6615
За що вузи не мають права брати гроші з бюджетників?
— Казна та Політика
Вузи мають право брати додаткову плату зі студентів лише за користування спортзалом, інтернетом, поліграфічні послуги та оформлення документів. Встановлювати плату на підставі інших причин, приміром перездачу іспитів, заборонено.
Як повідомляє газета "Сегодня", студенти КПІ, "Шевченко", КНЕУ, НАУ, "Драгоманова", Львівської політехніки стверджують, що ні за що не платять. Однак нам вдалося знайти вузи, в яких все-таки офіційно беруть гроші зі студентів. "Наприклад, в моєму вузі бюджетники щорічно платять 1500 грн. За бібліотеку, інтернет, спортивні секції і додаткову іноземну мову. Цю суму ми вносимо на початку навчального року", - розповідає Олена, студентка Чорноморського держуніверситету ім. Петра Могили.
Заступник начальника відділу департаменту економіки та фінансування МОН Ірина Ісаєва говорить, що вуз не має права брати гроші зі студентів за користування бібліотекою в робочий час і інтернетом. Тому вона радить студентам домагатися перегляду вартості цього внеску.
"Перше, що їм варто зробити, це через органи студентського самоврядування організувати зустріч з ректором, який пояснив би їм ціноутворення платних послуг вузу. І взагалі бажано добитися, щоб у вузі зробили плату за кожну послугу окремо, а не змушували платити студентів за все відразу", - говорить експерт.
У Могилянці також бюджетники платять щороку 2500 грн. Це благодійний внесок на розвиток вузу. За словами студентки Катерини Дрьомової, цей внесок сплачується для того, щоб після випуску з університету отримати не тільки диплом держзразка, але і "диплом НаУКМА".
"Звичайно, щоб його отримати, студент обов'язково повинен добре вчитися, - каже студентка. - Гроші можна і не платити. Можна отримати диплом, роблячи "добрі справи" для вузу. Приміром, брати участь у наукових конференціях або відпрацювати на благо університету 200 годин на рік. Можна бути помічником на кафедрі. А я, наприклад, зараз працюю оператором три рази на тиждень по 1,5 години в нашому інтернет-центрі".
Гроші зі студентів заборонено брати за:
- проведення пробного тестування;
- ліквідацію академрізниці при переведенні з одного вузу до іншого;
- відновлення у вузі;
- перездачу іспитів;
- відпрацювання пропущених лабораторних занять;
- за консультації викладачів;
- користування бібліотечною літературою в неробочий час (такої послуги не буде взагалі);
- видачу архівних довідок, виписок з навчальних планів, адміністративних довідок для тих, хто виїжджає за кордон;
- користування інтернетом.
За що потрібно платити:
- користування спортзалом (якщо не передбачено навчальним планом);
- інтернет (платять тільки ті, хто не вчиться і не працює в конкретному вузі);
- поліграфічні послуги (наприклад, ксерокс);
- оформлення студентського квитка, залікової книжки (для контрактників), диплому та їх дублікатів в разі втрати.
Джерело: Постанова Кабінету Міністрів №796
За що можна встановити плату
Точка зору вузів. Якщо говорити про топ-вузи Києва, то після набрання постановою чинності в первісному вигляді жоден з них не ввів платні послуги. "У нас навчається багато дітей з малозабезпечених сімей, і вводити плату за щось було б несправедливо по відношенню до них", - говорить ректор КПІ Михайло Згуровський.
У "Шевченка" керувалися іншим принципом. "Ми принципово вирішили не брати плату за перездачу іспитів і пропуски, тому що грошима цю проблему не вирішити, - вважає проректор з науково-педагогічної роботи КНУ ім. Т.Шевченка Володимир Бугров. - Потрібно дивитися в корінь: розробляти у співпраці зі студентами механізми мотивації студентів до навчання". Якщо за що і брати гроші, то, на думку Володимира Бугрова, за послуги, не передбачені навчальним планом. Наприклад, якщо студент захоче вивчити додаткову іноземну мову або пройти курс з предмету, якого немає в навчальній програмі.
У Львівській політехніці також не вводили плату за послуги, вказані в 796-й постанові. Але в цьому вузі вважають, що частину її пунктів потрібно було залишити. "У нашому вузі ніколи не йшла мова про введення тих "конфліктних" платних послуг, які обурили студентів, і ми не планували вводити їх, - говорить ректор Юрій Бобало.
- Але якщо б все-таки довелося змусити студентів платити, то, думаю, що ми б ввели плату за пропущені лабораторні заняття. Адже тут йдеться про "небюджетні" витрати вузу (електроенергія, реактиви, позаурочна праця викладача тощо) - їх має покрити студент. Також брали б гроші за повторний курс: якщо студент не склав іспит і у нього є "академборг", то йому можна дати шанс здати цей екзамен знову в наступному році, прослухавши повторно навчальний курс.
Але ми б не вводили ці платні послуги без узгодження з представниками студентського самоврядування". Таку ж позицію займає і проректор НАУ Максим Луцький. "Я згоден з тим, що плату за пропущені лекції і за перескладання вводити було не можна, але плату за пропущені лабораторні заняття потрібно було залишити, - говорить проректор НАУ Максим Луцький. - На якій підставі викладач повинен відпрацьовувати з прогульником ці заняття? Ніде в законодавстві це не прописано".
Точка зору студентів
Більшість опитаних нами студентів категоричні: вони не повинні ні за що платити. І їх зрозуміти можна: стипендії (640 грн.) Вистачає на проїзд та на кефір з батоном. Крім того, багато студентів вважають, що плата за послуги "не вбила" б корупцію. "У результаті були б як платні послуги, так і хабарі, тільки якщо платні послуги наповнювали б бюджети університетів через касу, то хабарі за тими ж пунктами - сімейні бюджети викладачів. І студентам довелося б платити в два рази більше", - вважає Тетяна, студентка одного з престижних столичних вузів.
Єдине, за що деякі хлопці не відмовилися б платити, так це за інтернет (він тепер платний тільки для тих, хто не вчиться і не працює в конкретному вузі). Але лише за умови, що заплачені гроші йшли б на технічний розвиток вузу. Приміром, щоб по університету зробили wi-fi (далеко не у всіх університетах він є).
До слова, активісти громадської ініціативи "Студентський захист" не збираються зупинятися на досягнутому. "Ще ми будемо домагатися, щоб скасували плату за спортзал, - говорить координатор ініціативи Андрій Черних, - серед інших платних послуг, які, на нашу думку, потрібно ліквідувати - це плата за заліковку, студентський, диплом і форму".
Як зараз карають за прогули
Найпростіша схема: прогульник має принести всі зроблені практичні завдання. Але в деяких вузах цим "розправа" не обмежується. "Якщо мова йде про злісних прогульників, то їх "експлуатують" на повну, - розповідає студентка "Шевченка" Ольга. - Наприклад, багато викладачів працюють над своїми науковими роботами. У них немає часу піти в бібліотеку, наприклад, щоб відксерити потрібні матеріали.
Вони посилають туди студентів. До речі, якщо мова йде про фотокопії рідкісних друкованих матеріалів, то в багатьох бібліотеках за це беруть гроші. Іноді студенти як відпрацювання пропущених занять робили таких фотокопій на 200-300 грн." А ось як розповідає студент КПІ Сергій, у них у вузі з прогульниками вирішується все просто: "У 90% випадках з викладачем можна домовитися, щоб здати пропущену лабораторку або з іншою групою, або індивідуально".
Тетяна Недорізанюк
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
