3041
Гнучкий курс
— Валюта
На думку аналітиків і банкірів, якщо не буде форс-мажорних ситуацій, істотних коливань гривні до долара в поточному році не передбачається. Щоправда, є кілька застережень. Наприклад, чи зможе Нацбанк впоратись із керуванням гривнею, дотримуючись побажань МВФ про більшу волатильність національної валюти? І чи не буде проблем із виплатою зовнішніх боргів, загальний обсяг яких (державних і комерційних) становить моторошнувату суму в $ 43,7 млрд.?
Ще у листопаді, коли в Києві працювала чергова місія Міжнародного валютного фонду, Україні озвучили одну із принципових вимог для отримання кредитних траншів: перехід до політики більш волатильного (який коливатиметься під впливом ринкових тенденцій) курсу гривні.
"Україна повинна перейти до більш гнучкого валютного курсу. Це ключовий елемент нашої програми. Перехід до гнучкого курсу пом'якшив би для України можливі зовнішні економічні шоки. Але ми розуміємо, що не можна перейти до гнучкого курсу без запровадження в Україні механізму хеджування валютних ризиків . Гнучкість курсу повинна збільшуватися з часом ... Ви не можете за день перескочити на гнучкий курс ", - заявив постійний представник МВФ в Україні Макс Альєр.
Одним з елементів більш ліберального курсоутворення є зняття адміністративних обмежень, пов'язаних із валютними операціями. Скажімо, в Меморандумі між Україною та МВФ міститься умова, за якою Нацбанк повинен скасувати постанову № 109 (за якою банкам було заборонено враховувати резерви, сформовані у валюті при розрахунку валютної позиції) та дозволити банкам активно скуповувати валюту.
На думку фінансистів, це не дозволить гривні різко зміцнитися у першій половині 2011 року. У той же час на початку другого кварталу можна чекати зростання експорту разом із традиційним пожвавленням на фінансових ринках. У результаті, національна валюта, на думку банкірів, відіграє втрачені позиції. Так вона і буде коливатися навколо позначки 8,05 - такий, за опитуваннями фінансистів, середній курс гривні до долара вимальовується в нинішньому році.
До речі, у держбюджеті-2011 закладено валютний курс на рівні минулого року: близько 7,95 грн. за долар. З офіційною оцінкою збігаються і прогнози рейтингового агентства Fitch Ratings. Його аналітики стверджують, що в 2011 році гривня не тільки утримає поточні позиції (7,95 за $ 1 за курсом НБУ), але цілком може зміцнитись до рівня 7,70 грн. за $ 1.
Вітчизняним банкірам висновки іноземних аналітиків здаються занадто оптимістичними. На думку президента Асоціації українських банків (АУБ) Олександра Сугоняка, об'єктивних чинників для зміцнення національної валюти у цьому році, немає. "Протягом усього минулого року Національному банку вдавалось утримувати курс, - констатує експерт. - Безумовно, це було правильне рішення. В умовах такої доларизації економіки, високої інфляції, тотальної недовіри до гривні і до банківської системи взагалі стабільність курсу була базовою умовою для підтримки стабільності у господарській діяльності, експортно-імпортної політики і багатьох інших ключових галузях економіки країни ".
Тим не менше, в 2011 році політика примусового утримання курсу може не спрацювати, вважає пан Сугоняко. Однією з причин цього є боргова яма, в якій ми всією країною дружно зустріли новий рік.
За даними АУБ, тільки за 10 місяців минулого року валовий зовнішній борг України зріс до $ 111,6 млрд. (з $ 101,7 млрд. у 2008 році). Борг уряду в цій сумі зріс до $ 23,5 млрд., збільшившись за рік в 1,32 рази. Правда, дещо зменшився борг комерційних банків: за станом на кінець минулого року він коливався в розмірі $ 28 млрд. (мінус $ 12 млрд. з початку кризи), але і ця цифра істотно збільшує сукупний обсяг боргових зобов'язань країни.
Якщо ж додати до цього борги українських позичальників перед банками, які (особливо із валютних кредитів) зросли в 1,6 рази і склали після знецінення гривні близько 800 млрд. грн., то виявиться, що сьогодні і населення, і фінансові корпорації , і державний сектор сидять по вуха у класичній борговій ямі. Вийти з якої в поточному році, треба сказати, буде дуже і дуже непросто.
За словами голови НБУ Сергія Арбузова, протягом жовтня-2010 - вересня-2011 на користь нерезидентів необхідно виплатити майже $ 43,7 млрд.
Нацбанк розраховує, що обсяг зовнішніх запозичень у 2011 році, швидше за все, дозволить перекредитувати значну частину запланованих платежів приватного сектора. Про це, зокрема, свідчать тенденції останніх двох років. І цей фактор дозволяє "пом'якшити умови виконання резидентами зовнішніх боргових зобов'язань, які мають переважно довгострокову природу".
