2844
З українського неба прибирають конкуренцію?
— Казна та Політика
Коли на парламентському порядку денному постали Кодекси - податковий, житловий та трудовий - песимісти відзначили, що в країні більше нема чого приватизувати і політики взялися вишукувати "внутрішні резерви" в кишенях населення. Оптимісти пропонують ситуацію не драматизувати. Справді: а "Укртелеком", а Одеський припортовий завод, а обленерго?
До них руки поки не дійшли. А ось процес приватизації найбільшої української авіакомпанії - "Міжнародні авіалінії України" (МАУ) - розпочався. Щоправда, він знаходиться під загрозою зриву. Для того, щоб зрозуміти, кому приватизація МАУ не потрібна, далеко ходити не варто.
Але спершу про тих, кому чесна та прозора приватизація 61,58% держпакета акцій МАУ вигідна. Це - держава Україна і сама компанія. Держава отримує гроші в бюджет, позбавляючись від активу, який з різних причин не може розвивати. Компанія отримує приватного інвестора, який може забезпечити ефективне управління та стабільний розвиток.
Не секрет, що в світі немає успішних державних авіакомпаній. Рано чи пізно держкомпанії закінчують банкрутством або переходом у приватні руки. Або тим й іншим разом. Авіаперевезення - бізнес малорентабельний, вимагає серйозних вкладень. Українська держава в МАУ грошей не вкладає. Свого часу компанії було надано повітряний простір (у вигляді ліцензій на певні напрями), але зараз потрібні живі гроші. На розширення та оновлення флоту, на відкриття нових маршрутів, на підвищення рівня сервісу і т.п. Продаж держпакетів позбавить МАУ від сумної долі компаній з державним капіталом у вигляді необхідності дотримуватися великої кількості специфічних бюрократичних формальностей (зараз, наприклад, компанія змушена здійснювати закупівлі відповідно до закону "Про державні закупівлі", обмежувати витрати на рекламу за лімітами для держпідприємств, що ставить її в нерівні умови з приватними конкурентами.
І у Фонді держмайна (ФДМУ), і в самій компанії впевнені, що прихід відповідального приватника в акціонерний капітал МАУ зробить її сильнішою, а отже конкуренція в українському небі зросте, що тільки піде на користь як самому ринку, так і окремим його учасникам, державі і, в кінцевому рахунку, - споживачам.
У такому розвитку подій не зацікавлені деякі конкуренти МАУ на вітчизняному ринку авіаперевезень. Скориставшись тим, що українська приватизація давно стала об'єктом жорсткої критики з боку експертного товариства і суспільства в цілому, вони розгорнули безпрецедентну інформаційну атаку на ФДМУ та саму МАУ.
Спершу компанія "Дніпроавіа" заявила, що хоче купити держпакет МАУ за "справедливою ринковою" ціною, яка, на її думку, становить 516,841 мільйона гривень. Це більше ніж мінімальна сума (250 мільйонів гривень), яку хотів би отримати ФДМУ, але гроші не настільки серйозні, щоб фактично віддавати лідера українського ринку пасажирських авіаперевезень в руки його прямого конкурента.
Та й щодо спроможності "Дніпроавіа" поліпшити виробничо-економічні показники МАУ існують серйозні сумніви. Адже сама "Дніпроавіа" минулий рік закінчила зі збитком у 274,723 мільйона гривень. А придбані в італійської компанії "Alitalia" 14 старих регіональних літаків Embraer ERJ-145 ще потрібно завантажити роботою ...
Втім, важливі не стільки ці деталі, скільки той факт, що "Дніпроавіа" діє "від імені та за дорученням" структур групи "Приват" і альянсу "Українська авіаційна група", учасниками якого, крім "Дніпроавіа", є "Аеросвіт" і "Донбасаеро". Разом з купленою цього року компанією "Роза Вітрів", яка формально не входить до альянсу, але провадить абсолютно узгоджену з ним політику, "Приват" контролює майже 60 відсотків вітчизняного ринку пасажирських авіаперевезень.
До речі, про формальності. "Приват" не лише не афішує свій контроль над "Розою Вітрів", але й взагалі не поспішає позбавляти авіакомпанії, які входять до "Української авіаційної групи", їх статусів окремих юридичних осіб. Щоправда, хоча їх літаки розфарбовані різно, узгодженість їх дій не викликає в експертів ринку скільки-небудь серйозних сумнівів. Що це як не монополізм?
До чого призводить монополізм, добре відомо. А до чого на практиці веде вищезгадана узгодженість, можна добре побачити на кількох прикладах. Так, українські перевізники мають 35 частот на тиждень у напрямку Київ-Москва. Раніше альянс здійснював 26 рейсів, а "Роза Вітрів" - 9. Наслідком купівлі останньої "Приватом" стало те, що тепер "Аеросвіт" здійснює 33 рейси, а "Роза Вітрів" та "Донбасаеро" - один на тиждень. Не важливо навіть, хто й скільки літає. Важливо, що на популярному напрямку конкуренція з українського боку просто пропала.
Таку ж монополію (до появи в ізраїльському небі МАУ) група "Приват" (в особі "Аеросвіту" і "Донбасаеро") утримувала на маршруті Київ-Тель-Авів. Монополізм повною мірою позначився й на ціноутворенні на внутрішніх маршрутах. Доходить до того, що ціна польоту економ-класом з Києва до Дніпропетровська, куди літає лише "Дніпроавіа" (аеропорт, який їй належить, просто не дає слотів таким "чужинцям", як МАУ), може перевищувати 2,2 тисячі гривень. Це при тому, що політ економ-класом за маршрутом Київ-Лондон, на якому конкурують три авіакомпанії, обійдеться в 3 тисячі гривень. Як говориться, порівняйте відстані й ціни ...
Якщо "Приват" хоче "приватизувати" весь український ринок пасажирських авіаперевезень, то тоді зацікавлення "Дніпроавіа" МАУ цілком зрозуміле. Цікаво, що нещодавно "Українська авіаційна група" звернулася до прем'єр-міністра Миколи Азарова з відкритим листом, в якому висловилася на підтримку намірів "Дніпроавіа". В ньому багато правильних слів про відкритий конкурс, рівність можливостей і турботу про національні інтереси. Проте, там немає нічого про цілком визначені бізнес-інтереси конкретної фінансово-промислової групи.
Починаючи широкомасштабну інформаційну кампанію, "Приват" може переслідувати дві мети. З одного боку, це поглинання конкурента і забезпечення цим контролю над 90% (!) українського ринку пасажирських авіаперевезень. З іншого боку (якщо поглинання не вдасться), це як мінімум зрив приватизації МАУ. Досвід подібних дій в "Дніпроавіа" є: в 2009 році ним була фактично зірвана приватизація "Аеросвіту", який пізніше увійшов до "Української авіаційної групи".
У першому випадку, панування "Привату" в небі буде повним, але недовгим. В ситуації запуску "Відкритого неба" "Українська авіаційна група" не зможе конкурувати з великими світовими гравцями, чиї флоти нараховують 300-400 літаків. У цій ситуації групі доведеться витратитися на перефарбовування різнокольорових машин в якийсь один економічний колір і продати їх на нове перефарбовування в кольори якоїсь глобальної компанії.
В другому, зірвавши приватизацію МАУ, "Приват" серйозно погіршить перспективи розвитку свого основного конкурента.
Обидва ці варіанти навряд мають щось спільне із захистом національних інтересів та інтересів пасажирів. Адже і для першого, і для других вони означають практично повне зникнення конкуренції на вітчизняному ринку авіаперевезень. І це тоді, коли в усьому світі зрозуміли, що здорова конкуренція необхідна для руху вперед, а монополізм - це в кращому випадку лише тупцювання на місці, а в гіршому - відкат назад.
Сергій Гаврилов
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
