4127
Гряде торгівельна війна?
Світ стоїть на порозі повномасштабної торговельної війни. Як передає Інтерфакс-Україна, про це газету Financial Times днями повідомив міністр фінансів Бразилії Гвідо Мантега. Таким чином, він в черговий раз попереджає про небезпеку маніпулювання валютними курсами.
Мантега заявив, що Бразилія готує нові заходи, направлені на запобігання подальшому зміцненню бразильського реала, а також має намір підняти питання в Світової Організації Торгівлі (СОТ) про недопустимість маніпулювання валютними курсами. За словами міністра, найбільші зловживання допускають США та Китай.
"Це валютна війна, яка переростає в торговельну війну", - заявив Мантега, після того, як минулого тижня інтервенції на валютні ринки провели Бразилія, Чилі та Перу, а курси нацвалюти Австралії і Швейцарії підскочили на тлі відтоку капіталів з валют мляво зростаючих американської і європейської економік.
Нагадаємо, що саме Мантега, який займає свій пост з 2006 року, і сформулював у вересні термін "валютна війна". Тоді ж Бразилія зробила ряд заходів, направлених на обмеження припливу спекулятивних капіталів у країну, що спровокували підвищення курсу реала в парі з доларом на 39% за останніх 2 роки.
Міністр заявив, що питання про валютне маніпулювання буде піднято і на саміті G-20 цього року, крім того, він має намір запропонувати СОТ прирівняти маніпулювання змінними курсами до прихованих експортних субсидій, проте, за словами чиновника, навряд чи варто розраховувати, що ця пропозиція буде прийнята легко, оскільки Китай, ймовірно, накладе на неї вето.
Тим часом голова правління Фонду Сороса Джордж Сорос в своїй статті "Діалог глухих між США і Китаєм" для "Проекту Синдикат" також називає економічний конфлікт США і Китаю однією з найбільш тривожних глобальних подій. "Глобальні дисбаланси, які були в основі краху 2008 року, не були усунені - насправді, деякі з них лише збільшилися, - робить оцінку післякризових змін Сорос. - США, як і раніше, споживають більше, ніж виробляють, підтримуючи хронічний дефіцит торговельного балансу. Економіка США потребує вищої продуктивності, але американські корпорації, які працюють дуже прибутково, нагромаджують готівку, замість того аби її інвестувати. У Китаї, навпаки, потрібно стримувати банківське кредитування, проте регулятивним зусиллям заважає позабалансове фінансування і розвиток неформального квазі-банківського сектора. Економіка демонструє ознаки перегріву".
Ці дисбаланси, на думку Сороса, можна було б зменшити, якби США використовувало більше фіскальні, а не монетарні стимул-реакції, а Китай би дозволив юаню підвищитися в ціні регульованим чином. "Але внутрішні політики в обох країнах заважають цьому. І до тих пір, поки обидві сторони не докладатимуть цілеспрямованих зусиль для досягнення більшого розуміння, для світу будуть неспокійні часи - в 2011 році й далі", - прогнозує він.
Як вище перелічені погрози можуть позначитися на Україні, і чи можна до них підготуватися з метою мінімізації негативного впливу на вітчизняну економіку?
Про найбільш вірогідні сценарії розвитку торговельних воєн і можливих засобів захисту від них "День" запитав експертів.
Коментарi
Світ все ж таки повертатиметься до лібералізації торгівлі
Ярослав Жаліло, президент Центру антикризових досліджень:
- Криза справді внесла корективи в міжнародну торгівельну політику: багато країн світу явним чи неявним чином намагалися обмежити доступ на власний ринок, аби ті заходи щодо стимулювання внутрішнього попиту, які здійснювалися за рахунок бюджетних ресурсів, йшли на збагачення, а не вели до витоку ресурсів з країни.
На даному ж етапі, коли світ переходить від власне антикризових заходів до посткризового фінансового врегулювання і консолідації валютних коштів, схильність урядів розвинених країн світу до протекціонізму дещо послабиться. Адже лібералізована зовнішня торгівля дозволяє ввести ринкові механізми у формування стабільності платіжних балансів зокрема і фінансових загалом. Щодо намагання вплести валютний компонент у вигляді маніпуляцій з курсом в торгівельну конкуренцію, то воно буде присутнє. Хоча довго "гратися" у цій сфері навряд можливо. Є вже країни, чий потенціал у цій сфері вичерпався, як от у США.
