626
Контрольний візит
— Казна та Політика
Першим високим гостем, що відвідали Україну в 2011 році, став єврокомісар з питань розширення Штефан Фюле. Керівництво країни цей факт назвало "символічним". Але сподіватися на те, що рік пройде під знаком прихильності ЄС, поки ще рано.
Ще один рік надій
На 2011 рік в української влади заздалегідь було намічено громаддя євроінтеграційних планів. Головний поштовх до цього дав листопадовий саміт Україна-ЄС. Під час нього вкотре домовлятися з приводу договору про зону вільної торгівлі (до того, щоб щільно підійти до формулювання тексту угоди, справа не доходить у обох сторін) і асоціації, а також, нарешті, прийняли План дій, виконання якого дозволить нас розраховувати на введення безвізового режиму з Євросоюзом. Щоправда, на відміну від більш традиційних в подібних ситуаціях "дорожніх карт", план по-українськи містить вимоги до Києва, але не чітко зафіксовані дати. Безжурне керівництво країни, втім, вирішило, що конкретика - справа майбутнього. І можливо - навіть найближчого.
Напередодні нового року офіційний Київ намагався заручитися підтримкою Угорщини - країни, яка головуватиме в ЄС протягом першого півріччя 2011-го. Відвідавши Україну в грудні президент Угорщини Пал Шмітт запевнив, що "Ми зі свого боку зробимо все від нас залежне, щоб виконати важливі для України пріоритети: це і лібералізація візового режиму, і створення глибокої всеохоплюючої зони вільної торгівлі". Дійсно, серед своїх пріоритетів Будапешт називає сприяння подальшому розвитку ідей "Східного партнерства", програма якого поширюється і на Україні. Але чи будуть Київ виділяти на тлі інших "партнерів" - сказати важко. Крім вирішення економічних проблем, в найближчмй час нова країна-головуючий ЄС планує займатися більш насущними завданнями розширення Євросоюзу - так, Угорщина розраховує на те, що вже до кінця першого півріччя будуть все-таки закінчені переговори про вступ в "європейську сім'ю" Хорватії .. .
І все-таки Київ дивиться в євромайбутнє з великим оптимізмом. Зустрічаючи 11 січня Штефана Фюле керівництво країни запевняло, що зробить все від нього залежне, аби цілком сприяти успіху діалогу. Порції обіцянок роздали всі висококопоставлені переговорники. Президент країни, відзначивши, вже було сказано, символічність того, що відбувається, підтвердив непорушність курсу на перетворення. "Сьогодні реформи в Україні - вже реальність, а не декларація намірів. Я абсолютно переконаний, що 2011 рік стане роком радикальних реформ в Україні", - поділився вірою в майбутнє глава держави. При цьому гарант, пам'ятаючи про інтерес європейців до змін українського виборчого законодавства, запевнив, що без реформ політичного, а не лише економічного, характеру Україні цього року не обійдеться.
За великим рахунком, кожен представник владної верхівки встиг вкотре пообіцяти єврокомісару зміни в "підшефної" галузі. Так, міністр закордонних справ Костянтин Грищенко розповів про те, наскільки серйозно Київ готовий працювати заради скасування віз. "Українська сторона рішуче налаштована виконати своє" домашнє завдання ", і в найближчі дні буде створена координаційна комісія з виконання плану дій на чолі з прем'єр-міністром України", - пояснив глава зовнішньополітичного відомства, обіцяючи ще до кінця січня надати річний план конкретних заходів. Не меншу готовність до роботи продемонстрував і прем'єр-міністр. Тільки за службовим обов'язком Микола Азаров більше зосередився на темі зони вільної торгівлі. І знову-таки питанням першочергових заходів України обіцяє зайнятися найближчим часом. Тільки на цей раз відповідальним призначається перший віце-прем'єр Андрій Клюєв, який після реорганізації Кабміну став "старшим" з економіки. Є ймовірність, що переговори про ЗВТ (яка, нагадаємо, на думку прем'єра може бути створена вже цього року) і насправді триватимє ще недовго. В усякому разі, сам Штефан Фюле згадав про те, що обговорення може завершитися компромісом вже влітку.
Українська ж сторона "між ділом" поділилася з високим гостем ще одним проектом: як би так вирішити газову проблему, щоб задоволеним були всі. "Уряд буде продовжувати намагатися досягти прогресу в переговорах з Російською Федерацією щодо поставок і транзиту газу. Я сподіваюся на велику активність Євросоюзу в цьому плані. Всі повинні рахуватися з тим, що Росія добуває газ, ЄС споживає, а України забезпечує доставку російського газу споживачам" , - поділився Микола Азаров з єврокомісаром. Втім, ідею про те, що предмет давніх мрій - зміна формули утворення ціни на газ, Україна могла б отримати в рамках тристороннього консорціуму, Микола Янович в 2011 році вже висловлював. Але при цьому слід зазначити, що енергетичні переговори в інтереси Фюле однак не входили. Його візит виконував, скоріше, контролюючу функцію.
Рука на пульсі
Судячи з невеликої мірі насиченості візиту рішеннями, а не заявами, метою чергового відвідування Києва єврокомісаром була розмова про те, як ми з ними будемо інтегруєвати. Причому зовсім вже приємною для керівництва країни ця бесіда не планувалася: окрім політичної верхівки Штефан Фюле збирався зустрітися і з правозахисниками та журналістами, та й не всі задані відпочатку теми для обговорення приємно звучали для владного вуха. "Перед нами багато викликів. Не в останню чергу комісар Фюле хоче поговорити про свободу зборів, свободу преси, права людини, розвитку демократії. Так як це цінності, на підставі яких ЄС хоче будувати свої відносини з Україною", - заздалегідь пояснив прес-аташе представництва Європейського Союзу в Україні Давид Стулик.
З церемоніальною точки зору, як і можна було очікувати, високі зустрічі пройшли, як і повинно. Українська влада розповіли, як багато вони готові зробити заради реформ і в ім'я демократії, а комісар з питань розширення та політики добросусідства вже далеко не в перший раз нагадав про значимість горезвісних цінностей.
При цьому українська сторона всіма силами намагалася представити себе з кращого боку. Наприклад, глава уряду не упустив можливість використовувати всі можливі докази ліберальності правлячого режиму. "На думку Миколи Азарова, акції протесту, які проходили в країні (мова йде про "податковий Майдан"), - найкраща ілюстрація того, що незгодні мають можливість висловити свою позицію, і влада не перешкоджає цьому", - цитує прес-служба Кабміну точку зору прем'єр-міністра. З урахуванням того, як чимало влада зробила для ускладнення життя протестуючих (починаючи від риторики "Контрабандисти і ухильникм", закінчуючи судовими заборонами і швидким згортанням наметового містечка, як тільки це стало "пристойно"), подібна інтерпретація того, що відбувалося прозвучала досить свіжо. Хоча, і не оригінально - представники правлячого табору вже не раз зазначали (і особливо часто це робить заступник глави АП Ганна Герман), що Захід не повною мірою розуміє особливості демократії по-українськи.
У Європі, судячи з усього, все-таки вважають за краще орієнтуватися на більш звичні зразки поведінки. Так, Штефан Фюле не втомлюється нагадувати: "Проте є одне питання, в якому ми не можемо погодитися ні на які компроміси і не можемо будувати нашє майбутнє - це невідповідність нашим спільним цінностям". При цьому, відповідаючи на запитання журналістів, єврокомісар, уточнив, що він поділяє враження про те, що юстиція в Україні застосовується "вибірково". Нагадаємо, в самому кінці 2010 року свою стурбованість винятковим інтересом української Феміди до екс-чиновників-опозиціонерам висловили США.
Європейці, вочевидь, повністю ігнорувати своєрідна поведінку Києва не збираються. Щоправда, про різкі офіційних формулюваннях і вагомі кроки, на які розраховують опоненти влади (наприклад,
Вінницькі правозахисники звернулися до урядів країн Євросоюзу з проханням не видавати візи українським чиновникам і "силовикам", причетним до антидемократичних ініціатив), мова поки не йде. Штефан Фюле, чий візит деякі фахівці оцінили як "жовту картку", показану українській владі, не поспішає робити публічні висновки - офіційна точка зору Брюсселя буде сформульована пізніше. І малоймовірно, що Київ почує в свою адресу критику, подібну до тієї, яка зараз овалилася на голову Олександра Лукашенка (частина європарламентарів навіть наполягає на виключенні Білорусі зі "Східного партнерства").
Формально українська влада веде себе набагато "акуратніше", не втомлюється демонструвати свою прихильність курсу на реформи і декларувати високі ідеали. Але і з урахуванням всієї зовнішньої доброзичливості функціонерів ЄС, які зустріли зміну влади в Україні не без оптимізму, слід пам'ятати: розмови про інтеграцію - це ще далеко не сам процес інтеграції. Євросоюз неодноразово зазначав: підтримувати тісні стосунки він тільки буде з тими країнами, які готові грати за загальноприйнятими правилами. І якщо вітчизняний "пульс демократії", який регулярно перевіряє не тільки комісар з розширення, Брюссель перестане влаштовувати - трагедії, ймовірно, не станеться. Але й розраховувати на ентузіазм Заходу в тих же питаннях пом'якшення візового режиму або спрощення співіснування буде набагато складніше.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