А якщо перекредитувати не вийде, тоді що? Якщо виплачувати подібні обсяги боргів, впаде все. Валютних резервів, щоб покрити борги банків і корпорацій, у країни просто немає. Ось вам і форс-мажор для глибокої девальвації гривні.
Другим чинником, що не вселяє оптимізму, є стан вітчизняного платіжного балансу. За словами Сугоняка, якщо у 2009 році дефіцит з даним показником склав $ 1,9 млрд., то за підсумками 11 місяців минулого 2010 року він досяг $ 2,6 млрд. Безумовно, це набагато нижче, ніж у докризовий період, коли дефіцит склав більше $ 14 млрд., але тенденція спрямована на зростання заборгованості. "Зверніть увагу: якщо експорт за 11 місяців минулого року по відношенню до аналогічного періоду 2009 року зріс на 29%, то імпорт збільшився на 35,7% за той самий період. Виходить, що ми продовжуємо більшувати закупівлю товарів імпортного виробництва. Тим самим ми знову стаємо на рейки проїдання і споживання у борг ", - пояснює банкір.
Ризик від дефіциту платіжного балансу буде тиснути на курс національної валюти у випадку світової нестабільності і відтоку грошових коштів з України, говорить експерт. "За умови надходження валюти за капітальними і фінансовим рахунками проблем із курсом не буде. Але якщо припливу не буде або більше того - відбудеться відтік? Тоді ми знову повертаємося до теми нестабільності курсу, девальвації і зростання боргів. Однозначно, якщо дефіцит платіжного балансу в 2011 році досягне $ 4-5 млрд., уряд буде змушений піти на ослаблення гривні ".
У принципі, теза про залежність курсу гривні від експортних успіхів підприємств, не нова. Вважається, що чим більше експортної виручки, тим вище рівень надходження іноземної валюти до країни і, відповідно, нижче її курс. У той же час чим дешевша гривня, тим вигідніше експортерам.
За підрахунками Світового банку, в 2010 році наш експорт зросте на 6,5%, в 2011 році - на 5,5%, в 2012 році - на 5,1%. У той час як імпорт у 2010 році зросте на 10,8%, в 2011 році і в 2012 році - на 5,7%. Таким чином, торговельне сальдо залишиться у мінусі. Хоча і незначному.
На додаток до цього Світовий банк прогнозує в 2010-2012 роках зростання негативного балансу рахунку поточних операцій з 2,2% в 2010 році до 3,4% в 2012 році. Але за умови, якщо буде проводитися зважена зовнішня політика і виконуватися програма з МВФ, ресурс для подолання цього негативного явища з'явиться, - вважають у СБ.
Втім, яка б зовнішня політика нами ні проводилась - зважена або не дуже, - ключовим моментом залишається світова кон'юнктура цін на найпопулярніші експортні товари made in Ukraine: метал, хімію і зерно. За даними статистики, частка товарного експорту з України в загальному експорті товарів і послуг в кінці минулого року склала 82%. Якщо враховувати, що основна наша експортна послуга - це перекачування українськими трубопроводами нафти і газу з Росії до Європи, то виходить, що левову частку продажу за кордон складає саме сировина з низьким ступенем переробки. Від того, які на нього будуть ціни в 2011 році, в значній мірі залежить наше економічне благополуччя. Ну, і курс гривні теж. Банальна, але все ще актуальна істина.
Третій фактор для стабільності або нестабільності національної валюти - поведінка народних мас. На думку заступника голови комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Станіслава Аржевітіна, гарантом стабільності курсу в нашій країні останнім часом виступає не держава з її мізерними золотовалютними резервами, а населення. "Тільки на руках у наших громадян, не кажучи вже про депозити, коштів у два рази більше, ніж всіх запасів НБУ. Тому в 2011 році для української економіки будуть важливі не так нові інтервенції Нацбанку, як ті, які будуть готові здійснювати люди на товарних або на валютних ринках. Саме українського народу буде під силу утримати або обвалити курс ", - вважає Аржевітін.
У цьому плані насторожує, що в останні дні на готівковому валютному ринку відзначено не підкріплене діловою активністю, а тому дуже нагадує спекулятивне пожвавлення. "З 11 січня в оптовому сегменті ринку готівкового долара почалося помітний рух, - констатує фінансовий аналітик Олександр Дмитренко. - Не виключено, що спусковим гачком процесу стало подорожчання долара на валютному міжбанку, яке злякало (ймовірно) досі благодушно налаштованого солідного клієнта. Можливо, спрацювали побоювання , що регулятор може "пустити все на самоплив" з наслідками для доларових цін. Тому у роздрібному сегменті збережеться перевага парадоксального за своєю суттю попиту на "зелень", а оберти торгів можуть помітно зрости ... ".
Єгор Смирнов, Аліна Поліщук
За матеріалами: Кіевскій ТелеграфЪ
Поділитися новиною
