1822
Кольорові метали - сиджу, чекаю зростання...
Декілька років тому в інтернеті був дуже популярний жартівливий відеоролик, на якому маленьке симпатичне звірятко сиділо на гілці з прикритими очима, умиротвореною мордочкою і медитативно погойдувалося з боку в бік. Внизу екрана йшов напис: "Сиджу, чекаю зарплату..." Російські виробники кольорових металів в чомусь схожі на цю тваринку: вони теж сидять і чекають на свою зарплату, а саме - зростання цін і попиту. Хтось його вже дочекався, а комусь небесна бухгалтерія ще не сплатила.
Алюміній: in china we trust
Якщо не брати в розрахунок боротьбу без правил за "Норильський нікель", то 2010 рік для "РусАлу" пройшов під знаком Азії взагалі й Китаю зокрема. За очікуваннями російської компанії, саме Китай стане головним рятівником алюмінієвих виробників. В усякому разі, в наступному році. Російська алюмінієва компанія заявляла, що очікує зростання світового споживання алюмінію в 2011 році на рівні 8%, до 43,8 млн тонн. У Китаї споживання алюмінію цього року може зрости на 12%, до 18,5 млн тонн. При цьому КНР почне збільшувати обсяг імпорту первинного алюмінію, і до 2015 року він може досягти 3-4 млн тонн. Через виведення застарілих та нерентабельних потужностей скорочення виробництва алюмінію в Китаї в 2010 році може скласти до 2 млн тонн і продовжитися в 2011 році, коли країна може стати нетто-імпортером металу.
За прогнозом "РусАлу", в США в 2011 році буде спостерігатися впевнене зростання споживання алюмінію, істотне підвищення попиту очікується в автомобільній, транспортній та пакувальній галузях, помірне - в будівельній індустрії. У 2011 році споживання алюмінію в США може зрости на 4,5% - до 5,4 млн тонн.
Споживання алюмінію в Японії в 2011 році може збільшитися на 4%, до 1,98 млн тонн, в першу чергу завдяки попиту з боку автомобільної і транспортної галузей. За прогнозом компанії, продажі алюмінію в Росії та країнах СНД цього року зростуть на 22%, до 928 тис. тонн, і продовжать рости в середньо- і довгостроковій перспективі завдяки зростанню інвестицій у транспортну інфраструктуру і великомасштабним проектам (Олімпіаді-2014 та чемпіонату світу з футболу-2018). У "РусАлі" очікують помірного в порівнянні з іншими регіонами зростання попиту на алюміній в Західній Європі. Попит на алюміній в ЄС в 2011 році може зрости на 2%, до 6,2 млн тонн, прогнозують у компанії.
Недарма в алюмінієвій компанії весь минулий рік говорили про плани щодо збільшення частки продажів у Китай (за підсумками 2009 року вона склала 5%). "РусАл" навіть купив 33% збутової дочки китайської Norinco, що займається збутом первинного алюмінію в Китаї та Південно-Східній Азії. Чи допоможе "РусАлу" це придбання істотно збільшити свою присутність на азіатському ринку - невідомо, тим більше що компанія в принципі не любить розкривати публіці нюанси своєї діяльності. Основний бенефіціар компанії Олег Дерипаска під час підписання угоди про надання кредиту ВЕБу на проект БЕМО, відповідаючи на запитання про те, як "РусАл" і "РусГідро" поділять управління заводом і ГЕС, сказав: "Вас це не повинно стосуватися. Це наша внутрішня справа". Таке ставлення, можливо, пояснюється тим, що "Русал" провів IPO менше року тому, і Олег Дерипаска ще не зовсім освоївся в ролі глави великої публічної компанії.
Запаси алюмінію в 2011 році, на думку "РусАлу", залишаться стабільними. Вирішення ситуації з запасами, що зросли, сприяєтиме створенню в 2011 році низки алюмінієвих інвестиційних фондів (ETF) з фізичним забезпеченням, які в разі створення заблокують на кілька років вихід на ринок до 2-3 млн тонн металу.
При цьому цінові прогнози компанії досить консервативні: "РусАл" очікує в 2011 році ціну алюмінію на рівні $2400-2500 за тонну: фактично це нинішній рівень цін на метал на LME. В кінці 2009 року алюміній торгувався на рівні $2200 за тонну. До речі, в кінці 2010 року аналітики прогнозували, що ціни в поточному році залишаться на рівні 2009 року. Найбільш точний у цьому плані виявився прогноз Володимира Жукова з Nomura: він вважав, що ціна алюмінію в 2010 році перевищить рівень 2009 року приблизно на 10%.
Говорячи про прогнози на 2011 рік, аналітики сходяться на думці, що зростання складе приблизно 15% від поточного рівня.
Зростання споживання алюмінію пророкує і глава найбільшого виробника алюмінію, американської Alcoa Клаус Кляйнфельд. На його думку, за 10 років споживання цього металу в світі подвоїться, підростаючи в середньому на 6,5% на рік. При цьому статистично останні 20 років зростання споживання в світі становило 3,4% на рік.
Комсомольці легких шляхів не шукають
Якщо уявити собі "РусАл" у вигляді живої людини, то, мабуть, основними його рисами можна сміливо називати завзятість і невтомність. Наприклад, компанія знайшла можливість вирішити питання з реалізацією таких стратегічно важливих для себе проектів, як БЕМО і Тайшетський завод, незважаючи на ковенанти по капвкладеннях, накладені в результаті реструктуризації багатомільярдного боргу. Договір фінансування БЕМО з ВЕБом вже підписаний, договір щодо Тайшету чекає своєї черги найближчим часом.
Проблему недостатньої ліквідності акцій, що торгуються (розмір пакету "РусАлу", який реально бере участь у біржових торгах, становить близько 5%, інші акції "лежать" у стратегічних інвесторів і великих портфельників, і в торгах участі не беруть), алюмінієва компанія спробувала вирішити за допомогою запуску першої в історії програми російських депозитарних розписок (РДР). Зараз обсяги торгів підтримуються маркет-мейкерами. Скептики досить іронічно ставляться до перспективи того, що РДР допоможе "РусАлу" збільшити ліквідність своїх акцій. Сам "РусАл", природно, сповнений оптимізму. Так чи інакше, він став першим, хто запустив РДР. Після нього цією стежкою збираються пройти ще як мінімум чотири поки неназвані компанії.
Проблему відсотків по реструктуризованому боргу (близько 6% річних) компанія має намір вирішувати шляхом випусків облігацій в юанях і євробондів. Причому випуск паперів у юанях - перспектива першого кварталу 2011 року.
Невтомність "Русалу" у спробах отримати операційний контроль над "Норнікелем" - тема не для огляду, а скоріше, для цілої книги. Втім, резолюція "РусАлу" зрозуміла - адже саме покупка частки в "Норнікелі" на піку ринку багато в чому і привела компанію до того фінансового стану, з якого вона з епічною завзятістю вибирається останні два роки.
Цинк: що б такого придумати, щоб було рентабельно?
Якщо минулого року ціни на цинк зросли на 24%, то в цьому році вона впали на 12%, до рівня в $2300 за тонну. І хоча аналітики прогнозують в 2011 році зростання вартості цього металу, зараз ВАТ "Челябінський цинковий завод" (РТС: CHZN) живе не так вже приспівуючи. У році, що минає ЧЦЗ повністю відмовився від експорту, направивши близько 50% виробленого цинку на продаж за толінговими схемами.
