506
Стокгольм залишиться найчистішим містом Європи
— Казна та Політика
Одним з найпривабливіших для життя в Стокгольмі в останні роки став район Хаммарбю Шестад. Зараз він активно заселяється, а до 2018 року там серед зелені на березі моря має з'явитися 11 тисяч квартир.
Район був створений на початку 1990-х років на місці занепалої промзони. Її санування і перетворення в екологічно чистий житловий район відбувається за планом, який передбачає посилення існуючих екологічних стандартів на 50 відсотків. Наприклад, норма викиду вуглекислого газу там повинна складати не більше трьох тонн на душу населення на рік. Для порівняння: у США або Австралії в атмосферу на рік викидається понад 20 тонн двоокису вуглецю на душу населення. Як же шведам вдається досягати таких вражаючих екологічних успіхів?
Відповідь одна: добре продумана інфраструктура прибирання та переробки сміття. Вона має декілька рівнів. На землі, перед будинками, замість помийних баків стоять метрової висоти контейнери, кожен з яких призначений для одного виду сміття. Один - для паперу, інший - для органічних речовин, тобто біологічних відходів, третій - для всього, що не утилізуються.
З цих контейнерів кілька разів на день сміття через систему підземних пневматичних труб переноситься у відповідні підземні бункери. Все відбувається непомітно для жителів і безшумно. Потім з підземних контейнерів сміття відправляється на переробку, наприклад, папір - на макулатуру.
Відходи стають доходами
Органічні відходи йдуть на компост, з якого можна робити добрива, а можна добувати біогаз. Цей газ можна використовувати для виробництва електроенергії або як побутового газу, що йде до будинків. На газі працюють і місцеві автобуси. Біогаз отримують і з каналізаційних стоків.
Вода з них теж йде в діло. Спочатку її фільтрують на традиційних очисних спорудах, розташованих в двох кілометрах від міста. Звідти по підземній системі труб вода повертається в місто і потрапляє в "теплонасоси" - сучасні пристрої, що використовують тепло землі. Там вода нагрівається і йде на обігрів квартир і офісів. Віддавши їм своє тепло, рідина потрапляє в іншу систему, де використовується для охолодження, наприклад, в кондиціонерах. Після цього воду спускають в Балтику. По дорозі, правда, вона працює ще раз - крутить турбіни, що дають струм.
Сміття, яке не можна переробити, спалюють, а тепло, яке при цьому виділяється, зігріває воду для опалення будинків або йде на виробництво електроенергії, каже Йенс Б’єрн, співробітник енергетичної компанії Fortum. Для обігріву та охолодження приміщень у Стокгольмі використовується енергія, отримана виключно з відходів.
Б’єрн підкреслює, що першою екологічною столицею Європи Стокгольм став саме тому, що тут було знайдено комплексне вирішення проблеми утилізації побутових відходів і створення різних видів енергії екологічно чистим шляхом. Передумовою функціонування такої витонченої системи стало цілеспрямоване планування міської забудови. Тільки якщо вся інфраструктура досить компактна, система стає вигідною, підкреслює архітектор Стеллан Фріксель.
Хто наступний?
Фріксель впевнений, що міста, якщо вони хочуть бути екологічно чистими і вигідними, не можуть бути більшими за площею. А тому, вважає архітектор, їх не можна забудовувати особняками, не можна робити ставку на автотранспорт. Щільна забудова і громадський транспорт - ось перспектива європейських міст. Між ними можуть курсувати поїзди, що працюють так само на альтернативній, "зеленої" енергії. Тільки так, на думку Стеллана Фрікселя, можна істотно скоротити викид СО2 і запобігти зміні клімату.
На титул європейської екологічної столиці (European Green Capital) може претендувати будь-яке місто Європи з населенням понад 200 тисяч осіб, що відповідає 11 критеріями, серед яких, наприклад, захист природи і біологічного різноманіття, охорона водних ресурсів, обсяг і якість вихлопних газів, утилізація відходів. Міста-претенденти на цей титул повинні висувати і розвивати ініціативи, що сприяють поліпшенню екологічної обстановки в Європі.
Титул European Green Capital присуджує особливе журі, що складається з представників Єврокомісії, Європейського екологічного агентства і великих міжнародних екологічних організацій. У 2011 році екологічною столицею став Гамбург, потім на черзі французький Нант і іспанське місто Віторіа.
Ютта Швенгзбір / Віктор Агаєв
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
