Купи Діда Мороза — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Купи Діда Мороза

1025
За даними дослідження, проведеного компанією GfK Ukraine та Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД), споживчі настрої українців погіршуються. І пов'язано це з падінням індексу економічних очікувань і переоцінкою на гірше поточного добробуту. Багато експертів до такої статистики ставляться скептично - мовляв, вона відображає швидше властиву українцям звичку прибіднятися. Так експерт МЦПД Олександр Жолудь вважає, що в третьому кварталі споживання зросло: "Люди можуть говорити, що все дуже погано, але при цьому витрачати більше, ніж раніше".
Машинки великі і маленькі
У регіональному розрізі найбільше погіршились споживчі настрої на сході України, де вони в листопаді знизились відразу на 15,8 пункти. Короткострокові економічні очікування українців впали на 7,5 пункти, довгострокові - на 6,6. Настрої народу зіпсувала кампанія з ухвалення Податкового кодексу, який загрожував істотно збільшити податкове навантаження на малий і середній бізнес.
"Для багатьох людей це могло означати втрату частини доходів або й роботи. Оскільки спрощену систему оподаткування все-таки зберегли, є підстави для поліпшення споживчих настроїв у грудні 2010-го", - зазначає заступник директора МЦПД Максим Борода.
При цьому номінальні доходи населення почали зростати. За даними Держкомстату, в другому кварталі вони зросли на 17,8% в порівнянні з відповідним періодом попереднього року. Наявний дохід, який українці можуть використати на придбання товарів і послуг, збільшився на 21,2%, а реальний (тобто з урахуванням інфляції) - на 11,8%.
За оцінками Олександра Жолудя, основне зростання товарного споживання до кінця 2010-го в порівнянні з минулим роком відбудеться за рахунок товарів тривалого користування. Адже попит на побутову техніку, меблі, автомобілі довгий час паралізували негативні очікування на майбутнє.
"Статистика другого-третього кварталу показує збільшення попиту на товари тривалого користування. Багато українців розпрощалися з кризою. Ті, хто раніше економив на покупці взуття і побутової техніки, почали купувати ці товари саме у другому кварталі 2010 року. До кінця року така тенденція тільки посилиться ", - запевняє Жолудь. Одяг і побутову техніку традиційно дарують напередодні новорічних свят, що додатково збільшує попит на ці товари. Продажі торговців побутовою технікою за три перші квартали цього року збільшилися на 32%, досягши рівня докризового 2007-го.
Найчастіше купують фототехніку та телекомунікаційне обладнання, як правило, нижньої цінової категорії азійських виробників. У 2011-му профільні фахівці прогнозують зростання ринку побутової техніки та електроніки на 15-20%. "Я здивований, але в Україну повернулася традиція давати на свята дорогі подарунки. Машину, наприклад", - говорить генеральний директор Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів Олег Назаренко.
Це скоріше окремий випадок, ніж правило, хоча в цілому українці справді почали частіше купувати нові авто. Нинішній жовтень став найбільш вдалим місяцем для українського авторинку за останній рік. За даними інформаційно-аналітичної групи AUTO-Consulting, тільки за листопад в Україні було продано рекордну після кризи кількість нових автомобілів - 17,1 тис. (+31,7% до жовтня минулого року). До цих пір рекордним був показник липня - 15,2 тис. Опитані "Експертом" учасники ринку таку тенденцію пов'язують із зростанням автокредитування та оптимізацією логістики автодилерів.
"У майбутньому продажі тільки зростуть. Лобістам ринку вдалося провести через Податковий кодекс норму, яка спрощує умови покупки авто за системою trade-in (зворотного викупу авто)", - зазначив голова Профспілки таксистів України Василь Попик. За кодексом, автосалон буде сплачувати ПДВ лише з маржі (різниці між ціною купівлі та продажу). На думку Назаренка, при таких умовах салону просто невигідно занижувати суму покупки, оскільки в цьому випадку йому доведеться платити більший податок, так само, як і дуже завищувати ціни. "Умови trade-in дозволять автосалонам легко викуповувати і продавати не тільки нові, але й старі автомобілі", - говорить він. Експерти ринку вважають, що лише одна ця норма Податкового кодексу збільшить попит українців на авто як мінімум на 20% вже на початку наступного року.
Крім того, з початку 2011-го закінчується заборона на валютне кредитування, законодавчо встановлене у липні 2009-го. Валютні позики фізичні особи могли отримувати лише на лікування та навчання за кордоном. Автодилери розраховують на пожвавлення ринку продажів імпортних авто після скасування цього обмеження. Правда, банкіри запевняють, що не повернуться до масового кредитування громадян у валюті.
