2010
Бойку дадуть "Укрнафту", а споживачам бензину - цінову кризу
— Енергетика
З кожним днем просування ініціативи Міненерго щодо введення імпортних мит на автомобільне паливо прем'єр-міністр Азаров отримує додаткові шанси приборкати амбіції Юрія Бойка.
Полеміка між урядом і двома групами гравців ринку нафтопродуктів - імпортерами і власниками українських НПЗ - привела до несподіваного результату.
Замість згоди на введення з 1 лютого загороджувальних імпортних мит на нафтопродукти прем'єр-міністр Микола Азаров порадив ініціатору цього кроку главі Міненерго Юрію Бойку навести порядок у вітчизняному видобутку нафти, без якого ренесанс нафтопереробки неможливий.
Прем'єр заявив, що Міненерго має ініціювати зміну керівництва напівдержавної "Укрнафти". Енергетичне відомство, цілком природно, заявило про повну готовність. Що аж ніяк не розвіяло тривожних цінових очікувань на ринку автомобільних палив.
Їх підживлює суперечка між імпортерами і власниками вітчизняних НПЗ. Заводи відкрито шантажують Міненерго повною зупинкою в разі, якщо відомство не схилить Кабмін до введення загороджувальних заходів. Імпортери, у свою чергу, вимагають від голови Міненерго Юрія Бойка припинити орієнтуватись на виробників, і згадати про споживача, запевняючи, що будь-яке обмеження імпорту призведе до обмеження обсягів поставок і подальшого витка цін.
Найбільш лаконічно сформував позицію імпортерів президент "Галнафтогазу" Юрій Антонов. "Питання стоїть дуже просто: хто заплатить за модернізацію застарілих українських НПЗ - споживач чи все ж власник? При введенні імпортних мит модернізація ляже на споживача. А при збереженні конкурентного середовища власникам доведеться шукати для модернізації свої або залучені гроші", - заявив він. Подібну точку зору 18 січня підтримало Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України.
Не менш лаконічна заява прозвучала з боку протилежного табору компаній-власників НПЗ. "Група ТНК ВР Коммерс може вже в кінці першого кварталу зупинити Лисичанський НПЗ через його збитковість. Для недопущення цього компанія звернулася до уряду України з вимогою захистити вітчизняного виробника", - відрізав керуючий директор російсько-британської компанії "ТНК ВР Коммерс" Дідьє Казимиро.
Прем'єр-міністр Микола Азаров і голова Міненерго Юрій Бойко в цій ситуації опинилися між двох вогнів. З одного боку, загороджувальні заходи навряд чи допоможуть всім власникам НПЗ однаково. Більшість з них не перший рік перебувають у процесі "стагнуючої" модернізації. З іншого боку, введення мит навряд чи дасть збільшення надходжень до бюджету. Події будуть розвиватися, швидше за все, за протилежним сценарієм: якщо імпорт істотно скоротиться, то що виник дефіцит призведе до зростання цін. Спочатку - на бензиновому ринку, а потім, за інерцією на всіх інших.
Прийдешньої весни українців і без цього очікує чергове підвищення тарифів на електроенергію та комунальні послуги. У сумі з потенційним бензиновим ажіотажем, ця гримуча суміш новацій може створити на початку 2011 року дуже плідний ґрунт для зростання інфляції. В Україні ця тенденція традиційно вважається передвісником "ротації" уряду.
Микола Азаров, на місце якого вже не один раз пророкували Юрія Бойка, не може не розуміти такої перспективи. І як досить грамотний апаратник, прем'єр вирішив почати складний діалог з можливим наступником. Цей діалог, судячи з усього, поки не пов'язаний лише з прийдешніми ціновими баталіями і перебуває лише в площині субординації. По суті Кабмін доручив Міненерго не поспішати з введенням мита, а спочатку навести лад у ввіреному йому господарстві. Зокрема, улагодити взаємини з засновниками групи "Приват" (яка контролює Кременчуцький НПЗ і менеджмент "Укрнафти").
Реалізувати благі наміри Міненерго і "Нафтогазу України" технічно навряд чи вдасться раніше 25 лютого, на яке заплановано загальні річні збори акціонерів "Укрнафти". А прогнозувати результат цих зборів - все одно що ворожити на кавовій гущі. Причин тому як мінімум дві. Перша, традиційна - це багаторічні суперечки між "Нафтогазом" і "Укрнафтою" про те, хто ж з них має право розпоряджатися газом вітчизняного видобутку.
Поки що в цій суперечці виграють приватні акціонери "Укрнафти", а не державні. Є ще й друга причина. Засновники "Привату" вже встигли висловити готовність піти назустріч прагненням влади змінити менеджмент "Укрнафти". Щоправда, паралельно з цим керівництво компанії пообіцяло визначитися з датами виведення цінних паперів на європейські ринки. Цей процес за своєю бізнес-ідеологією не сумісний з різкими кадровими ротаціями. Небагата українська держава, як правило, в такій справі скоріше тягар, ніж допомога. Якщо, звичайно ж, від імені держави "Укрнафті" не почнуть допомагати приватні компанії, близькі до перших осіб уряду.
Цілком можливо, що коли-небудь, наприклад до літа або осені, Міненерго і "Приват" сторгуються з усіх вище означених питань. Однак, за цей час на хвилі негативних очікувань ціни неминуче поповзуть вгору, що дасть підставу главі Кабміну предметно розібратися, чому Бойко на початку року поступився тиску нафтопереробників.
Андрій Старостін
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
