949
"Ъ": Розпочати покарання
— Казна та Політика
Тон дискусії в Європарламенті задала глава МЗС ЄС Кетрін Ештон, яка заявила, що репресії, що розпочались після президентських виборів у Білорусі, шокували Європу та її особисто. "Події в Білорусі - це пряме порушення прав людини, фундаментальних свобод і демократії. Застосування сили проти опозиції і представників громадянського суспільства підірвало виборчий процес. Ситуація термінова, і нам треба діяти негайно", - звернулася вона до членів Європарламенту.
Вони почали діяти ще напередодні: у вівторок всі шість фракцій Європарламенту склали власні проекти резолюції по Білорусі. Багато партій вимагали обмежити торговельно-економічне співробітництво ЄС з Білоруссю. Так, Європейська народна партія вважає за необхідне заморозити рахунки в ЄС держкомпанії "Белтехекспорт" та інших фірм, що спеціалізуються на постачаннях озброєнь та військової техніки. А альянс ліберал-демократів вимагав накласти санкції на всі білоруські держпідприємства. Зелені закликали країни ЄС утриматися від інвестицій в Білорусі та ведення там бізнесу.
Вчора п'ять фракцій зуміли домовитися про консолідований текст, який і буде винесено на голосування сьогодні (не підписали його тільки ліві). У спільному проекті резолюції депутати просять Єврокомісію і Раду ЄС ввести візові санкції проти білоруських чиновників, суддів і співробітників правоохоронних органів, відповідальних за фальсифікацію виборів, а також репресії і арешт членів опозиції, заморозити їх активи в країнах ЄС. У компромісному варіанті пунктів про економічні санкції немає, проте є вимога про недопущення Білорусі до участі в саміті "Східного партнерства" в Будапешті і пункт про необхідність заморожування будь-якої фінансової допомоги Мінську, в тому числі кредитних ліній МВФ і європейських банків.
Крім того, у спільному тексті з'явився пункт про те, що "Європарламент шкодує про рішення Росії визнати вибори і класифікувати репресії в якості 'внутрішньої справи' Білорусі". Однак таке м'яке формулювання влаштувало не всіх. Член фракції ліберал-демократів Крістійна Оюланд (Естонія) заявила, що дії ЄС щодо Москви повинні бути не менш рішучими, ніж стосовно Мінська, оскільки Кремль здійснює ключовий вплив на білоруський режим.
Експерти переконані, що позиція Європи щодо білоруської влади з часом тільки посилюватиметься. Глава білоруського інформаційно-аналітичного порталу "Імперія" Юрій Баранчик пояснив, що це пов'язано, зокрема, з підходом Вашингтона, який вимагає вживання рішучих заходів відносно Білорусі, і з підходом Москви, яка більше не схильна дотувати білоруський бюджет дешевими енергоресурсами. Підтвердженням такої оцінки стала з'явилася вчора інформація про те, що акредитовані в Білорусі посли європейських країн мають намір проігнорувати інавгурацію президента Лукашенка,
Вона відбудеться 21 січня. У цей день, за повідомленням інформаційного ресурсу "Хартія` 97", посли збираються взагалі покинути межі Білорусі.
Окрім того, ще до офіційного запровадження санкцій Європа розпочала покарання білоруських чиновників. Вчора підтвердилася інформація про те, що главу МЗС Білорусі Сергія Мартинова не пустять на Мюнхенську конференцію з безпеки, яка відбуватиметься 4-6 лютого. Про це оголосив голова цього важливого форуму Вольфганг Ішингер. За його словами, він скасував запрошення панові Мартинову "через грубі та масові порушення прав людини в Білорусі після виборів президента 19 грудня".
Жорсткість позиції Європи по відношенню до Мінська зустрічає підтримку в стані білоруської опозиції. Глава "Білоруського народного фронту" Олексій Янукевіч заявив, що опозиція закликає ввести найжорсткіші економічні санкції відносно білоруської влади, обмеживши надання їм фінансової допомоги та надання кредитів. "Ми та світова громадськість повинні домагатися звільнення заарештованих опозиціонерів, - пояснив пан Янукевіч.- І тільки економічні санкції можуть цьому сприяти".
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
