5274
Німецький рецепт проти економічної кризи
Ще не так давно німецька економіка перебувала у глибокій кризі. Проте картина змінилась. Наприкінці 2010 року Німеччина була одним із лідерів з економічного зростання в Європі. Як німцям вдалося цього досягти?
Німці аж ніяк не славляться оптимізмом. Не притаманна їм і гординя - швидше навпаки. Як правило, вони дивляться на результати своєї праці зі значною часткою скепсису і постійно задаються питанням, наскільки стабільні ці досягнення. Німецькі політики винятком не є, але останнім часом вони поводяться інакше. Всі випромінюють радість і оптимізм.
Міністр економіки Райнер Брюдерле, наприклад, заявив, що Німеччина стала зразком для наслідування в економіці. Оптимістичні оцінки лунають навіть з уст лідерів опозиції. Так, наприклад, голова фракції соціал-демократів у бундестазі Франк-Вальтер Штайнмайер із задоволенням зазначив, що Німеччина подолала кризу успішніше за інших. А його колега по фракції Гаррельт Дуіно підкреслив, що Німеччина переживає підйом, "який перевершує всі очікування, навіть прогнози експертів".
"Світ заздрить Німеччині"
Однак німці не були б німцями, якщо, читаючи оптимістичні економічні дані, не почали б з усією педантичністю аналізувати, як же їм вдалось так успішно впоратись із економічною кризою. Що ж такого особливого є в Німеччині? "Перш за все - інноваційна економіка із сильним промисловим ядром", - відповідає на це питання канцлер ФРН Ангела Меркель.
Крім того, у Німеччині, за її словами, є динамічний сектор малого та середнього бізнесу, а також професійні працівники та надійне партнерство у соціальному секторі. "Це те, що можна назвати соціально-орієнтованою ринковою економікою, над якою дехто в світі деколи любить посміятися. Але зараз, коли криза позаду, багато країн заздрять нам як раз через нашу економічну модель", - зазначає Меркель.
Скорочений робочий графік - за рахунок компаній і уряду
Роботодавці та наймані робітники під час економічної кризи насправді продемонстрували дивовижну згуртованість. Багато в чому це стало можливим за рахунок антикризових заходів уряду Німеччини. Завдяки мільярдним субсидіях підприємства не звільняли під час кризи досвідчених співробітників, а переводили їх на скорочений робочий тиждень або відправляли у змушену відпустку. Зарплата при цьому продовжувала виплачуватися - частково за рахунок підприємства, а частково з державних коштів.
Проте компанії йшли на такий крок лише при наявності певних передумов, зазначає директор Інституту німецької економіки Міхаель Хютер (Michael Hüther). "Для німецької промисловості - навіть у тих галузях, де економічний спад був дуже різким - ця криза не стала структурним обвалом, вона була лише паузою у зростанні. Адже навіть при повному використанні дотацій держави скорочений робочий графік передбачає колосальні витрати", - зазначає він.
За словами експерта, компанії у металургійній та електротехнічній промисловості виплачували працівникам, які працювали за скороченим робочим графіком, 7 євро за годину. У кінцевому підсумку у всій галузі ці витрати склали близько 3 мільярдів євро. "Вони виправдані тільки в тому випадку, якщо є реальна надія на те, що світло в кінці тунелю вже ось-ось з'явиться", - додає Міхаель Хютер.
Реформи та експорт
Але звідки у компаній був такий оптимізм? Ймовірно, перш за все допомогло усвідомлення того, що конкурентоздатність німецької економіки в останні роки знову помітно зросла. Все почалося з пакету реформ під назвою Agenda 2010, розробленого на початку століття ще урядовою коаліцією соціал-демократів і "зелених" на чолі із тодішнім канцлером Герхардом Шредером. Ці заходи включали в себе радикальні реформи ринку праці і соціальної системи, результати яких були помітні ще до початку глобальної кризи.
Крім того, орієнтація на експорт була стрижнем німецької економіки як до кризи, так і під час неї. За рахунок експорту вона, багато в чому, продовжує триматися і зараз, підкреслює Вольфганг Франц, голова експертної ради з оцінки економічного розвитку. "Орієнтація на експорт пояснює як різкий спад, так і швидкий зліт кривої кон'юнктурного розвитку Німеччини, - зазначив Франц. - А велика кількість висококваліфікованих кадрів пояснює той факт, що великої хвилі скорочень не було. Адже роботодавці знають про збільшення дефіциту в країні кваліфікованих працівників".
На внутрішньому ринку також зростає попит
Чи зможе орієнтація на експорт стати опорою економічного зростання? Або труднощі, з якими стикаються зараз інші європейські країни, є провісниками нового спаду? Експерти попереджають, що такий сценарій розвитку ситуації цілком імовірний. Однак і на цей випадок у Німеччині є рішення.
Протягом останніх місяців в країні спостерігалося істотне зростання внутрішнього попиту. Німці знову йдуть за покупками. І вони можуть собі це дозволити - безробітних стає дедалі менше, а грошей, які жителі країни готові витратити, відповідно, більше.
У жовтні Федеральне агентство з праці зафіксувало скорочення кількості безробітних до показника нижче 3 мільйонів осіб. А в листопаді глава агентства Франк Вайзе констатував, що "все більше галузей збільшують кількість працівників, і цей процес стає все більш стійким". За його словами, показники зайнятості зростають, насамперед, у сферах охорони здоров'я та соціального забезпечення, секторі тимчасової зайнятості, будівельній галузі, торгівлі, транспортній сфері, логістиці, а також у готельній та ресторанній справі.
У тих галузях, де справи покращуються, будуть зростати і заробітні плати. Такий розвиток подій вважає цілком імовірним навіть міністр економіки ФРН Райнер Брюдерле, який до цих пір не був відомий як прихильник соціального економічного курсу.
Сабіне Кінкарц
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