Як пояснюють у самому ЧЦЗ, толінг завод (на відміну від "Русалу", який використовує його для мінімізації податкових відрахувань) використовує для збереження рівня рентабельності. Без толінгу експорт стає рентабельним при рівні цін від $2400-2600 за тонну. ЧЦЗ закуповує цинковий концентрат у УГМК. І відповідно до приписів ФАС повинен робити це за ціною не нижче ніж 60% від вартості цинку на LME. Але тоді після переробки готовий цинк невигідно експортувати. А от якщо брати концентрат у тій же УГМК за договором переробки та отримувати фіксовану плату, що дає ЧЦЗ нехай невелику, але рентабельність, тоді можна жити і працювати. При цьому УГМК, отримуючи з заводу цинк, експортує його вже без проблем.
Кажуть, УГМК за три роки відіб'є свої витрати на придбання ЧЦЗ (відбулося восени 2009 року). При цьому прибуток не виводиться з підприємства, а витрачається на поступову модернізацію та нарощення потужностей до проектного рівня в 175 тис. тонн на рік. Безперечно, заводу бракує своїх родовищ, але зараз всі потреби в руді закриває УГМК.
Попит на цинк всередині країни тримається на одному рівні вже багато років. І хоча на самому заводі не бачать передумов для його зростання, не виключено, що споживання цинку все-таки зросте приблизно на 30%, як тільки ММК введе до ладу свій стан-2000, орієнтований на випуск оцинкованого листа для автомобільної промисловості. Запуск стану запланований на середину 2011 року.
Ось так тихо, але методично ЧЦЗ працював у 2010 році. І навіть падіння цін на цинк не стало бідою для заводу.
А от ситуація на Озерному ГЗК (належить корпорації "Метали Східного Сибіру") не така спокійна. За ліцензійними вимогами розробки свинцево-цинкового Озерного родовища, МСС серйозно "летить" за термінами. До кризи знайти грошей на розробку багатого і перспективного родовища було досить просто. Під час кризи було не до родовищ. А зараз підганяють терміни.
Не дивно, що в 2010 році МСС активно шукали інвестора. Знайти його в Росії не вдалося (до кризи родовищем цікавилася корпорація "Ростехнології", але потім їм стало достатньо своїх немаленьких проблем), і МСС повернулися у бік все того ж двигуна кольорових металів - Китаю.
Зараз компанія все ще перебуває в переговорах, але вже оголошувалося, що швидше за все кошти на освоєння надасть Державний банк розвитку Китаю, а партнером корпорації в розвитку і освоєнні ГЗК може стати китайська MCC Overseas ("дочка" Metallurgical Corporation of China). Частки сторін в проекті не розголошувалися. Сторони вже підписали off-take контракти на постачання цинкового і свинцевого концентратів, в обсязі не менше 50% річного планового виробництва. Вже навесні МВС приступить до будівництва самої фабрики. Поки Озерний проект виглядає непогано, але чи стане він "золотою жилою", говорити дуже рано.
Мідь: все в шоколаді
Мідь у 2010 році показала себе у всій красі. Ціни на неї зросли на 27% в порівнянні з рівнем кінця 2009 року і в кінці грудня встановили історичний рекорд - понад $9400 за тонну. У 2009 році мідь також добре росла (на 53%). За прогнозами аналітиків, підвищувальний тренд на цей метал продовжиться в коридорі 10-15%, прогнозується, що попит в 2011 році перевищить пропозицію приблизно 350 тис. тонн.
На початку грудня ETF Securities Ltd. запустила три металічні фонди, забезпечені міддю, нікелем і оловом. Але поки ще занадто рано давати оцінку тому, як це вплинуло і ще вплине на ціни на мідь.
Таким чином, ніщо не заважає компаніям нарощувати виробництво міді. До речі, це один з постулатів стратегії розвитку "Норильського нікелю" до 2025 року: до цього терміну в структурі виручки надходження від міді зрівняються з надходженнями від нікелю. Крім цього, компанія має намір досягти зростання виробництва міді до 530-540 тис. тонн з урахуванням обсягів виробництва в рамках Забайкальського проекту (з 363 тис. тонн, що плануються в 2010 році). УГМК за підсумками 2010 року чекає зростання виробництва на 15%, а до 2015 року має намір випускати 350-360 тис. тонн міді в концентраті.
Гарні показники міді й загальний тренд на відновлення економіки підштовхнули холдинг "Металоінвест" до більш активних кроків з освоєння одного з найбільших у світі мідних родовищ - Удокан. Вже заявлено, що на його розробку буде залучено кредитне фінансування у розмірі $3,8 млрд поки ж не готове навіть ТЕО, не підтверджені запаси ресурсів за кодексом JORC.
Що стосується попиту на мідь всередині країни, то, на думку Віталія Домніча з ІФК "Алемар", він може бути вище за рахунок запізнілих процесів відновлення будівельної індустрії і великих проектів в електроенергетиці (у тому числі величезних інвестпрограм ФСК і МРСК).
І попереду їх чекало світле майбутнє
Якщо нічого кардинально не зміниться в стані світової економіки, то перспективи кольорових металів у 2011 році виглядають доволі райдужно: хтось більше, хтось менше, але всі мають зростати. При цьому намітилася тенденція скорочення запасів металів, які були сформовані під час кризи, коли інвестори кинулися хеджуватися в метали.
Безумовно, що поява металічних ETF також вплине на ринок і, швидше за все, вона приведе до зростання цін на кольорові метали. І якщо фонди, забезпечені міддю, нікелем і оловом, вже існують, то в новому році планується відкрити ще три фонди. Вони будуть забезпечені алюмінієм, свинцем і цинком.
Крім цього, не виключено, що зростання цін та попиту на мідь допоможе підрости і цінам на алюміній, який у деяких галузях можна використовувати як альтернативу міді. До речі, "РусАл" досить активно веде наукові та виробничі розробки різних сплавів на основі алюмінію, які за своїми характеристиками змогли б конкурувати з міддю, сталлю, пластиком. Якщо у компанії це вийде, вона може спробувати посунути традиційні метали з низки секторів, наприклад, з сектора високотемпературних проводів для ліній електропередачі.
Серйозну роль продовжить відігравати Китай. Як зазначає Ленар Хафізов з Prime Mark, той факт, що КНР стала нетто-імпортером майже всіх металів, є позитивним сигналом для ринку. "Якщо китайська економіка не почне різко сповільнюватися, то ми побачимо зростання цін на промислові метали в межах 15% від поточних рівнів", - вважає експерт.
І хоча введення експортних мит на нікель і мідь накладає додаткове навантаження на компанії-виробники цих металів, рентабельність і прибуток цих компаній дозволять їм платити мито без серйозного збитку для фінансових показників.
Введення експортного мита на алюміній, про можливості якого нещодавно заявив заступник голови Мінекономрозвитку Андрій Слєпнєв, аналітики не розцінюють як ризик найближчого часу. "Цього не було історично і навряд чи буде", - вважає Вадим Астапович з "ВТБ Капітал", пояснюючи, що у єдиного експортера - "РусАлу" - поки ще досить високе боргове навантаження і невисокий рівень доходів. А ось Дмитро Смолін з "Уралсибу" не відкидав би таку можливість, але не в 2011 році. "Я не бачу, чим алюміній кардинально відрізняється в цьому плані від нікелю чи міді", - говорить аналітик. Ленар Хафізов при цьому додає, що в будь-якому випадку це мито буде нижчим, ніж на ті ж нікель і мідь, оскільки алюмінієва галузь менш рентабельна.
Підбити загальні підсумки 2010 року в кольоровій металургії неможливо, бо ж надто різні тут підібралися компанії. Та ще і як на зло - багато непублічних і до розкриття інформації про себе не прагнуть. У цілому, рік для всіх них пройшов непогано, фінансові показники зросли у всіх, чимало, характеризуючи ситуацію, почали повертатися до порівнянь з рівнем 2008 року. Але не варто забувати, що зі зростанням виручки у компаній зростає і собівартість виробництва. У світлі цього їм залишається тільки сподіватися на те, що зростання цін та попиту триватиме, і кожен з них отримає свою "зарплату".
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