П'ють, але не курять
Кінець 2010 року продемонстрував ще один вельми позитивний тренд. Віце-президент Торгово-промислової конфедерації, президент асоціації "Союз оптовиків і виробників алкоголю і тютюну" Володимир Сокерчак вважає, що українці стали менше курити. "На ринку тютюнових виробів спостерігається падіння виробництва. До кінця року галузь вийде на відносно невеликий рівень - 90 млрд штук сигарет у порівнянні з майже 120 млрд штук у минулому році. Це обумовлено в першу чергу підвищенням акцизів на тютюн, а в результаті - і цін на кінцеву продукцію ", - пояснює Сокерчак, підкреслюючи, що споживач, який стабільно курить, перейшов на дешевший нелегальний ринок тютюнових виробів.
Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто вважає, що нелегальний ринок не такий широкий, як про це розповідають лобісти тютюнових виробів, але курців-українців дійсно стало менше. Цьому сприяли не тільки високі ціни на товар і дефіцит деяких улюблених марок сигарет. На психологію людей, особливо молоді, в цілому вплинула проведена в Інтернеті та засобах масової інформації світова антитютюнова кампанія і заборона на куріння в громадських місцях і кафе, ролики і плакати про шкоду куріння.
Зниження попиту на шкідливий товар обумовлене і регуляторними діями влади. Зокрема, бажання курити частково відбили посилені вимоги Закону "Про рекламу", що встановив з початку минулого року заборону на рекламу тютюнових виробів у ЗМІ і на вуличних біл-бордах. За останніми даними Держкомстату, у 2010-у вперше за десять років серед чоловіків старше 18 років курці стали складати меншість - 49%. У попередні роки цей показник коливався в межах 52-54,5%.
На алкогольному ринку інша ситуація. У другому півріччі люди почали більше витрачати на іноземні вина та коньяки середньої і високої цінової категорії. На думку опитаних експертів, криза в деякій мірі поліпшила споживчий смак українців, що відмовилися від горілки на користь вина. За даними Міжнародного бюро вина і коньяку, з кожним роком споживання вина в нашій країні зростає і до кінця року досягне 7,4 літра на людину (у 2009 році - 6,6 літра, у 2008-му - шість літрів). При цьому, за словами Сокерчака, попит підвищився в першу чергу на імпортну продукцію.
У той же час споживання вина у нас суттєво відстає від показників в інших країнах. У 2008 році в світі було спожито 2392 млн декалітрів вина, з яких на частку України припало менш 1,2%. Наприклад, на Францію, близьку до нас за чисельністю населення, припадає 13,3% світового споживання вина.
Наступаємо на ті самі граблі
Зростання споживання українців не сприяло розвитку вітчизняних виробників споживчих товарів. Народ, як і в докризовий час, задовольняється імпортною продукцією, скуповуючи недорогий, іноді не дуже якісний товар зарубіжних виробників. Якщо до середини нинішнього року сальдо торгового балансу майже вийшло на нульовий рівень, то до кінця року показники значно погіршилися, в першу чергу за рахунок прискорення імпорту. За даними Держкомстату, в січні-жовтні від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 6,8 млрд гривень, що на 59,8% більше, ніж у січні-жовтні 2009-го.
Економісти очікують, що саме внутрішнє споживання стане драйвером економічного зростання Україна в 2011 році, адже експортний попит буде стриманим через економічні проблеми у Європі. У той же час розвиток споживчого кредитування викличе прискорене зростання імпорту і погіршення платіжного балансу. А це означає підвищені ризики для валютного ринку, особливо в періоди пікових виплат із зовнішніх боргів.
Макарони і розваги
Олексій Плотников, голова підкомітету з питань міжнародної економічної політики Комітету Верховної Ради з питань економічної політики:
- Повернення українців до докризових звичок свідчить про пожвавлення економіки. Наприклад, цього року підвищився попит на дорогі іноземні солодощі і вина. Тоді як у 2009-у істотно скоротилися поставки італійських спагетті, а також інших борошняних виробів з різною начинкою на зразок равіолі.
Крім того, спираючись на статистику соціологічних опитувань, можу сказати, що українці почали більше витрачати на розваги. Вони частіше ходять в кіно, відвідують концерти та інші культурні заходи. Це свідчить про пожвавлення споживчих настроїв. Адже в умовах безгрошів'я ніхто не ходить на концерти, особливо недешевих зарубіжних зірок.
Так, деякі експерти припускають, що люди, які витрачають багато грошей на розваги всередині країни - жертви економії, які відмовилися від закордонного відпочинку. Але відпочинок за кордоном і похід в кіно - це різні витрати і способи отримання задоволень. У бідних країнах на зразок Албанії дуже розвинені лотереї. Коли народ стає біднішим, то попит на такі віртуальні надії підвищується. В Україні попит на послуги лотерей стабільно середній.
У фаворі були недорогі продукти
Михайло Дудник, віце-президент з маркетингу групи компаній Fozzy Group:
- Як ми і припускали на початку року, у 2010-у більшість покупців уважно стежили за витратами на продукти харчування. Сума, яку українці можуть витратити на їжу, залишилася колишньою або ж трохи зросла порівняно із 2009 роком. При цьому ми фіксуємо скорочення обсягу разової покупки при одночасному збільшенні частоти відвідувань магазинів. Загальна кількість товарів в кошику зменшилася, оскільки люди почали уважніше ставитися до вибору продуктів і менше купувати (менше продуктів куплено - менше зіпсується). Зараз навіть громадяни з невисоким рівнем доходу вважають за краще купувати товару менше, але кращої якості.
