурювали своїх вкладників на більш великі суми і в більш серйозних масштабах, але банківські установи, тим не менше, ніхто не забороняє. Так що всі сьогоднішні проблеми у КС - це проблеми управлінського та пруденційного характеру. І їх треба вирішувати, а не просто забороняти кредитні спілки.
Галина Акімова, Аліна Морозюк
За матеріалами: Кіевскій ТелеграфЪ
Поділитися новиною