Тому ті заяви, які сьогодні звучать від світової фінансової спільноти, на зразок слів міністра фінансів Бразилії, - це ніщо інше, як намагання екстраполювати тенденції 2009-2010 років на майбутнє.
Я ж переконаний, що тенденція, навпаки, буде зворотною, і світ повертатиметься до лібералізації торгівлі. Але рівень ліберальності світової торгівельної системи все ж таки буде дещо слабшим, аніж до кризи. Новий протекціонізм набуде нових норм та обмежень, які досить тяжко подолати. Мова йде про фітосанітарні норми, захист прав інтелектуальної власності, торговельних марок і тому подібне.
Україні ж потрібно фахово обстоювати інтереси своїх експортерів, користуючись досвідом багатьох розвинених країн, де питаннями просування своїх виробників на зовнішніх ринках займаються і президент, і прем’єр-міністр, і уряд... Та й не треба забувати про підвищення конкуренції на зовнішніх ринках. Адже активно зростає ряд країн, що розвиваються, і вони все більше виходять на зовнішні ринки - це країни Латинської Америки, Східної Азії. І саме це для України є більшим ризиком, аніж потенційні торговельні війні у вигляді бар’єрів доступу на ринки розвинених держав.
Монетарну політику слід коректувати й без загрози торгових воєн
Віталій Кравчук, старший дослідник Центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:
- Світова торговельна війна як наслідок валютних операцій, звичайно, може торкнутись економіки України. Але заяви пана Мантега, на мою думку, робились більше в контексті проблем Бразилії, де зараз відбувається сильне укріплення національної валюти через значний притік капіталу в країну, і це підриває конкурентоздатність бразильського експорту. Таке явище, звичайно, є загрозою для економіки Бразилії, особливо в умовах, коли ряд країн проводить досить-таки експансійну політику через вливання значних обсягів ліквідності в свої фінансові системи.
Утім, звичайно, Україні потрібно провести корекцію своєї монетарної політики. Але робити це треба більш із загальноекономічних мотивів, аніж виходячи з прогнозів про загрозу світової торгівельної війни. Адже, скажімо, фокус лише на долар США - не дуже здорове явище для економіки держави в цілому. І варто зауважити, що перші тенденції до правильної монетарної реформації вже є, хоча й повільні: наші міжнародні резерви вже достатньо диверсифіковані, а в банківській системі, як і в міжнародній торгівлі, роль долара теж дещо знизилась.
Україну можуть врятувати малий бізнес і відмова від долара з євро
Володимир Стус, керівник групи аналітики та прогнозування Центру стратегічних ініціатив:
- Озвучений міністром фінансів Бразилії Гвідо Мантега сценарій уже давно реалізується. Але це не фінансовий сценарій, а частина глобального цивілізаційного процесу. І торговельна війна це лише початок. Далі йдуть: різке збільшення протекціонізму; обвали ряду провідних світових валют, деякі з них стануть "дерев’яними", як колись радянський карбованець; лопання надмуханих зараз міхурів; економічні блокади й ембарго, а внаслідок цього - різке зниження обсягів міжнародної торгівлі, перехід фактично на сировинний для золота стандарт; вихід кризи за переважно економічні рамки.
І це все відбиватиметься на вітчизняній економіці набагато серйозніше, ніж 2008 року. Спочатку негативно, а потім - якщо Україна не дасть втягнути себе до глобальних з’ясувань і діятиме за тактикою "наша хата скраю" - позитивно. Але позитивно не в плані, що тут буде все чудово, а в плані того, що за кордоном буде набагато гірше.
Щоб мінімізувати ризики від прогнозованої світової торгівельної війни, нам слід у політичному плані дотримуватися максимального нейтралітету, дистанціюючись і від РФ і від США і від ЄС. В економічному плані - не сподіватися на експорт сировини та металопродукції, а розвивати внутрішній ринок, машинобудування, сільське господарство і малий бізнес.
У фінансовому плані не можна відновлювати кредитування населення у валюті. І уважно стежити за доларом. Поряд із євро це слабка та приречена валюта. Потрібно заздалегідь, наскільки це можливо, вивести валютні резерви України з долара та євро.
Олексій Савицький, Алла Дубровик
За матеріалами: День
Поділитися новиною