Зміни в структурі попиту сталися в основному за рахунок покупців із середнім і вище середнього рівнем витрат. Багато споживачів зі згаданої категорії стали більш чутливими до ціни і віддають перевагу недорогим продуктам. Крім того, вони краще купують продукти наших власних торгових марок, адже це можливість отримати якісний товар за нижчою ціною. Великим попитом почали користуватися товари економічного і нижче середнього сегментів, тому ми розширили їх пропозицію в наших торгових мережах. При цьому Fozzy Group не скоротила в цілому асортимент товарів, так як багато українців продовжують купувати товари середнього і преміального сегментів.
Розумніше Німеччини
Олег Назаренко, директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів:
- У пік кризи Україна вчинила мудро - обійшлася без стимулювання продажів автомобілів. Наприклад, одним з елементів програми стимулювання економіки Німеччини в минулому році стала підтримка автопрому. Німці, які вирішили продати старі авто (вироблені не менше дев'яти років тому), додатково отримали від держави по дві з половиною тисячі євро на купівлю нового автомобіля. Тоді мій друг моментально організував постачання до Німеччини російських машин Lada вартістю по п'ять тисяч євро.
Сьогодні, коли урядовий допінг закінчився, там зафіксовано падіння продажів. Так, для нашої країни 2009-й був провальним з точки зору автопродажів. І якщо відштовхуватися від торішньої бази, зростання продажів у нинішньому році несуттєвє. Але зараз спостерігається постійне збільшення обсягу продажів, яке продовжиться і наступного року, особливо після припинення дії мораторію для банків на кредитування населення у валюті.
Крім того, на українському ринку все більше виробників авто, здатних під невеликі відсотки кредитувати населення. Думаю, на наш ринок почнуть приходити нові виробники. У тій самій Польщі банки не займаються автокредитуванням. Там позики на авто дають дилери - або через свою фінансову структуру, або через заводи-виробники. Думаю, у 2011 р. продажі зростуть на 25%.
Світ обережний
До кінця 2010 року споживчі настрої в усьому світі наблизилися до нейтральних, проте песимісти все ще переважають над оптимістами. Заступник директора Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Борода стверджує, що індекси споживчої довіри в Росії, США і Європейському союзі останнім часом тримаються на рівні 80-90 пунктів (тобто песимістичні очікування відносяться до оптимістичних як 55-60 відсотків до 40-45 відсотків) , незначно коливаючись від місяця до місяця. За його даними, у ЄС в листопаді споживчі настрої покращилися на півтора пункти, а в грудні на стільки ж погіршилися. У Сполучених Штатах у листопаді відбулося поліпшення на чотири пункти, що пов'язано із позитивними очікуваннями з приводу динаміки безробіття.
"Споживча довіра в США зараз на рекордно високому рівні за останні п'ять місяців. Це сприятливий знак того, що ми підходимо до святкового сезону. Хоча споживча оцінка нинішнього стану економіки та ринку праці лише трохи краще попереднього місяця, вона припускає, що економіка нехай і повільно, але розвивається. Очікується, що поліпшення споживчих настроїв продовжиться і в наступному місяці ", - говорить Лінн Франко, директор Conference Board Consumer Research Center в Сполучених Штатах, офіційного органу, який публікує цей індекс.
За дослідженням компанії Deloitte, в Європі можна виділити три групи країн залежно від оцінки споживачами нинішнього стану економіки. У Греції, Ірландії та Португалії більше трьох чвертей споживачів вважають, що економіка перебуває у стані занепаду, і лише близько п'яти відсотків відзначають зростання економіки. Португалія є єдиною європейською країною, де відчуття рецесії в порівнянні з 2009 роком посилилося.
Невпевненість щодо своєї зайнятості торкнулася більшості жителів об'єднаної Європи - вперше за тривалий час побоюються за свою роботу більше половини європейців. У Західній Європі найпесимістичніші - грецькі, ірландські та французькі споживачі. Сорок два відсотки європейців відзначають зниження своєї купівельної спроможності у 2010 р..
Витрати, заплановані в їхньому бюджеті на період новорічних і різдвяних свят, у цьому святковому сезоні в середньому зменшилися на два з половиною відсотка в порівнянні з торішнім Різдвом, говорять у компанії Deloitte. Витрати істотно знизяться в найбільш постраждалих від кризи країнах. Для жителів Греції та Ірландії падіння становить 21 і 10,6 відсотка відповідно. На відміну від України, де витрати більшості громадян на новорічний стіл значно зростуть, у Європі ця стаття святкового бюджету залишиться майже незмінною, а греки та ірландці навіть зменшать витрати на продукти для банкетного столу.
Світлана Крюкова, Марія Помазан, Ірина Чухліб
За матеріалами:
expert.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас