Експерти: Україна уникла дефолту-2010, але вихід із кризи триває повільно — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Експерти: Україна уникла дефолту-2010, але вихід із кризи триває повільно

Казна та Політика
1139
Новій владі вдалось стабілізувати ситуацію і забезпечити економічне зростання, заявляє уряд країни. Економіка країни відновлюється, але не так швидко, як хотілося б, нарікають незалежні експерти.
Головними досягненнями 2010 року прем'єр-міністр України Микола Азаров назвав "стабілізацію бюджетних витрат та суттєве зростання у багатьох галузях". На думку глави уряду, це дозволить країні за два роки повністю подолати наслідки економічної кризи і "в економіку хлинуть інвестиції". Проте багато економістів відзначають скорочення припливу інвестицій в минулому році і значне зростання державного боргу. А також декларативні, а не реальні економічні реформи, що проводяться новою владою.
Інвестицій поменшало
Темпи економічного зростання склали майже 5 відсотків, промисловість зросла на 20 відсотків, інфляція знизилася на чверть, а валютний курс стабілізувався: такі досягнення свого уряду перерахував Микола Азаров. Він заявив про зниження дефіциту Пенсійного фонду і боргів із зарплати, а також про скорочення заборгованостей із зарплати бюджетникам, скорочення заборгованості "Нафтогазу України" та інших національних компаній. Прем'єр підкреслив, що уряд почав відшкодовувати експортерам борги з ПДВ.
У той же час президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий повідомив, що насправді обсяг прямих інвестицій в українську економіку був меншим, ніж у попередні кризові роки. "Хоча минулий рік був суперкризовим, обсяг інвестицій - іноземних і внутрішніх - складе близько 15,5 млрд євро, тоді як у нинішньому році 13 млрд", - підкреслив Лановий. На його думку, загальна кон'юнктура говорить "про стан глибокої кризи і депресії, зі слабкими сплесками можливого підйому в наступному році".
Українці готуються до гіршого
Ці прогнози підтвердили і результати дослідження споживчих настроїв компаніями GfK Ukraine та Міжнародним центром перспективних досліджень. Згідно з отриманими даними, прийнятий з ініціативи влади новий Податковий кодекс налякав споживачів, і в листопаді 2010 року індекс споживчих настроїв втратив 5,3 пункти на тлі падіння індексу економічних очікувань. Найбільш тривожні споживчі настрої дослідники зафіксували на Сході України, де вони впали відразу на 15,8 пункта.
Не менш тривожними виявилися і дані одного з останніх опитувань населення, проведених Центром соціальних досліджень "Софія": більше 37 відсотків українців вважають економічну ситуацію поганою, а ще майже 39 відсотків назвали її "скоріше поганою, ніж задовільною". На ці настрої, як зазначають фахівці, наклалися передноворічне зростання цін на продовольство і особливо на овочі, які стали на Україну дорожчими, ніж у країнах Євросоюзу. А також початок урядової пенсійної реформи, яка передбачає підвищення страхового стажу та віку виходу на пенсію для жінок і держслужбовців.
Росіяни йдуть
Більшість економістів згодні з тим, що в ідеалі Україні від Росії потрібні гроші, а від Заходу - технології. Однак, як підкреслив президент Індустріальної групи УПЕК Анатолій Гіршфельд, "якщо уряд не зуміє створити умови для ведення бізнесу, які оцінить світове співтовариство, перспективи просування російського бізнесу в Україні залишаться просто блискучими". Менеджер заявив про відсутність корінних змін після прийняття Податкового кодексу та інших реформ, які "не послужили сигналом для західних інвесторів". І спрогнозував, що російський капітал буде поглинати українські високотехнологічні виробництва за відсутності конкуренції з боку західних компаній.
Тим не менш, поки в зростанні загального обсягу російських інвестицій в економіку Україну, чим так люблять пишатися уряди обох країн, переважають державні, а не приватні фінанси, констатують експерти. Директор консалтингової групи "НЕО Центр Україна" Діоніс Васильєв пояснив це тим, що російський бізнес слабо уявляє собі, як він може інвестувати, наприклад, в українську інфраструктуру. "Вважаються бізнес-плани, будуються фінансові моделі, позначаються дуже немаленькі ризики, і все завмирає. Росіяни чекають від Януковича заявлених реформ", - сказав експерт.
Не зважаючи на цілу низку оптимістичних заяв президентів і глав урядів двох країн, Україна так досі й не вирішила давню проблему в торгівлі з Росією - газову. Напередодні Нового року прем'єр Україні Азаров заявив про необхідність перегляду чинної міжурядової угоди і пообіцяв "знайти аргументи для зниження ціни на російський газ". Він також зазначив, що Росія "повинна усвідомити: не дивлячись на те, що їй вдалося колись, за певних обставин, отримати вигідний договір, це зовсім не означає, що можна тепер за нього триматися до закінчення його терміну".
Віртуальна інтеграція
В України дійсно є всі підстави, щоб наполягати на зміні ціни на російський газ, вважає незалежний енергетичний експерт Володимир Саприкін. У той же час, він нагадав про "інші взаєминах з" Газпромом ", а фактично з Росією", які діють в СНД. І що тут "всі проблеми вирішуються у політичній площині". Першою умовою зміни газової ціни, сказав експерт, Москва висуває створення спільних підприємств.
Між тим Азаров не виключив передачі власності на українську газтранзітную систему Росії. "Ми все в комплексі пов'язуємо, спокійно працюємо і знайдемо рішення", - пообіцяв він. Але експерти нагадують, що гучні заяви про інтеграцію у сфері авіа-і суднобудування, а також про створення СП в атомній енергетиці між "Газпромом" і "Нафтогазом України" поки залишилися на рівні декларацій. І що навіть вже створені СП у цих секторах виглядають поки що, швидше "віртуальними, ніж діючими", - підкреслив енергоексперт Олександр Нарбут.
Він висловив крайнє здивування тим, що під розмови про реформи уряд та адміністрація президента не робить ніяких зусиль для виконання Меморандуму про модернізацію української газтранзітної системи, підписаного з Євросоюзом. І навіть після прийняття закону про ринок газу і ратифікацію угоди про приєднання до європейського Енергетичного співтовариства, "ніхто всерйоз не думає ні про виконання в повній мірі положень цих документів, ні про дійсні, а не декларативні реформи в газовому та нафтовому секторах", - зазначив Нарбут.
Олександр Савицький
За матеріалами:
Deutsche Welle
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас