1278
Курсова різниця
— Казна та Політика
Свята ще не відшуміли, а політичне життя потроху повертається до звичного ритму. Але поки основна увага прикута до "кримінальних" труднощів колишньої влади, не так вже й тихо нагадують про себе знайомі ідеологічні проблеми, які після виборів - як президентських, так і місцевих - виглядають все складнішими.
Під час президентства Віктора Ющенка опозиційна риторика Партії регіонів багато в чому будувалася на тезі "При Вікторі Федоровичу такого б не було!" Причому аргумент цей стосувався не лише будь-яких стратегічних зовнішньополітичних або економічних кроків, а й рішень, які, на думку Партії регіонів і її прихильників, лише поглиблювали протистояння по лінії "Схід-Захід", яке чітко намітилося у 2004 році. Тим не менше з перемогою Віктора Януковича на президентських виборах про миттєве поліпшення ситуації для країни в цілому мова так і не зайшла. Як і можна було очікувати, на практиці риторика про рівноправність різних точок зору і необхідність прагнути до компромісу отримала втілення в відкочуванні назад. І ось нововведення одного часу змінилися схожими, просто спрямованими в інший бік. На зміну напружених відносин з Росією прийшла дружба, яка набирає обертів, підтримка української мови обернулася турботою про російськомовне населення, а оцінка історичних подій була відкоректована в бік, який більше відповідає потребам політичного моменту. Подібну поведінку влади, яку при бажанні можна назвати реваншистською, передбачити було неважко. Так само легко можна було припустити, що об'єднанню нації, яким на словах так переймаються всі керівники держави (незалежно від їхніх поглядів), такі кроки президентського табору сприяти не будуть. Особливо в тих випадках, коли частиною суспільства вони сприймаються як пряма атака чужих інтересів, як це було у випадку з призначенням міністром освіти Дмитра Табачника...
Відбувається на очах "навкологуманітарний" реванш - це лише одна з мін сповільненої дії, які дозволяють засумніватися в тому, що в роки правління Віктора Януковича українське суспільство, розділене за "ідейно-географічним" принципом, неодмінно чекає зразково-показове об'єднання. Відбиток на ситуацію накладають і байдужість правлячої партії до деяких небезперечних починань своїх прихильників, і нікуди не зникло "розшарування" регіонів за політичним принципом. Низка подій, які відкрили новий політичний рік, показують: найближчим часом забути про ідеологічні війни не доведеться.
Хоча 2011 рік тільки-но розпочався, без гучних новин його перші дні не обійшлися. До числа таких повною мірою можна віднести радикальне рішення "сталінського" питання в Запоріжжі. Нагадаємо, встановлену в травні 2010-го "малу архітектурну форму" - гордість місцевого обкому КПУ наприкінці минулого року вже атакували: 28 грудня бюст був пошкоджений. Але не встигли відгриміти суперечки з приводу відрізаної голови, як дискусія остаточно втратила предмет. У ніч з 31 грудня на 1 січня пам'ятник було підірвано. Спікери КПУ визнали, що йдеться про "акт тероризму", а не про навмисне псування майна, як подію кваліфікували правоохоронці. Останні ж поспіхом затримали двох лідерів запорізької "Свободи", відпустивши їх наступного дня. Представники політсили свою причетність до вибуху заперечують, крім того, допитувані уточнили, що міліція цікавилася іншими активістами з націоналістичного табору - членами громадської організації "Тризуб", яка взяла на себе відповідальність за втрату голови на бюсті.
Хто б не був винуватцем того, що відбувається, можна допустити, що події в Запоріжжі можуть отримати політичний розвиток. У першу чергу, доля пам'ятника стала приводом, який дозволив КПУ не просто нагадати про своє існування, але й спробувати згуртувати прихильників навколо нової високої мети - наприклад, збору коштів на відновлення партійної власності, який вже розпочався. Крім того, прикра для комуністів подія дає їм можливість зайвий раз підкреслити свою принциповість на тлі поведінки побратимів по парламентській більшості. Так, Петро Симоненко звернувся до Віктора Януковича з вимогою скасувати "геройські" укази Віктора Ющенка, якими були посмертно даровані високі звання Степану Бандері і Роману Шухевичу. Варіант, обраний Банковою - не виносити поки рішення проблемного питання за межі судової площини, вигідний для комуністів. Таким чином, на тлі "регіоналів" вони виглядають більш принциповими захисниками інтересів своїх прихильників. Втім, зображати опозицію, будучи частиною влади, головним "червоним" країни не звикати - найближчим часом, наприклад, КПУ планує поборотися з пенсійною реформою. Така активність комуністів, у "королівстві" яких вже давно не все гаразд (чого тільки вартий нещодавній скандал з виключенням з партії Леоніда Грача і розпуском всього кримського комітету), виглядає закономірно - коли б не були наступні вибори, приводів для привернення уваги до себе упускати не варто. Але, з іншого боку, подальша ескалація "червоно-націоналістичних" конфліктів з точки зору електоральної географії виглядає дедалі цікавіше.
Поки в одній частині України з'ясовують, хто посмів підняти руку на пам'ятник, в іншій почали помітно "аукатися" результати місцевих виборів. Представники політсили, яку разом з іншими лідер комуністів одним махом визначає в "націоналістичні банд-формування", у місцевих радах деяких областей мають відносну або абсолютну більшість. Що неминуче позначається на політиці західних регіонів. Безумовно, низка рішень наділених представницькою владою "свободівців" і представниками "старих" націонал-демократів, які співпрацюють з ними, мають, скоріше, іміджевий характер. Послання з вимогами на адресу президента припинити, наприклад, політичні репресії звучать гордо, але практичного розвитку зазвичай не отримують. Цікавіше те, як саме свіжозібрані поради реалізують свої повноваження. Показовим у цьому відношенні виглядає нещодавнє бюджетне рішення Львівської облради, яким депутати помітно підкоректували кошторис, підготовлений облдержадміністрацією. Окрім іншого, народні обранці подбали про потреби українського книговидання, теле- і радіомовлення, програм на підтримку державної мови, і, що важливо, профінансували пільги для ветеранів УПА. З урахуванням того, що громада, схоже, подібні кроки підтримує - така поведінка виглядає логічно. Але на тлі подій в масштабах країни вона не може не привертати увагу.
"Радикалізації" складів місцевих рад на Заході країни поряд з іншими факторами помітно сприяли вчинки центральної влади, які її опонентам важко було проінтерпретувати інакше як антиукраїнські. З одного боку, як вважають деякі експерти, у цій ситуації є певна вигода для правлячої партії. Таке "оправіння" виборців поступово вибиває ґрунт з-під ніг у опозиціонерів старого гарту, довіра до яких падає. До того ж, вказують скептики, "Свобода", здатність і готовність якої до конструктивної роботи ще потрібно доводити, в ролі основної і найпомітнішої опозиції для Партії регіонів виглядає досить зручно. І "регіональних" виборців допомагає тримати в тонусі, і перед сусідніми країнами завжди можна поскаржитися на проблемність, радикальність і недалекоглядність основної протестної сили... Результати місцевих виборів підказують, що за підсумками наступних парламентських "Свобода" до Верховної Ради, скоріше, все ж таки потрапить. І чим грубіше керівництво країни буде відвойовувати позиції або чим активніше не заважати тим же комуністам працювати з діаметрально протилежним сегментом, тим переконливіше будуть виглядати шанси саме найрадикальнішої політпропозиції "західних" виборців... З іншого ж боку, не треба забувати, що за можливими відсотками рейтингової підтримки тієї чи іншої політсили стоять не умоглядні цифри, а різні сподівання реальних людей. Прийти до компромісного варіанту задоволення їхніх інтересів непросто в принципі. Але в умовах, коли політики більше зацікавлені в поглибленні протистояння, - завдання може бути й зовсім малопідйомним. Поки ж правлячий режим не лише не пропонує варіантів згладжування різниці в курсах, до яких схиляються жителі різних частин України, але і робить багато для того, щоб її поглибити. Тим більше що нагнітання ідеологічних проблем допомагає відвернути народ від економічних і соціальних.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
